Кормова поведінка корів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-виробничий комплекс «Єкатеринославський» Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

У сучасних господарствах України широко використовуються високопродуктивні корови молочних порід. Проте реалізація їхнього генетично зумовленого потенціалу продуктивності, відтворення та збереження здоров’я можлива лише за умови забезпечення повноцінної годівлі, належних умов утримання та гуманного поводження з тваринами. Важливе значення мають також природно-кліматичні умови середовища, рівень адаптації тварин до них, якість кормів відповідно до фізіологічного стану корів і дотримання сучасних науково обґрунтованих технологій експлуатації високопродуктивного поголів’я. Метою кваліфікаційної роботи було вивчення особливостей кормової поведінки корів швіцької породи з різним рівнем молочної продуктивності в першу третину лактації за умов годівлі загальнозмішаним раціоном та утримання в легкозбірному павільйонному корівнику, обладнаному кормовим столом і боксами для відпочинку, на базі молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський». Дослідження проводилися протягом 2024–2025 років. Експериментальна частина виконувалася на клінічно здорових тваринах швіцької породи з дотриманням усіх ветеринарно-санітарних вимог у виробничих умовах комплексу, розташованого в Дніпровському районі Дніпропетровської області. Годівля корів у першу третину лактації здійснювалася за допомогою загальнозмішаних раціонів, які згодовувалися з кормового столу. Раціони характеризувалися високою поживністю та містили 20,4 ЕКО, 17,9 кг сухої речовини, 201,82 МДж обмінної енергії, 2686,8 г сирого протеїну та 4554,7 г сирої клітковини. Крім того, вони були достатньо забезпечені макро- і мікроелементами, а також вітамінами, зокрема вітаміном Е у кількості 2096,1 мг та вітаміном D — 5,08 тис. МО. Сучасні легкомонтовані корівники павільйонного типу забезпечували сприятливі умови для утримання лактуючих корів. У приміщеннях підтримувався оптимальний мікроклімат: освітленість становила 49 лк, швидкість руху повітря — 1,3 м/с, відносна вологість не перевищувала 76 %, а вміст шкідливих газів залишався на мінімальному рівні. Концентрація аміаку та сірководню становила відповідно 1,3 і 1,4 мг/м³. Встановлено, що кормова поведінка корів швіцької породи залежала від рівня їхньої продуктивності. Відмінності проявлялися насамперед у кількості підходів до кормового столу та тривалості споживання корму за один прийом. Корови І групи із середньодобовим надоєм 33,7 кг підходили до кормового столу близько 11 разів на добу та безперервно споживали корм упродовж 35,5 хвилини. У тварин ІІ групи з продуктивністю 45,3 кг молока ці показники становили відповідно 12 підходів і 39,5 хвилини, що було на 10,1 % більше. Найвищі показники зафіксовано у корів ІІІ групи з добовим надоєм 55,2 кг: вони також здійснювали близько 12 підходів до кормового столу, однак тривалість одного прийому корму досягала 45 хвилин, що перевищувало показник контрольної групи на 21,1 %. Найбільш інтенсивне споживання корму спостерігалося протягом перших 30–35 хвилин після повернення тварин із доїльної зали. Одночасно біля кормового столу могло перебувати до 75 % корів однієї технологічної групи. До місця напування тварини підходили в середньому від шести до семи разів на добу. На споживання корму лактуючі корови витрачали