Наукове та експериментальне обґрунтування експлуатації корів різних порід та помісей в умовах високотехнологічного комплексу з виробництва молока

Abstract

Агропромисловий комплекс України увійшов у стадію нового розвитку, коли зростає роль конкурентоспроможних молочних порід тварин, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій виробництва молока. У зв’язку з цим у скотарстві особливу значимість та попит мають високопродуктивні породи корів та помісні поєднання. Племінне ядро господарства МВК “Єкатеринославський” складається з 918 нетелей швіцької породи, завезених з фермерських господарств Австрії. Більша частина предків у родоводі імпортного поголів’я має походження від батьків ліній Дістікшн 159523, Елеганта 14855166, В. І. Стреча 143612, які походили від родоначальників північноамериканської селекції. Частина маточного поголів᾽я походить від ліній Орегона 8635, Вігата 923050799 та Хустлера, через синів Хусум 0801293145 та Хусслі 0808024689, які є швіцами німецької, швейцарської та австрійської селекції. У той же час у більшості ліній відмічено наявність кросу ліній європейської і північноамериканської селекції. Із загальної кількості пробонітованих корів швіцької породи (n=749) 234 корови (31%) мають надій вищий за 10000 кг молока. Піддослідні тварини мають статистично значуще вищий показник надою, ніж швіци європейської (Р<0,001) та північно-американської селекції (Р<0,001). Вітчизняні швіци за показником надою поступаються лише голштинам північноамериканської селекції, тобто голштинам Канади і США. На молочному комплексі все стадо сформовано у технологічні групи (n=20), куди входять корови на різних фазах лактаційного циклу та фізіологічного стану. Згідно з даними, отриманими за рік, що охоплюють усі сезони року, за вказаними технологічними групами (478 спостережень), середній добовий надій становить 27,1 кг молока з масовою часткою жиру в молоці 3,68 %, а білка – 3,32 %. Середні значення конверсії корму (ступінь перетравності корму при його ‟перетворенні” в молочну продукцію з певними показниками якості молока) складає 1,38 кг молока на кілограм сухої речовини корму, а співвідношення жиру до білка – 1,10 одиниці. Дисперсійним аналізом встановлений вірогідний вплив фактору “раціон годівлі” на такі ознаки як добовий надій (η2=0,639, Р<0,001), масова частка жиру (η2=0,368, Р<0,001) і білка (η2=0,093, Р<0,001) та рівень соматичних клітин в молоці (η2=0,10, Р<0,001). “Сезон року” вірогідно впливає на показники надою (η2=0,087, Р<0,001), масову частку жиру і білка (відповідно η2=0,161, Р<0,001 і η2=0,044, Р<0,001), а також рівень соматичних клітин в молоці (η2=0,09, Р<0,001). Величина надоїв корів корелює із споживанням сухої речовини корму (r=0,454), рівнем конверсії корму (r=0,547). Разом із цим, динаміка підвищення надоїв тварин від᾽ємно пов’язана з масовою часткою жиру (r=˗0,211) і білка в молоці (r=˗0,192). У проведених дослідженнях чітко простежується різниця величини загального надою залежно від генотипу корів. Так, помісні тварини F1 ½УЧеРМ×½Ш ІІІ групи за увесь перший лактаційний період секретували 7901,3 кг молока, що близько відповідає показникам чистопородних тварин української червоно-молочної породи. У цей же час від первісток F1 ½УЧоРМ×½Ш ІІ групи за увесь лактаційний період отримано 8269,2 кг молока, що більше показника тварин ІІІ групи на 4,45 % за високовірогідної різниці на рівні P<0,001. Суттєво вищий рівень надоїв за першу лактацію мають чистопородні швіцькі первістки І (контрольної) групи – 9228,5 кг молока. Цей показник перевищує рівень помісних первісток ІІ групи на 10,39 % (P<0,001), а помісей першого покоління ІІІ групи – на 14,38 % (P<0,001). У помісей F1 ½УЧоРМ×½Ш ІІ групи максимальна продуктивність становила у середньому 10252,6 кг, а у тварин F1 ½УЧеРМ×½Ш ІІІ групи навіть дещо більше – 10275,7 кг. Суттєво вищим показником максимального удою характеризуються чистопородні швіци І (контрольної) групи, у яких цей показник становив 10904,5 кг молока, що на 5,98 % (P<0,01) більше показника помісних первісток ІІ групи. При визначенні рівня продуктивності тварин