Increased soil penetration resistance drives degrees of hemeroby in vegetation of urban parks

Abstract

Urban parks provide a variety of ecosystem services, and a range of management practices promote their maximisation. The species diversity of plant communities is a factor in the maintenance of ecosystem services. The reconstruction of parks is one of the management practices, but the environmental impact of such activities is not clear. The reconstruction of parks affects vegetation and soil cover, and the interconnection of these components of the urban park ecosystem has not been studied before. The study revealed the features of variability of physical properties of soil and vegetation cover and identified their interconnection in the conditions of urban park reconstruction. The study was conducted in the recreational area of the Botanical Garden of Oles Honchar Dnipro National University (Ukraine). The park was studied in the area where reconstruction activities had previously been carried out. During the reconstruction process, walkways were restored, shrubs were removed, old or damaged trees were excavated, and tree crowns were trimmed. Young trees were planted in place of the removed old trees. Old outbuildings that significantly impaired the aesthetic impression of the park were also dismantled. The reconstruction involved transport and construction equipment. Samples were collected within transects, two of which were located in the reconstruction area, and two other transects were located in a similar area of the park where no reconstruction was carried out. The plant community was found to consist of 65 species. The mean level of alpha diversity was 11.5 species and beta diversity was 5.7. The alpha diversity was higher in the reconstructed park. The principal component analysis of the variability of soil properties extracted four principal components with eigenvalues greater than one. The principal components 1 and 3 reflect the variability of soil properties induced by the park's reconstruction, while the principal components 2 and 4 reflect variability that may be caused by other anthropogenic factors unrelated to the park's reconstruction, or may be due to natural variability of the soil cover. The principal component 1 indicates a uniform increase in the soil penetration resistance as a result of the application of technological processes during the reconstruction. This effect may be the result of the direct technological impact of the mechanisms employed and the large number of employees involved in the park's reconstruction. The condition of the crown space of the park plantation can explain the variation in soil penetration resistance. The increase in the height and projective cover of the grass vegetation is due to a decrease in the closure of the stand crowns, but the effect of such coordinated stand and grass dynamics on soil penetration resistance is observed only at a depth of 25–55 cm. This effect can be explained by the influence of the plant root system on the physical state of the soil. The root system of herbaceous plants is capable of loosening the soil and reducing its soil penetration resistance. The reconstruction of the park led to an increase in the hemeroby of the plant community. The criterion for the success of the reconstruction may be an increase in the attractiveness of the park for visitors without the risk of increasing hemeroby. The trend of increasing hemeroby clearly coincides with the direction of transformation of soil conditions, which are indicated by the principal component 1. The increase in the soil penetration resistance is a driver of the growth of vegetation cover hemeroby. The physical environment of the soil cover acts as an important environmental filter that affects the structure of the vegetation cover and the species composition of plant species complexes. Міські парки надають різноманітні екосистемні послуги, а низка практик управління сприяє їх максимальному використанню. Видове різноманіття рослинних угруповань є фактором підтримки екосистемних послуг. Реконструкція парків є однією з практик управління, але екологічний вплив такої діяльності не зрозумілий. Реконструкція парків впливає на рослинний і ґрунтовий покрив, а взаємозв'язок цих компонентів міської паркової екосистеми раніше не досліджувався. Дослідження виявило особливості мінливості фізичних властивостей ґрунтово-рослинного покриву та виявило їх взаємозв’язок в умовах міської паркової реконструкції. Дослідження проводили в рекреаційній зоні ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Україна). Парк досліджено на території, де раніше проводилися реконструкційні роботи. Під час реконструкції було відновлено пішохідні доріжки, видалено чагарник, викопано старі або пошкоджені дерева, підрізано крони дерев. На місці видалених старих дерев висаджено молодняк. Також демонтовано старі господарські будівлі, які суттєво псували естетичне враження від парку. До реконструкції було залучено транспортну та будівельну техніку. Зразки були зібрані в межах трансект, дві з яких були розташовані в зоні реконструкції, а дві інші трансекти були розташовані в аналогічній зоні парку, де реконструкція не проводилася. Встановлено, що рослинне угруповання складається з 65 видів. Середній рівень альфа-різноманіття становив 11,5 видів, а бета-різноманіття – 5,7. У реконструйованому парку альфа-різноманіття було вищим. Аналіз головних компонентів мінливості властивостей ґрунту виявив чотири головні компоненти з власними значеннями більше одиниці. Основні компоненти 1 і 3 відображають мінливість властивостей ґрунту, спричинену реконструкцією парку, тоді як головні компоненти 2 і 4 відображають мінливість, яка може бути спричинена іншими антропогенними факторами, не пов’язаними з реконструкцією парку, або може бути зумовлена природною мінливістю парку. Ґрунтовий покрив. Головна складова 1 свідчить про рівномірне збільшення опору проникненню ґрунту в результаті застосування технологічних процесів під час реконструкції. Цей ефект може бути наслідком прямого технологічного впливу задіяних механізмів і великої кількості працівників, залучених до реконструкції парку. Станом кронового простору паркового насадження можна пояснити варіацію опору проникненню ґрунту. Збільшення висоти та проективного покриття трав’яною рослинністю відбувається за рахунок зменшення зімкнутості крон деревостану, але вплив такої злагодженої динаміки деревостану та травостою на опір проникненню ґрунту спостерігається лише на глибині 25–55 см. Цей ефект можна пояснити впливом кореневої системи рослин на фізичний стан ґрунту. Коренева система трав'янистих рослин здатна розпушувати ґрунт і знижувати його опір проникненню в ґрунт. Реконструкція парку призвела до збільшення гемеробії рослинного покриву. Критерієм успіху реконструкції може стати підвищення привабливості парку для відвідувачів без ризику збільшення гемеробів. Тенденція збільшення гемеробів чітко збігається з напрямком трансформації ґрунтових умов, на які вказує головна складова 1. Збільшення опору проникненню ґрунту є драйвером росту гемеробів в рослинному покриві. Фізичне середовище ґрунтового покриву виступає важливим екологічним фільтром, що впливає на структуру рослинного покриву та видовий склад видових комплексів рослин.