від 317,6 до 340,5 хвилини за добу, що становило майже чверть загальної поведінкової активності тварин у корівнику. Порівняно з контрольною групою тривалість поїдання корму у високопродуктивних корів ІІ та ІІІ груп була більшою відповідно на 6,1 та 6,7 %. Водночас істотних відмінностей між групами щодо часу споживання води та мінеральних добавок не встановлено. Після кожного прийому корму тварини певний час відпочивали стоячи, а приблизно через 15 хвилин розпочинався процес жуйки. У корів І групи тривалість пережовування корму в стоячому положенні становила 146,1 хвилини на добу. У тварин ІІ групи цей показник зростав до 152,4 хвилини, що на 4,1 % більше, ніж у контролі. У корів ІІІ групи тривалість жуйки досягала 155,8 хвилини, перевищуючи показник І групи на 6,2 %. Загалом на пережовування корму піддослідні корови витрачали близько 490,3 хвилини на добу, тобто понад вісім годин. При цьому в положенні лежачи тривалість жуйки була у 2,24 раза більшою, ніж у стоячому положенні. За умов збалансованої годівлі та комфортного мікроклімату корови швіцької породи демонстрували високий рівень реалізації молочної продуктивності в першу третину лактації. Встановлено, що збільшення надоїв у період роздоювання значною мірою залежало від здатності тварин поступово нарощувати споживання кормів у перехідний період. Найнижчі показники адаптації відзначено у корів І контрольної групи, від яких за обліковий період було отримано 3377,4 кг молока з масовою часткою жиру 3,74 % і білка 3,32 %. Корови ІІ групи характеризувалися кращими адаптаційними властивостями та забезпечили виробництво 4530,7 кг молока з вмістом жиру 3,78 % і білка 3,41 %, що перевищувало показники контрольної групи відповідно на 25,5; 1,1 та 2,6 %. Найвищу продуктивність продемонстрували тварини ІІІ групи, від яких було одержано 5527,6 кг молока з масовою часткою жиру 3,76 % і білка 3,40 %. Перевага над контролем становила відповідно 38,9; 0,53 та 2,4 %. За використання інтенсивної технології виробництва та загальнозмішаних раціонів молоко швіцьких корів відзначалося високими технологічними властивостями. Його густина становила 29,3 °А, кислотність — 17,4 °Т, вміст лактози — 4,6 %, кальцію — 1,3 г, фосфору — 1,0 г, золи — 0,7 %, сухої речовини — 12,8 %, а сухого знежиреного молочного залишку — 8,9 %. Розрахунки показали, що зі зростанням молочної продуктивності підвищувалася ефективність конверсії кормового протеїну в молочний. За середньодобового надою 34,2 кг цей показник становив 42,3 %. Підвищення продуктивності на 24,5 % супроводжувалося збільшенням конверсії протеїну до 57,5 %, тобто на 26,4 %. За подальшого зростання надою на 37,2 % ефективність використання протеїну корму досягала 68,9 %, що на 38,6 % перевищувало контрольний рівень. Відтворна здатність корів також залежала від рівня реалізації їхнього генетичного потенціалу продуктивності в період роздоювання. Найвищу запліднюваність від першого осіменіння встановлено у корів контрольної групи — 66,6 %, а тривалість сервіс-періоду становила 98,4 доби. У більш продуктивних тварин ІІ групи ці показники дорівнювали відповідно 57,6 % і 143,6 доби. У високопродуктивних корів ІІІ групи спостерігалося подальше зниження відтворних показників: запліднюваність від першого осіменіння становила 54,6 %, а сервіс-період подовжувався до 163,1 доби. U suchasnykh hospodarstvakh Ukrainy shyroko vykorystovuiutsia vysokoproduktyvni