Evaluation of the effectiveness of various vaccination protocols for pigs against aujeszky disease

Abstract

Vaccination of pigs against Aujeszky disease (AD) helps to prevent economic losses. But a number of factors, such as the method of immunization, the age of the pigs at the time of immunization, stress, etc., affect the effectiveness of the vaccination. Therefore, when forming the scheme of immunoprophylactic measures on the farm, it is necessary to take into account all these factors in order to obtain protective immunity against pseudorabies. The difference between infected animals and vaccinated animals (DIVA) based on the use of glycoprotein E (gE) negative vaccines and the detection of antibodies to marker and non-marker glycoproteins of the pseudorabies virus makes it possible to evaluate the effectiveness of immunization of pigs against AD. Consequently, the purpose of our work was to evaluate the effectiveness of various protocols for vaccination of pigs against Aujeszky’s disease in conditions of industrial production. For the experiment 3 similar groups of pigs were formed - control and two experimental, 220 pigs in each. To compare the effectiveness of different vaccination schemes in our work, we used two ELISA tests: general and discriminatory. The results obtained indicate that in herds of pigs parenterally vaccinated against AD, one of the main ways of infecting piglets with Aujeszky Disease virus (ADV) is through the nasal mucosa. Double intramuscular immunization of pigs after weaning with inactivated vaccine is insufficient to form an effective immune defense against ADV is. The combination of intranasal immunization of suckling pigs with live attenuated ADV is and intramuscular vaccination of pigs after weaning with inactivated ADV is the most effective scheme for the formation of protective immunity in piglets. Вакцинація свиней проти хвороби Ауєскі (ХА) допомагає запобігти економічним втратам. Але низка факторів, таких як метод імунізації, вік свиней на момент імунізації, стрес тощо впливають на ефективність вакцинації. Тому, формуючи схему імунопрофілактичних заходів на фермі, необхідно враховувати всі ці фактори, щоб отримати захисний імунітет проти псевдосказу. Різниця між зараженими тваринами та вакцинованими тваринами (DIVA) на основі використання негативних вакцин проти глікопротеїну Е (gE) та виявлення антитіл до маркерних та немаркерних глікопротеїнів вірусу псевдосказу дає можливість оцінити ефективність імунізації свиней проти ХА. Отже, метою нашої роботи була оцінка ефективності різних протоколів вакцинації свиней проти хвороби Ауєскі в умовах промислового виробництва. Для експерименту було сформовано 3 аналогічні групи свиней - контрольна та дві експериментальні, по 220 свиней у кожній. Для порівняння ефективності різних схем вакцинації в нашій роботі ми використали два тести ІФА: загальний та дискримінаційний. Отримані результати вказують на те, що у стадах свиней, парентерально вакцинованих проти хвороби Ауескі, одним із основних шляхів зараження поросят вірусом хвороби Ауєскі є слизова оболонка носа. Подвійної внутрішньом’язової імунізації свиней після відлучення інактивованою вакциною недостатньо для формування ефективного імунного захисту від хвороби Ауескі. Поєднання інтраназальної імунізації поросят-сисунів з живою аттенуйованою вакциною та внутрішньом’язової вакцинацією свиней після відлучення інактивованою вакциною є найбільш ефективною схемою формування захисного імунітету у поросят.