важливого значення набуває продукція молочного жиру і білка. Помісі ІІ групи секретували за лактаційний період 315,6 кг молочного жиру, поступаючись аналогічному показнику контрольних швіцьких первісток І групи на 21,39 % (P<0,001). Найнижчий показник продукції молочного жиру у помісних первісток ІІІ групи, який становить у середньому 284,2 кг, що менше значення тварин ІІ і І (контрольної) груп відповідно на 11,05 % (P<0,01) і 34,80 % (P<0,001). Швіцькі первістки І (контрольної) групи продукували за увесь лактаційний період 318,8 кг молочного білка, переважаючи первісток ІІ групи, у яких цей показник становить 280,7 кг, на 13,57 % (P<0,01). Найнижчим показником продукції молочного білка відзначаються помісі ІІІ групи, від яких за увесь лактаційний період отримано лише 258,9 кг. Розглядаючи показник падіння удою упродовж лактації (ППН) у піддослідних первісток різних генотипів, як відношення надою за 7 місяців лактації до показника за 305 діб, то він знаходився у значеннях від 73,6 % у чистопородних швіців І (контрольної) групи до 75,0 % у помісей першого покоління ІІ групи (½УЧоРМ×½Ш). У цей же час цей показник у первісток ІІІ групи (F1 ½УЧеРМ×½Ш) мав середнє значення і не перевищував 74,8 %. Тобто, за показником падіння надою піддослідні тварини трьох груп особливо не відрізнялися. Ефективність штучного осіменіння корів після отелення визначається багатьма чинниками, серед яких головним виступає здатність тварини до запліднення. Показник індексу осіменіння визначав у піддослідних первісток трьох груп коефіці¬єнт відтворної здатності. Найвище цей коефіцієнт мали помісі першого покоління ІІ групи, у яких він становив у середньому 0,9. При цьому, у корів І (контро¬льної) групи і помісей ІІІ групи коефіцієнт відтворної здатності був близьким і становив відповідно 0,87 і 0,86 одиниці. Ці показники поступаються значенню корів-первісток І і ІІ групи груп відповідно на 3,45 і 4,65 % (P<0,001). Незадовільні показники ефективності штучного осіменіння визначили у тварин трьох дослідних груп тривалий період неплідності. У контрольних швіців І групи безплідний період тривав у середньому 92 доби. У цей же час цей період у помісей ІІІ групи триваліший на 4,66 % і становив у середньому 96,5 доби. Найменший період безпліддя характерний для первісток ІІ групи, у яких він не перевищував 78,5 доби, поступаючись ровесницям І (контрольної) групи на 17,20 % (P<0,01), а коровам ІІІ групи – на 22,93 % (P<0,01). У чистокровних корів І (контрольної) і помісей ІІІ груп період від отелення до запліднення близький і становив у середньому відповідно 134,0 і 138,5 доби. При цьому, у помісних тварин ІІ групи сервіс-період не перевищував 120,5 доби, що менше за показники первісток І (контрольної) і ІІІ груп відповідно на 11,20 % (P<0,01) і 14,94 % (P<0,05). При оцінці взаємозв’язку між постійністю кривої лактації (ПКЛ) та показниками сервіс-періоду, то він складає r=0,088 (P<0,001), тривалістю лактації – r=0,183 (P<0,02) та надоєм за всю лактацію – r=0,102 (P<0,01), що вказує на зв’язок характеру лактаційної діяльності і рівня відтворення. Отримані результати дають змогу зазначити, що належність корів стада до тієї чи іншої породи або помісної групи впливає на прояв таких показників як тривалість лактації (η2=0,099, P<0,001), надій за всю лактацію (η2=0,141, P<0,001) та за 305 діб (η2=0,134, P<0,001), сервіс-період (η2=0,134, P<0,001), індекс постійності лактації (η2=0,033, P<0,001). Одним із простих засобів визначення стану еструсу у корів є метод спостереження за динамікою добових надоїв. У групі корів зі спонтанним проявом охоти, частіше у первісток, надій у середньому на 1,64 кг вищий, ніж у корів із гормональною стимуляцією, упродовж усього досліджуваного періоду за три доби до і після осіменіння. За результатами аналізу отриманих даних установлено вірогідну різницю між надоями за вечірні доїння другої та першої доби до осіменіння (–0,5 кг, P<0,05). Встановлено вірогідне зменшення значень надою в межах від 0,65 до 0,50 кг у порівнянні з попереднім періодом під час прояву охоти у корів. При цьому виявлено слабкий вплив чинника “спосіб