korovy molochnykh porid. Prote realizatsiia yikhnoho henetychno zumovlenoho potentsialu produktyvnosti, vidtvorennia ta zberezhennia zdorovia mozhlyva lyshe za umovy zabezpechennia povnotsinnoi hodivli, nalezhnykh umov utrymannia ta humannoho povodzhennia z tvarynamy. Vazhlyve znachennia maiut takozh pryrodno-klimatychni umovy seredovyshcha, riven adaptatsii tvaryn do nykh, yakist kormiv vidpovidno do fiziolohichnoho stanu koriv i dotrymannia suchasnykh naukovo obgruntovanykh tekhnolohii ekspluatatsii vysokoproduktyvnoho poholivia. Metoiu kvalifikatsiinoi roboty bulo vyvchennia osoblyvostei kormovoi povedinky koriv shvitskoi porody z riznym rivnem molochnoi produktyvnosti v pershu tretynu laktatsii za umov hodivli zahalnozmishanym ratsionom ta utrymannia v lehkozbirnomu pavilionnomu korivnyku, obladnanomu kormovym stolom i boksamy dlia vidpochynku, na bazi molochno-vyrobnychoho kompleksu «Iekaterynoslavskyi». Doslidzhennia provodylysia protiahom 2024–2025 rokiv. Eksperymentalna chastyna vykonuvalasia na klinichno zdorovykh tvarynakh shvitskoi porody z dotrymanniam usikh veterynarno-sanitarnykh vymoh u vyrobnychykh umovakh kompleksu, roztashovanoho v Dniprovskomu raioni Dnipropetrovskoi oblasti. Hodivlia koriv u pershu tretynu laktatsii zdiisniuvalasia za dopomohoiu zahalnozmishanykh ratsioniv, yaki zghodovuvalysia z kormovoho stolu. Ratsiony kharakteryzuvalysia vysokoiu pozhyvnistiu ta mistyly 20,4 EKO, 17,9 kh sukhoi rechovyny, 201,82 MDzh obminnoi enerhii, 2686,8 h syroho proteinu ta 4554,7 h syroi klitkovyny. Krim toho, vony buly dostatno zabezpecheni makro- i mikroelementamy, a takozh vitaminamy, zokrema vitaminom E u kilkosti 2096,1 mh ta vitaminom D — 5,08 tys. MO. Suchasni lehkomontovani korivnyky pavilionnoho typu zabezpechuvaly spryiatlyvi umovy dlia utrymannia laktuiuchykh koriv. U prymishchenniakh pidtrymuvavsia optymalnyi mikroklimat: osvitlenist stanovyla 49 lk, shvydkist rukhu povitria — 1,3 m/s, vidnosna volohist ne perevyshchuvala 76 %, a vmist shkidlyvykh haziv zalyshavsia na minimalnomu rivni. Kontsentratsiia amiaku ta sirkovodniu stanovyla vidpovidno 1,3 i 1,4 mh/m³. Vstanovleno, shcho kormova povedinka koriv shvitskoi porody zalezhala vid rivnia yikhnoi produktyvnosti. Vidminnosti proiavlialysia nasampered u kilkosti pidkhodiv do kormovoho stolu ta tryvalosti spozhyvannia kormu za odyn pryiom. Korovy I hrupy iz serednodobovym nadoiem 33,7 kh pidkhodyly do kormovoho stolu blyzko 11 raziv na dobu ta bezperervno spozhyvaly korm uprodovzh 35,5 khvylyny. U tvaryn II hrupy z produktyvnistiu 45,3 kh moloka tsi pokaznyky stanovyly vidpovidno 12 pidkhodiv i 39,5 khvylyny, shcho bulo na 10,1 % bilshe. Naivyshchi pokaznyky zafiksovano u koriv III hrupy z dobovym nadoiem 55,2 kh: vony takozh zdiisniuvaly blyzko 12 pidkhodiv do kormovoho stolu, odnak tryvalist odnoho pryiomu kormu dosiahala 45 khvylyn, shcho perevyshchuvalo pokaznyk kontrolnoi hrupy na 21,1 %. Naibilsh intensyvne spozhyvannia kormu sposterihalosia protiahom pershykh 30–35 khvylyn pislia povernennia tvaryn iz doilnoi zaly. Odnochasno bilia kormovoho stolu mohlo perebuvaty do 75 % koriv odniiei tekhnolohichnoi hrupy. Do mistsia napuvannia tvaryny pidkhodyly v serednomu vid shesty do semy raziv na dobu. Na spozhyvannia kormu laktuiuchi korovy vytrachaly vid 317,6 do 340,5 khvylyny za dobu, shcho stanovylo maizhe chvert zahalnoi povedinkovoi aktyvnosti