Вплив технологічних прийомів вирощування на формування показників якості зерна пшениці озимої в умовах північного Степу

Abstract

Результати проведених експериментальних досліджень свідчать, що за вирощування різних сортів пшениці озимої після ріпаку ярого за умов північного Степу України одержання найбільш якісного зерна (третього класу якості) забезпечує сівба 25 вересня та 5 жовтня. Сівба 5 та 15 вересня забезпечувала одержання зерна, здебільшого, п'ятого й четвертого класів якості. Із-поміж досліджуваних сортів пшениці озимої найбільшим вмістом білку (11,2 - 13,0 %) і клейковини (17,5 - 22,7 %) у зерні вирізнявся сорт Селянка. Найменшими ці показники були у сорту Подолянка - 10,6 - 12,5 та 17,1 - 21,9 % відповідно. Об'єм хліба, одержаного з борошна пшениці озимої сорту Селянка, був найвищим. Так, у середньому за 2008 - 2010 рр. він коливався від 495 см<^>3 за сівби 5 вересня нормою висіву 4 млн схожих насінин/га до 612 см<^>3 за сівби 5 жовтня цією ж нормою. Встановлено вплив норм висіву насіння на показники якості зерна. Так, найвищий вміст білку і клейковини в зерні, а також об'єм хліба відмічено на варіантах досліду, де сівбу проводили нормою 4 млн схожих насінин/га. Збільшення норми висіву призводило до зменшення даних показників. У середньому за роки досліджень найвищу врожайність формував сорт Селянка (4,89 т/га) за сівби 25 вересня нормою 5 млн схожих насінин/га. Максимальну врожайність рослини сорту Золото колоса - 4,20 та 4,19 т/га - формували, відповідно, за сівби 5 жовтня нормою 6 млн схожих насінин/га та 25 вересня нормою висіву 5 млн схожих насінин/га. Найнижчу серед сортів урожайність формував сорт Подолянка, що коливалася за період проведення досліджень у межах 2,99 - 3,75 т/га.