підготовки до осіменіння” на показники продуктивності до осіменіння, у час осіменіння та після нього, окрім рівня продуктивності під час вечірнього доїння, саме у час осіменіння (0,060, Р<0,01), що підкреслює необхідність контролю вечірніх доїнь. У сучасних умовах ведення тваринництва контроль за забезпеченістю тварин поживними речовинами, а також мінеральним комплексом та вітамінами надзвичайно важливий, оскільки захворювання, пов’язані з їх недостатністю, дисбалансом та токсичністю, отримують широке поширення за інтенсивної технології виробництва молока. Проведений біохімічний аналіз сироватки крові показав, що у нетелей ІІ групи F1 ½УЧоРМ×½Ш білковий коефіцієнт знаходиться у межах норми і не перевищує 0,65 одиниці, а у чистопородних швіців І (контрольної) і помісей ІІІ F1 ½УЧеРМ×½Ш груп лише дещо нижче норми – відповідно 0,46 і 0,54 одиниці. У нормі загальний білок сироватки крові знаходиться в межах 67-75 г/л. При цьому, у піддослідних швіцьких тварин І (контрольної) і помісей ІІ груп цей показник близький до норми і становить у середньому відповідно 71,4 і 78 г/л. Натомість у помісей ІІІ групи рівень загального білка перевищує референсне значення у 1,2 раза (82,6 г/л). Це значення вище показника тварин І (контрольної) і ІІ груп відповідно на 13,6 (P<0,05) і 5,6 %. Проведеними дослідженнями встановлено, що показник сечовини крові молодих тварин різних генотипів досить вирівняний і знаходиться майже на одному рівні в межах 9,24-9,62 ммоль/л. Рівень глюкози у помісних нетелей ІІІ групи відповідає нормі та становить у середньому 2,51 ммоль/л. На рівні нормативного значення спостерігається концентрація глюкози і у чистопородних швіцьких нетелей І (контрольної) групи, де її значення не опускається нижче 2,64 ммоль/л. Лише у помісних тварин ІІ групи рівень глюкози дещо поступається референсному значенню і становить у середньому 2,25 ммоль/л. Дослідження показують, що за концентрацією ліпопротеїдів кров піддослідних нетелей трьох груп суттєво перевищує референсне значення. Активність аспартатамінотрансфераз (АсАТ) теж досить підвищена, натомість показник аланінамінотрасфераз (АлАТ) практично точно відповідає нормативному значенню. Встановлено, що загально-змішаний раціон годівлі піддослідних тварин достатньо забезпечений вітамінами, тому вміст каротину у крові помісних нетелей ІІ і ІІІ груп майже однаковий і становить у середньому відповідно 349,26 і 354,32 мкг%. Дещо інше значення відмічається у швіцьких нетелей І (контрольної) групи. У цих тварин рівень каротину становить у середньому 422,8 мкг%, що більше показника тварин ІІІ групи на 16,2 %, а по відношенню до значення нетелей ІІ групи – на 17,4 %. Невисокі значення кальцію і неорганічного фосфору в крові піддослідних нетелей різних генотипів все ж визначив їх нормативне співвідношення. В цілому метаболічний гомеостаз нетелей різних генотипів природно динамічний і відповідає рівню фізіологічних процесів їх організму та забезпеченістю життєво важливими поживними речовинами загально-змішаного раціону. Відповідність рівня білкового забезпечення раціону біологічним потребам організму лактуючих первісток різних генотипів визначали за концентрацією загального білка та його фракцій в сироватці крові, білковому індексу та вмісту сечовини. Загальний білок сироватки крові піддослідних лактуючих швіцьких первісток І (контрольної) групи та помісей F1 ½УЧоРМ×½Ш ІІ і тварин F1 ½УЧеРМ×½Ш ІІІ груп не виходить за межі референсних значень і становить у середньому 67,0-71,89 г/л. Не дивлячись на суттєву різницю у показниках альбумінів і глобулінів, білковий коефіцієнт у піддослідних первісток задовільний. У піддослідних первісток трьох груп рівень сечовини в крові суттєво не коливається і відповідає нормі. Практично в межах норми у крові піддослідних первісток рівень глюкози, який не опускається нижче значення 2,36 ммол/л у первісток ІІ групи (F1 ½УЧоРМ×½Ш), хоча і не перевищує показника 2,49 ммоль/л у лактуючих швіців І (контрольної) групи. Загалом, метаболічний гомеостаз лактуючих первісток різних генетичних груп знаходиться в напруженому стані, що визначається