Дослідження ефективності роботи дискового подрібнювача зерна

Abstract

У статті досліджено ефективність роботи дискового подрібнювача зерна для концентрованих кормів, з урахуванням його конструктивно-технологічних параметрів та впливу режимних факторів на якість подрібнення. Аналіз існуючих методів подрібнення показав, що традиційні молоткові та вальцеві подрібнювачі мають значні недоліки, такі як висока енергоємність (8–15 кВт·год/т для молоткових) та нерівномірний гранулометричний склад продукту. У зв’язку з цим було проведено експериментальні дослідження роботи дискового подрібнювача, який має потенційно вищу енергоефективність і рівномірніший розподіл часток. Метою досліджень є визначення впливу конструктивно-технологічних параметрів дискового подрібнювача концентрованих кормів на якість подрібнення та енергоємність процесу. У процесі досліджень визначено вплив основних факторів, а саме модульного зазору між дисками (0,6–1,6 мм), частоти обертання диска (1500–3000 об/хв) та подачі зерна в камеру подрібнення (450–1350 кг/год) на продуктивність та якість подрібнення. Встановлено, що збільшення модульного зазору призводить до збільшення вмісту великої фракції (наприклад, для пшениці масова частка часток на ситі 2 мм зросла з 13,1% до 79,4%). При цьому продуктивність подрібнювача залежала від виду зерна: для пшениці вона становила 0,1–0,25 т/год при питомій енергоємності 1,7–8,2 кВт·год/т, для ячменю – 0,075–0,18 т/год і 3,8–9,4 кВт·год/т, для кукурудзи – 0,07–0,18 т/год та 2,9–7,2 кВт·год/т. Отримані результати дозволяють рекомендувати дисковий подрібнювач як енергоефективну альтернативу традиційним подрібнювачам у комбікормовому виробництві. Оптимізація конструктивно-технологічних параметрів дозволяє зменшити енерговитрати та покращити однорідність гранулометричного складу отриманого продукту, що сприятиме підвищенню продуктивності тваринницьких господарств. U statti doslidzheno efektyvnist roboty dyskovoho podribniuvacha zerna dlia kontsentrovanykh kormiv, z urakhuvanniam yoho konstruktyvno-tekhnolohichnykh parametriv ta vplyvu rezhymnykh faktoriv na yakist podribnennia. Analiz isnuiuchykh metodiv podribnennia pokazav, shcho tradytsiini molotkovi ta valtsevi podribniuvachi maiut znachni nedoliky, taki yak vysoka enerhoiemnist (8–15 kVt·hod/t dlia molotkovykh) ta nerivnomirnyi hranulometrychnyi sklad produktu. U zviazku z tsym bulo provedeno eksperymentalni doslidzhennia roboty dyskovoho podribniuvacha, yakyi maie potentsiino vyshchu enerhoefektyvnist i rivnomirnishyi rozpodil chastok. Metoiu doslidzhen ye vyznachennia vplyvu konstruktyvno-tekhnolohichnykh parametriv dyskovoho podribniuvacha kontsentrovanykh kormiv na yakist podribnennia ta enerhoiemnist protsesu. U protsesi doslidzhen vyznacheno vplyv osnovnykh faktoriv, a same modulnoho zazoru mizh dyskamy (0,6–1,6 mm), chastoty obertannia dyska (1500–3000 ob/khv) ta podachi zerna v kameru podribnennia (450–1350 kh/hod) na produktyvnist ta yakist podribnennia. Vstanovleno, shcho zbilshennia modulnoho zazoru pryzvodyt do zbilshennia vmistu velykoi fraktsii (napryklad, dlia pshenytsi masova chastka chastok na syti 2 mm zrosla z 13,1% do 79,4%). Pry tsomu produktyvnist podribniuvacha zalezhala vid vydu zerna: dlia pshenytsi vona stanovyla 0,1–0,25 t/hod pry pytomii enerhoiemnosti 1,7–8,2 kVt·hod/t, dlia yachmeniu – 0,075–0,18 t/hod i 3,8–9,4 kVt·hod/t, dlia kukurudzy – 0,07–0,18 t/hod ta 2,9–7,2 kVt·hod/t. Otrymani rezultaty dozvoliaiut rekomenduvaty dyskovyi podribniuvach yak enerhoefektyvnu alternatyvu tradytsiinym podribniuvacham u kombikormovomu vyrobnytstvi. Optymizatsiia konstruktyvno-tekhnolohichnykh parametriv dozvoliaie zmenshyty enerhovytraty ta pokrashchyty odnoridnist hranulometrychnoho skladu otrymanoho produktu, shcho spryiatyme pidvyshchenniu produktyvnosti tvarynnytskykh hospodarstv.