Cow's milk safety: contamination risks and The need for mastitis control

Abstract

Mastitis, especially subclinical, remains a major issue affecting milk productivity and quality in cows, goats, ewes, and rabbits [1, 2]. It affects 7–80% of cows. and leads to economic losses due to lower milk yield, culling (30–35%), and treatment costs. Contaminated milk poses health risks, and antibiotic treatment leaves residues that affect milk safety. Mastitis results from infections, environmental stress, and poor farm hygiene . The disease peaks after childbirth (33–89%), during reproductive disorders (25–60%), and at peak lactation (22–52%). Infections mainly enter the mammary gland via the teat canal (galactogenic route), with streptococci and staphylococci causing up to 90% of cases. The disease is more prevalent in autumn, winter, and spring (72%) than in summer (7–14%). Clinical mastitis manifests as serous (2–26%), catarrhal (3–46%), purulent catarrhal (2–71%), and other forms. Subclinical mastitis, present in 32–90% of lactating females, is harder to diagnose without laboratory tests. Diagnosis involves physical-chemical (Whiteside test), cytological (somatic cell count), biochemical (enzyme activity), and bacteriological methods. Screening for contagious pathogens helps in herd monitoring. Мастит, особливо субклінічний, залишається серйозною проблемою, що впливає на продуктивність та якість молока у корів, кіз, овець та кроликів. Він вражає 7–80% корів та призводить до економічних втрат через зниження надоїв, вибракування (30–35%) та витрати на лікування. Забруднене молоко становить ризик для здоров'я, а лікування антибіотиками залишає залишки, які впливають на безпеку молока. Мастит виникає внаслідок інфекцій, стресу навколишнього середовища та поганої гігієни ферми. Пік захворювання припадає на післяпологовий період (33–89%), під час репродуктивних порушень (25–60%) та на піку лактації (22–52%). Інфекції переважно потрапляють у молочну залозу через сосковий канал (галактогенний шлях), причому стрептококи та стафілококи спричиняють до 90% випадків. Захворювання частіше зустрічається восени, взимку та навесні (72%), ніж влітку (7–14%). Клінічний мастит проявляється у вигляді серозної (2–26%), катаральної (3–46%), гнійної катаральної (2–71%) та інших форм. Субклінічний мастит, який присутній у 32–90% лактуючих самок, важче діагностувати без лабораторних досліджень. Діагностика включає фізико-хімічні (тест Вайтсайда), цитологічні (кількість соматичних клітин), біохімічні (активність ферментів) та бактеріологічні методи. Скринінг на наявність заразних патогенів допомагає в моніторингу стада.