першою лактаційною функцією в жорстких умовах промислового комплексу. У продовж досліджень дисперсійним аналізом виявлено вплив чинника “кількість лактацій” на показники лінійної оцінки типу (ЛОТ): довжина тазу, кут скакального суглоба, довжина, ширина і глибина вимені, довжина дійок, переднього та заднього їх розташування. Відмінності за рядом ознак ЛОТ виявлено між швіцькою та українською бурою молочною породами. Корови швіцької породи характеризуються більш “технологічними” формами вимені як в цілому, так і формою та розміщенням дійок. Усього встановлено корелятивний зв’язок між 31 ознакою, з яких 25 відносяться до категорії показників лінійної оцінки типу. Проведений аналіз дає можливість зазначити, що ступінь м’язистості тварини корелює з шириною грудей (r=0,306) та від᾽ємно з добовим надоєм (r =˗0,259), а також надоєм за поточну лактацію (r=˗0,207), що свідчить про особливості будови тіла тварин молочного типу. Встановлено, що середні значення ефективності використання протеїну у корів швіцької породи складає 27,7 %, що на 1,7 % більше за корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід. Швіцькі корови мають більший надій стандартизованого молока (+0,976 кг), у порівнянні з тваринами вітчизняних порід. Вартість отриманого молока від помісей першого покоління ½УЧеРМ×½Ш становить 49,8 тис. грн., а від первісток F1 ½УЧоРМ×½Ш – 56,3 тис. грн., тоді як від чистопородних швіцьких – 67,0 тис. грн. The agro-industrial complex of Ukraine had entered a new development stage; the role of competitive milk breeds of animals and resource-saving and environmentally friendly technologies of milk production is increasing. In this regard, highly productive breeds of cows and inbred combinations are particularly important and interesting. The breeding core of the farm ‟Ekaterinoslavsky” comprises 918 heifers from Swedish breed imported from Austria's farms. Most of the ancestors in the pedigree of imported herds descended from parents of Distinguished 159523, Elegant 14855166, and V. I. Strech 143612 lines, which originate from the founders of the North American selection. Part of the mother stock originates from the Oregon line 8635, Wigat 923050799 and the Hustler by the sons of Husum 0801293145, Hussli 0808024689, which are purebreds of German, Swiss and Austrian selection. At the same time, in most lines, there is a cross between European and North American selection lines. Among the total number of bonitated Swiss cattle breeds (n=749), 234 cows (31 %) had milk yield of more than 10,000 kg. Studied animals had statistically significant higher milk than Swiss’ of European selection (P<0.001) and North American selection (P<0.001). Local Swiss’ milk production rate only fall behind Holstein of North American selection, that are, Holstein of Canada and USA. On the milk complex, the entire herd is divided into technological groups (n=20), that include cows in different phases of the lactation cycle and physiological state. According to the data obtained through the year, covering all seasons, on given technological groups (478 observations); the average daily milk yield was 27.1 kg with mass part of fat in milk of 3.68 % and protein – 3.32 %. Average food conversion rate (the degree of digestibility of forage when it is "transformed" into dairy products with certain milk quality indicators) is 1.38 kg of milk per kilogram of dry matter, and the ratio of fat to protein is 1.10 units. The probable effect of the ‟feed ration” factor on such signs as daily milk yield (η2=0.639, P<0.001), fat part (η2=0.368, P<0.001), protein part (η2=0.093, P<0.001) and the level of somatic cells in milk (η2=0,10, P<0.001) was established during the research. The ‟season of the year” was probably affecting the milk yield indicators (η2=0.087, P<0.001), mass fraction of fat and protein indicators (accordingly η2=0.161, P<0.001 and η2=0.044, P<0.001), as well as the level of somatic cells in milk (η2=0.09, P<0.001). Milk yield for cows correlated with the consumption of dry matter of feed (r=0.454), food conversion rate (r=0.547). At