The role of the institutional environment in regulating innovative activities in the industry

Abstract

Purpose. To determine the factors of innovative development of industrial enterprises of Ukraine in conditions of economic destabilization, based on taking into account the asymmetric influence of the institutional environment, human capital and market development, for further identification of priority areas of state policy. Methodology. To assess the impact of the institutional environment, human capital and market conditions on the results of innovation activity, a multifactor econometric model was applied, which allows for the identification of asymmetries in the impact of different components on innovation efficiency. Statistical analysis of the Global Innovation Index indicators was used to identify key environmental factors that stimulate or inhibit the innovative activity of industrial enterprises. Findings. The key indicators of innovation activity in Ukraine were analyzed, and their compliance with the target challenges was established. The dynamics of the Global Innovation Index and its components were assessed. Key areas requiring improvement were identified, and the indicators of international ratings relatively to the formation of Ukrainian innovation ecosystem were assessed. The main results of the study indicate the presence of an imbalance in the influence of the institutional environment and human capital on innovation efficiency, which indicates the fragmentation of policy and insufficient integration of scientific developments into industry. At the same time, market mechanisms show a positive impact, emphasizing the importance of investment activity, access to financing and developed innovation infrastructure. Originality. An economic and mathematical model is constructed of the multifactorial efficiency of state regulation of the innovative activity of industrial enterprises of Ukraine, which considers the asymmetric influence of key factors: the negative impact of the institutional environment and human capital, as well as the positive impact of market development. The proposed approach allows assessing the relationship between the conditions for innovative activity and their performance as well as identifying priority areas of state policy. Practical value. The developed model can serve as a tool for monitoring the effectiveness of regulatory measures and determining priority areas of economic stimulation of innovations. The results obtained can be used to implement effective mechanisms of state regulation of innovation activity in conditions of limited resources, martial law and economic instability. Мета. Визначити фактори інноваційного розвитку промислових підприємств України в умовах економічної дестабілізації, на основі врахування асиметричного впливу інституційного середовища, людського капіталу та розвитку ринку, для подальшого визначення пріоритетних напрямків державної політики. Методологія. Для оцінки впливу інституційного середовища, людського капіталу та ринкових умов на результати інноваційної діяльності було застосовано багатофакторну економетричну модель, яка дозволяє виявити асиметрії у впливі різних компонентів на ефективність інновацій. Статистичний аналіз показників Глобального інноваційного індексу було використано для визначення ключових факторів середовища, що стимулюють або гальмують інноваційну активність промислових підприємств Результати. Проаналізовано ключові показники інноваційної активності в Україні та встановлено їх відповідність цільовим завданням. Оцінено динаміку Глобального індексу інновацій та його складових. Визначено ключові сфери, що потребують покращення, та оцінено показники міжнародних рейтингів відносно формування інноваційної екосистеми України. Основні результати дослідження свідчать про наявність дисбалансу у впливі інституційного середовища та людського капіталу на ефективність інновацій, що свідчить про фрагментацію політики та недостатню інтеграцію наукових розробок у промисловість. Водночас ринкові механізми демонструють позитивний вплив, підкреслюючи важливість інвестиційної активності, доступу до фінансування та розвиненої інноваційної інфраструктури. Оригінальність. Побудовано економіко-математичну модель багатофакторної ефективності державного регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств України, яка враховує асиметричний вплив ключових факторів: негативний вплив інституційного середовища та людського капіталу, а також позитивний вплив розвитку ринку. Запропонований підхід дозволяє оцінити зв'язок між умовами інноваційної діяльності та їх ефективністю, а також визначити пріоритетні напрямки державної політики. Практична цінність. Розроблена модель може слугувати інструментом для моніторингу ефективності регуляторних заходів та визначення пріоритетних напрямків економічного стимулювання інновацій. Отримані результати можуть бути використані для впровадження ефективних механізмів державного регулювання інноваційної діяльності в умовах обмежених ресурсів, воєнного стану та економічної нестабільності.