Формування інструментарію оцінки розвитку зеленої економіки в сільському господарстві

Abstract

У статті визначено, що заходи з охорони природних ресурсів можуть бути рушійною силою для національного та глобального економічного розвитку. Обґрунтовано необхідність перегляду традиційних методів ведення сільського господарства та впровадження інноваційних технологій, які зменшують вплив на навколишнє середовище та оптимізують використання ресурсів. Ідентифіковано ключові аспекти зеленого підходу до розвитку агробізнесу, а саме: збереження природних ресурсів, скорочення викидів та впровадження принципів циркулярної економіки в сільськогосподарське виробництво. Виокремлено соціальні аспектів сталого агробізнесу, зокрема: соціальна відповідальність агробізнесу, створення робочих місць та покращення умов життя у сільській місцевості, налагодження партнерських відносин між агробізнесом, громадами та органами влади задля сприяння сталому розвитку регіонів. Розроблено показники оцінки розвитку зеленої економіки, які характеризують економічні результати в сільському господарстві, рівень впливу галузі на навколишнє середовище та соціальні аспекти якості життя в сільській місцевості. The imperative to transform agricultural production and consumption models for environmental efficiency and low-carbon outcomes is underscored. The primary goal is to enhance the quality of life without harming natural resources. Additional measures are deemed necessary to change fundamental economic models and separate growth from environmental degradation. Within the framework of green economy policies, regulatory and fiscal measures to reduce energy consumption and CO2 emissions are crucial. There is a focus on incentivizing investments in renewable energy, green construction, sustainable transportation, and effective natural resource management. The green economy paradigm emphasizes qualitative growth, evaluating success through interrelated measures of economic progress, environmental sustainability, and social well-being. The evolving agricultural landscape requires a holistic approach, balancing the growing demand for products with the imperative to minimize environmental impact. The transition to a green economy involves aligning policies with ecological efficiency, carbon neutrality, and social equity principles. A toolkit for assessing green economy implementation in agriculture encompasses normative and fiscal measures, promoting sustainable practices, and ensuring effective resource management. The toolkit calls for a departure from traditional economic paradigms that perpetuate environmental degradation, advocating for a sustainable approach. Key policy aspects include regulatory and fiscal measures, reducing energy consumption, and incentivizing investments in renewables. The green economy paradigm prioritizes qualitative growth beyond traditional metrics, considering environmental sustainability and social well-being. As the world grapples with climate change, resource depletion, and environmental degradation, the need for a green economy in agriculture becomes evident. The toolkit provides a framework to assess progress and guide policy decisions toward a sustainable agricultural sector. It emphasizes the interconnectedness of economic, environmental, and social factors, urging a holistic approach. In conclusion, the transition to a green economy in agriculture is imperative. The toolkit offers a roadmap for policymakers, with indicators and measures to assess progress. Embedded in the toolkit are principles of ecological efficiency, carbon neutrality, and social equity, promising a guide for shaping agriculture harmoniously with the environment.