Teachers pedagogical self-efficiency as a necessary component of their professional activities

Abstract

New social challenges require a rethinking of the role of the teacher in the educational space of modern institutions of higher education. Currently, the greatest value is a teacher who is capable for self-development and self-improvement in professional activities, and therefore has a high level of pedagogical self-efficacy. In the study, the author attempts to reveal the essence of such basic research concepts as “selfefficacy”, “pedagogical self-efficacy”, “educational self-efficacy”. The analysis of scientific literature made it possible to establish that the concept of self-efficacy is interpreted as the ability of a person to change himself, his behavior and achieve the desired result, effect (in work, study, etc.) with the least expenditure of personal and other resources; pedagogical self-efficacy should be understood as the degree of teacher readiness to perform professional activities competently, the level of professional maturity and competitiveness of the teacher; educational self-efficacy is an individual's confidence in his own abilities, in the ability to carry out educational and cognitive activities independently, actively and productively, while achieving personally meaningful educational results. In addition, the study identified 5 main functions of an individual's educational self-efficacy: axiological, prognostic, analytical, self-support, self-regulation, and self-management. The paper analyzes the main development factors affecting the formation of teachers' pedagogical self-efficacy, namely: past experience of successes and failures; control over one's professionally directed actions; observation of other people's professional achievements; verbal persuasion; self-esteem and self-regulation; emotional condition. The main attention is paid to the most effective ways of forming pedagogical self-efficacy, which include: study of psychological-pedagogical and methodical literature; participation in self-efficacy development trainings; keeping a Diary of success. It has been proven that teachers with a high level of pedagogical self-efficacy significantly influence the development of educational self-efficacy of students of higher education, and the following are among the most effective strategies that help shape the educational self-efficacy of students: the teacher should teach students to set clear educational goals; the teacher should encourage students to set challenging goals; the teacher should provide honest feedback; the teacher should organize training in such a way that students learn from each other's successes and failures. The conducted monitoring made it possible to establish that the average number of teachers with sufficient and high level of pedagogical self-efficacy is not enough for effective pedagogical activities according to the modern requirements. Нові суспільні виклики вимагають переосмислення ролі викладача в освітньому просторі сучасних вищих навчальних закладів. У дослідженні автор намагається розкрити сутність таких основних дослідницьких понять, як «самоефективність», «педагогічна самоефективність», «освітня самоефективність». Крім того, у дослідженні визначено 5 основних функцій освітньої самоефективності особистості: аксіологічну, прогностичну, аналітичну, самопідтримки, саморегуляції та самоуправління. У роботі проаналізовано основні фактори розвитку, що впливають на формування педагогічної самоефективності вчителя, а саме: минулий досвід успіхів і невдач; контроль за своїми професійно спрямованими діями; спостереження за професійними досягненнями інших людей; вербальні переконання; самооцінка і саморегуляція; емоційний стан. Основну увагу приділено найбільш ефективним напрямам формування педагогічної самоефективності, до яких належать: вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури; участь у тренінгах з розвитку самоефективності; ведення щоденника успіху. Доведено, що викладачі з високим рівнем педагогічної самоефективності суттєво впливають на розвиток освітньої самоефективності студентів і серед найефективніших стратегій, які допомагають формувати навчальну самоефективність студентів, можна виділити наступні: викладач повинен навчити здобувачів ставити чіткі навчальні цілі; викладач повинен заохочувати здобувачів ставити складні цілі; викладач повинен давати чесний зворотний зв'язок; викладач повинен організувати навчання таким чином, щоб студенти вчилися на успіхах і невдачах один одного. Проведений моніторинг дав змогу встановити, що середньої кількості вчителів із достатнім та високим рівнем педагогічної самоефективності недостатньо для ефективної педагогічної діяльності відповідно до сучасних вимог.