Macronutrient status and indicators of acid-alkaline blood balance in cats with chronic renal failure

Abstract

Chronic renal failure is a common pathology among cats. According to various literary sources, this pathology is found in 0.5–14.0% of cats. Pathology in cats in our studies is a consequence of glomerulonephritis. The diagnosis of chronic renal failure established on the basis of clinical, instrumental, and laboratory methods of blood and urine testing. Studies have found that chronic renal failure in cats is clinically characterized by apathy, anorexia, dry skin, odor of urea, vomiting, thirst, occurrence in the mouth of uremic ulcers (9.5% of patients), tachycardia (up to 177 beats per minute) tachypnoea (up to 45 respiratory movements per minute), hypertension. In the urine – hypostenuria, erythrocyturia, leukocyturia, kidney epithelium, hyaline and granular cylinders. According to echosonography – increase in echogenicity of the parenchyma, brain substance echone negative, cortico-brain differentiation erased. In the blood test – normochromic macrocytic anemia, thrombocytopenia, hyperazotemia (up to 27.9 mmol/L), hypercreatininemia (324 μmol/L), hyperuricemia (615 μmol/L), 4.6-fold increase in SDMA (symmetric dimethylargin). In chronic renal failure, cats have a significant change in the elemental composition of the blood. In particular, the Na+ content was increased by 3%, Ca2+ 1.6 times, P 2.1 times. Instead, the K+ level was reduced 1.9 times. Changes in acid-base equilibrium (ABE) were also detected: the pH decreased to 7.22; HCO3– by 34%, total CO2 by 32.3%, while anionic difference (AG) and buffer bases (BE) increased by 1.8 and 3.5 times, respectively. Such changes are characteristic of the development of lactic acidosis. The obtained experimental data on changes in mineral metabolism and acid-base equilibrium in the serum of cats in chronic renal failure supplement and clarify information on the pathogenic pathology of the kidneys in cats aged 5–10 years. Blood biochemical data can be used to improve early-stage diagnostics without clinical manifestations of chronic renal failure, their prevention and treatment, and to solve applied scientific problems in the field of nephrology and urology of small animals. Хронічна ниркова недостатність - поширена патологія серед котів. За різними літературними джерелами, ця патологія виявляється у 0,5–14,0% котів. Патологія у котів у наших дослідженнях є наслідком гломерулонефриту. Діагноз хронічної ниркової недостатності встановлений на підставі клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження крові та сечі. Дослідження встановили, що хронічна ниркова недостатність у кішок клінічно характеризується апатією, анорексією, сухістю шкіри, запахом сечовини, блювотою, спрагою, появою в роті уремічних виразок (9,5% пацієнтів), тахікардією (до 177 ударів на хвилину ) тахіпное (до 45 дихальних рухів на хвилину), гіпертонія. У сечі - гіпостенурія, еритроцитурія, лейкоцитурія, епітелій нирок, гіалін та зернисті циліндри. За даними ехосонографії - збільшення ехогенності паренхіми, речовина мозку ехонегативна, кортико-мозкова диференціація стерта. В аналізі крові - нормохромна макроцитарна анемія, тромбоцитопенія, гіперазотемія (до 27,9 ммоль / л), гіперкреатинемія (324 мкмоль / л), гіперурикемія (615 мкмоль / л), збільшення SDMA (симетричний диметиларгін) у 4,6 рази. При хронічній нирковій недостатності у котів спостерігається суттєва зміна елементного складу крові. Зокрема, вміст Na + збільшено на 3%, Са2 + 1,6 рази, Р 2,1 рази. Натомість рівень К + знизили в 1,9 рази. Також були виявлені зміни кислотно-лужної рівноваги (АБЕ): рН знизився до 7,22; HCO3– на 34%, загальний CO2 на 32,3%, тоді як аніонна різниця (AG) та буферні основи (BE) зросли відповідно у 1,8 та 3,5 рази. Такі зміни характерні для розвитку лактоацидозу. Отримані експериментальні дані про зміни мінерального обміну та кислотно-лужної рівноваги в сироватці крові котів при хронічній нирковій недостатності доповнюють та уточнюють інформацію про патогенну патологію нирок у котів віком 5–10 років. Біохімічні дані крові можна використовувати для поліпшення ранньої стадії діагностики без клінічних проявів хронічної ниркової недостатності, їх профілактики та лікування, а також для вирішення прикладних наукових проблем у галузі нефрології та урології дрібних тварин.