the same time, the dynamics of increase in the milk yield was negatively connected to indicators of mass fraction of fat (r=˗0.211) and protein in milk (r=˗0.192). The difference in milk yield indicators related to the genotype of the cattle was clearly traced within conducted study. Thus, breed animals of the F1 ½UCheRM×½S ІІI group during the first lactation period had secreted 7901.3 kg of milk, which closely corresponds to the yields for Ukrainian red-dairy purebreds animals. At the same time, 829.2 kg of milk was obtained from the primaries of F1 ½UChoRM×½S of the II group during the entire lactation period, which is higher than the indicator of animals of the ІІІ group on 4.45 % with reliability level of P<0.001. The purebreds Swiss primaries had significantly higher level of milk yield for the first lactation, for primaries of the control I group – 9228.5 kg of milk. This indicator was higher than for local primaries of the II group on 10.39 % (P<0.001), and the first-generation crossbreeds of the III group – on 14.38 % (P<0.001). In the F1 ½UChoRM×½S crossbred II group, on average, maximum productivity was 10252.6 kg, and in F1 ½UCheRM×½S III group, it was even slightly higher – 10275.7 kg. Swiss purebreds of the I (control) group had significantly higher index of maximal milk yield which had meaning 10904.5 kg of milk, which is on 5.98 % (P<0.01) more than for crossbred primaries of II group. Milk fat and protein production is particularly important in determination of the productivity levels. Crossbreds of the II group had secreted 315.6 kg of milk fat during the lactation period, falling behind Swiss primaries of the control group I which secreted on 21.39 % more (P<0.001). The lowest indicator of milk fat production was recorded for cross-bred primaries of the group III, which was on average 284.2 kg, that was correspondingly less than the values for of the ІІ and І (control) groups of cattle on 11.05 % (P<0.01) and 34.80 % (P<0.01). Swiss primaries of the I (control) group had produced 318.8 kg of milk protein during entire lactation period, which was more than primaries of the II group produced, for which 280.7 kg value was obtained, which is 13.57 % less accordingly (P<0.01). The lowest indicators of milk protein production was recorded in the III group, from which only 258.9 kg were obtained during the entire lactation period. Considering the drop of the milk yield indicator during lactation (LID) for experimental primaries of different genotypes, as the ratio of milk yield for 7 month of lactation to the milk yield through 305 days, it was found to be ranging from 73.6 % for pure-bred Swiss of the I (control) group to 75.0 % for cross-bred primaries of the second group (½UChoRM×½S). At the same time, this indicator had average meaning for the primaries of the group ІІІ (F1 ½UCheRM×½S) and did not exceed 74.8 %. Thus, the was no big difference between three studied groups according to this indicator. There are several factors determining the effectiveness of artificial insemination of cows after calving, the ability to impregnate is the main among others. The index of insemination determined the reproductive capacity coefficient for three groups of studied primaries. The highest value was recorded for the first generation of the II group, which was, on average, 0.9. At the same time, for cows of the I (control) group and crossbreds of the III group, the reproductive capacity coefficient was similar - 0.87 and 0.86 units accordingly. These indicators fall behind indicators obtained for primaries of the I and II groups, that were higher on 3.45 and 4.65 % (P<0.001) respectively. Unsatisfying indicators of the effectiveness of artificial insemination resulted in long period of infertility for three experimental groups of animals. For Swiss cows of the control group I infertile period lasted, on average, 92 days. At the same time, infertile period for crossbreds of the III group was longer on 4.66 % and lasted, on average, 96.5 days. The shortest period of infertility was registered