Pathoanatomical diagnosis, treatment and preventive measures at pigs gastroenterocolitis

Abstract

The reasons of the occurrence of gastroente- rocolitis of pigs, their pathomorphological manifestations are being discussed, the schemes of treatment and prophylaxis are offered. The most common factor-related infections in pig breeding are colibacillosis, dysentery and ileitis (proliferative enteropa-thy). Colibacteriosis occurs from birth to 50–60-day age, and dysentery with ileitis - from 2 to 5–6 months. It was established that the development of gastroenterocolitis is associated with a violation of the balance of the microflora and the reproduction of pathogenic strains of microorganisms,which can lead to the development of colibacte-riosis, dysentery and ilite, sometimes – clos-tridiosis. In the pathoanatomical picture of colibacteriosis erosive gastroenteritis predo-minates, for dysentery – hemorrhagic coli-tis, for ileitis –proliferative ilite and colitis, for clostridios – hemorrhagic-necrotic enterocolitis. The analysis of veterinary measures carried out on farms showed a lack of a systematic approach to the treat-ment of factor infections.This was espe-cially true for small farms, which attracted attention to the limited range of antibiotics, incorrect dosage of drugs, chaotic use of antimicrobial treatments. Experimental authors have compiled a universal preven-tive scheme for subspigmented piglets and breeding animals of the group that contain-ed measures against gastroenterocolitiss of different etiologies. The work emphasizes the general prevention of diseases of the di-gestive system: providing animals with ba-lanced quality feeds, improving the conditi-ons for keeping pigs and conducting adequate medical and preventive measures. Обговорюються причини виникнення гастроентероколітів свиней, їх патоморфологічні прояви, запропоновано схеми лікування і профілактики. Найпоширенішими факторними інфекціями у свинарстві є колібактеріоз, дизентерія та ілеїт (проліферативна ентеропатія). Колібактеріоз зустрічається від народження до 50–60-добового віку, а дизентерія з ілеїтом – від 2-х до 5–6-ти місяців. Встановлено, що розвиток гастроентероколітів пов’язаний з порушенням балансу мікрофлори і розмноженням патогенних штамів мікроорганізмів, що може призводити до розвитку колібактеріозу, дизентерії та ілеїту, іноді – клостридіозів. У патологоанатомічній картині колібактеріозу переважає ерозивний гастроентерит, за дизентерії – геморагічний коліт, за ілеїту – проліферативний ілеїт і коліт, за клостридіозу – геморагічно-некротичний ентероколіт. Аналіз ветеринарних заходів, що проводяться на фермах, показав відсутність системного підходу до лікування факторних інфекцій. Особливо це стосувалося невеликих ферм, де привертала увагу обмеженість спектра антибіотиків, некоректне дозування ліків, хаотичність використання протимікробних обробок. Дослідним шляхом авторами були складені універсальні превентивні схеми для підсисних поросят та тварин групи дорощування, що містили в собі заходи проти гастроентероколітів різної етіології. В роботі наголошується на загальній профілактиці захворювань травної системи: забезпеченні тварин збалансованими якісними кормами, поліпшенні умов утримання свиней та проведенні адекватних лікувальних і превентивних заходів.