tvaryn u korivnyku. Porivniano z kontrolnoiu hrupoiu tryvalist poidannia kormu u vysokoproduktyvnykh koriv II ta III hrup bula bilshoiu vidpovidno na 6,1 ta 6,7 %. Vodnochas istotnykh vidminnostei mizh hrupamy shchodo chasu spozhyvannia vody ta mineralnykh dobavok ne vstanovleno. Pislia kozhnoho pryiomu kormu tvaryny pevnyi chas vidpochyvaly stoiachy, a pryblyzno cherez 15 khvylyn rozpochynavsia protses zhuiky. U koriv I hrupy tryvalist perezhovuvannia kormu v stoiachomu polozhenni stanovyla 146,1 khvylyny na dobu. U tvaryn II hrupy tsei pokaznyk zrostav do 152,4 khvylyny, shcho na 4,1 % bilshe, nizh u kontroli. U koriv III hrupy tryvalist zhuiky dosiahala 155,8 khvylyny, perevyshchuiuchy pokaznyk I hrupy na 6,2 %. Zahalom na perezhovuvannia kormu piddoslidni korovy vytrachaly blyzko 490,3 khvylyny na dobu, tobto ponad visim hodyn. Pry tsomu v polozhenni lezhachy tryvalist zhuiky bula u 2,24 raza bilshoiu, nizh u stoiachomu polozhenni. Za umov zbalansovanoi hodivli ta komfortnoho mikroklimatu korovy shvitskoi porody demonstruvaly vysokyi riven realizatsii molochnoi produktyvnosti v pershu tretynu laktatsii. Vstanovleno, shcho zbilshennia nadoiv u period rozdoiuvannia znachnoiu miroiu zalezhalo vid zdatnosti tvaryn postupovo naroshchuvaty spozhyvannia kormiv u perekhidnyi period. Nainyzhchi pokaznyky adaptatsii vidznacheno u koriv I kontrolnoi hrupy, vid yakykh za oblikovyi period bulo otrymano 3377,4 kh moloka z masovoiu chastkoiu zhyru 3,74 % i bilka 3,32 %. Korovy II hrupy kharakteryzuvalysia krashchymy adaptatsiinymy vlastyvostiamy ta zabezpechyly vyrobnytstvo 4530,7 kh moloka z vmistom zhyru 3,78 % i bilka 3,41 %, shcho perevyshchuvalo pokaznyky kontrolnoi hrupy vidpovidno na 25,5; 1,1 ta 2,6 %. Naivyshchu produktyvnist prodemonstruvaly tvaryny III hrupy, vid yakykh bulo oderzhano 5527,6 kh moloka z masovoiu chastkoiu zhyru 3,76 % i bilka 3,40 %. Perevaha nad kontrolem stanovyla vidpovidno 38,9; 0,53 ta 2,4 %. Za vykorystannia intensyvnoi tekhnolohii vyrobnytstva ta zahalnozmishanykh ratsioniv moloko shvitskykh koriv vidznachalosia vysokymy tekhnolohichnymy vlastyvostiamy. Yoho hustyna stanovyla 29,3 °A, kyslotnist — 17,4 °T, vmist laktozy — 4,6 %, kaltsiiu — 1,3 h, fosforu — 1,0 h, zoly — 0,7 %, sukhoi rechovyny — 12,8 %, a sukhoho znezhyrenoho molochnoho zalyshku — 8,9 %. Rozrakhunky pokazaly, shcho zi zrostanniam molochnoi produktyvnosti pidvyshchuvalasia efektyvnist konversii kormovoho proteinu v molochnyi. Za serednodobovoho nadoiu 34,2 kh tsei pokaznyk stanovyv 42,3 %. Pidvyshchennia produktyvnosti na 24,5 % suprovodzhuvalosia zbilshenniam konversii proteinu do 57,5 %, tobto na 26,4 %. Za podalshoho zrostannia nadoiu na 37,2 % efektyvnist vykorystannia proteinu kormu dosiahala 68,9 %, shcho na 38,6 % perevyshchuvalo kontrolnyi riven. Vidtvorna zdatnist koriv takozh zalezhala vid rivnia realizatsii yikhnoho henetychnoho potentsialu produktyvnosti v period rozdoiuvannia. Naivyshchu zaplidniuvanist vid pershoho osimeninnia vstanovleno u koriv kontrolnoi hrupy — 66,6 %, a tryvalist servis-periodu stanovyla 98,4 doby. U bilsh produktyvnykh tvaryn II hrupy tsi pokaznyky dorivniuvaly vidpovidno 57,6 % i 143,6 doby. U vysokoproduktyvnykh koriv III hrupy sposterihalosia podalshe znyzhennia vidtvornykh pokaznykiv: zaplidniuvanist vid pershoho osimeninnia stanovyla 54,6 %, a servis-period podovzhuvavsia do 163,1 doby.