for primaries of the group II, in which did not exceed 78.5 days, falling behind same age group I (control) that had those on 17,20 % longer (P<0,01), and group ІІІ group – that had it on 22,93 % longer ( P<0.01). For purebred cows of the group I (control) and crossbreds of the group III, the period from calving to fertilization was similar, on average, 134.0 and 138.5 days respectively. At the same time, for animals of the II group, the service period did not exceed 120.5 days, which is less than indicator for primaries of the I control group on 11.25 % (P<0.01) and III group on 14.94 % (P<0.05) accordingly. While assessing the relationship between the values of the consistency of the lactation curve (CLC) and service-period indicators, it was found to be r=0.088 (P<0.001), lactation duration – r=0.183 (P<0.02), and yield through all lactation period – r=0.102 (P<0,01), indicating the connection between the character of the lactation activity and the level of reproduction. The obtained results allowing to conclude that appurtenance of cows of the heard to certain breed or crossbreed influence such indicators as the duration of lactation (η2=0.099, P<0.001), yield during entire lactation period (η2=0.141, P<0.001) and 305 days (η2=0.134, P<0.001), service period (η2=0.134, P<0.001), and index of lactation consistency (η2=0.033, P<0.001). One of the simplest ways to determine the state of estrum for cows is observation of the dynamics of daily milk yields. In the group of cows with a spontaneous readiness, more often primaries, milk yields were, on average, on 1.64 kg higher than for cows with hormonal stimulation, throughout the study period, three days before and after insemination. According to the results of the analysis of the obtained data, the probable difference between evening milking yields on the second and the first day before the insemination was estimated (–0.5 kg, P<0.05). The probable decrease in the value of the milk yields in the range from 0.65 to 0.50 kg compared to the previous period was observed during readiness of cows. At the same time, the slight effect of the factor "method of preparation for insemination" on the parameters of productivity before and after insemination was established, except for the level of productivity during evening milking, exactly at the time of insemination (0,060, P<0,01), which indicated the necessity to control evening milking. In modern conditions of livestock management, control over the provision of animals with nutrients, as well as mineral complexes and vitamins is extremely important, because diseases associated with their insufficiency, imbalance and toxicity, are wide spread in milk production technology. The conducted biochemical analysis of blood serum showed that in the group II F1 ½UChoRM×½S, the protein factor is within the normal range and does not exceed 0.65 units, while purebreds of the I (control) and females F1 ½UCheRM×½S of the group III had this indicator only slightly below the norm – 0.46 and 0.54 units respectively. Normally, the whey protein is within the range of 67-75 g/l. In experimental Swiss animals of the I (control) and in the crossbreds of the II group, this indicator was close to the normal, on average, 71.4 and 78 g/l accordingly. At the same time, the level of total protein exceeded the reference value in 1.2 times (82.6 g/l) in the group III. This value is above the index for animals of the I (control) and II groups, respectively, by 13.6 (P<0.05) and 5.6 %. During conducted research, it was established that the level of blood urea for young animals of different genotypes was almost equal and was within the range of 9.24-9.62 mmol/l. The level of glucose in the crossbreed heifers of the group III complied with the norm and was, on average, 2.51 mmol/l. In pure-breeding Swiss cows of the I (control) group, it was at the level of normative value that did not fall below 2.64 mmol/l. Only in animals of the II group, the level of glucose was slightly lower of the reference value and was, on average, 2.25 mmol/l. Study revealed that the concentration of lipoproteids in the blood of the experimental heifers of the three groups significantly exceeded the reference value. The concentration of aspartate aminotransferase (AST) was also quite high, whereas the indicator of alanine aminotransferase (ALT) was almost accurately complying the normative value. It has been established that mixed ration for experimental animals sufficiently provided them with vitamins; therefore, the level of carotene in crossbreed heifers of the II and III groups was almost equal, on average, 349.26 and 354.32 μg percentage respectively. Slightly different value was recorded for Swiss heifers of the I (control) group. In these animals, the carotene level is on average 422.8 μg percentage, which was higher than in animals of the ІІІ group on 16.2 %, and in relation to the value for the second group – on 17.4 %. Low values of calcium and inorganic phosphorus in the blood of the experimental heifers of different genotypes still determined their normative ratio. In general, metabolic homeostasis of the heifers of different genotypes is naturally dynamic and corresponds to the level of physiological processes of their organism and sufficient on vitally important nutrients from the generally mixed ration. The compliance of the level of protein supply to the biological needs of the body of the lactating primaries of different genotypes was determined according to the concentration of total protein and its fractions in the blood serum, protein index and urea content. The total protein of blood serum in the experimental lactating Swiss primaries of the I (control) group and F1 ½UChoRM×½S cross-breeds of the II and F1 ½UCheRM×½ Sof the III groups did not exceed the reference values and were, on average, 67.0-71.89 g/l. Despite the significant difference in the indicators of albumins and globulins, the protein factor in the experimental primaries was satisfying. In the experimental primaries of the three groups, the level of urea in the blood did not fluctuate significantly and was complying with norm values. Practically within the normal range in the blood of the experimental primaries, the level of glucose was not falling below the value of 2.36 mmol/l in the primaries of the group II (F1 ½UChoRM×½S), although did not exceed the rate of 2.49 mmol/l, which was recorded for the lactating Swiss I (control group). In general, metabolic homeostasis in lactating primaries of different genetic groups was tense, which could be explained by the first lactation function along with harsh conditions of the industrial complex. During the course of study, the dispersion analysis revealed the effect of the factor ‟quantity of lactation” on the indicators of linear estimation of the type (LET): pelvic length, hock knuckle angle, length, width and depth of the udder, length of teats, front and back position. Differences in the number of LET indicators were detected between Swiss and Ukrainian brown milk breeds. Swiss breed cows are characterized by more ‟technological” shapes of the udder in general, and the shape and location of teats. In total, the correlation was established between 31 indicators, of which 25 are in the category of linear type estimators. Performed analysis allows to indicate that the degree of muscularity of the animal positively correlates with the width of the chest (r = 0,306) and with the daily milk yield (r =˗0,259), as well as with the yield for the current lactation (r =˗0,207), which justifies to the peculiarities of the body structure of a dairy type. It was found that average values of protein use efficiency for Swiss breed cows make up 27.7 %, which is on 1.7 % more than for analogues of Ukrainian black and red-breasted breeds. Swiss cows have higher milk yield for standardized milk (+0.976 kg), compared to local breeds of animals. The cost of the milk received from the first-generation crossbreeds ½UCheRM×½S is 49.8 thousand UAH, and from the primaries F1 ½UChoRM×½S – 56.3 thousand UAH, while from pure-breed Swiss – 67.0 thousand UAH.