Особливості використання стабілізуючого добору під час інтродукції овець у нових умов середовища

Abstract

Розширено та поглиблено теоретичні аспекти щодо пристосування овець до змінних умов середовища, значно оновлено моделі визначення пристосувальних механізмів організму овець при взаємодії «генотип-середовище». Отримані експериментальні результати підтвердили, що найбільш високі репродуктивні якості були отримані за підбору до маток, які відносяться до модальних класів МО, а баранів-плідників класу МО і М+, коли кількість новонароджених ягнят на 100 вівцематок склала 130- 135 гол. За показниками збереженості молодняку різниця між однорідним підбором батьків середнього типу та загальної збереженості по усім варіантам підбора склала 3,64 %, а по відношенню до варіанту підбора крайніх класів відповідно була нижче на 8,2 і 20,5 %. Rozshyreno ta pohlybleno teoretychni aspekty shchodo prystosuvannia ovets do zminnykh umov seredovyshcha, znachno onovleno modeli vyznachennia prystosuvalnykh mekhanizmiv orhanizmu ovets pry vzaiemodii «henotyp-seredovyshche». Otrymani eksperymentalni rezultaty pidtverdyly, shcho naibilsh vysoki reproduktyvni yakosti buly otrymani za pidboru do matok, yaki vidnosiatsia do modalnykh klasiv MO, a baraniv-plidnykiv klasu MO i M+, koly kilkist novonarodzhenykh yahniat na 100 vivtsematok sklala 130- 135 hol. Za pokaznykamy zberezhenosti molodniaku riznytsia mizh odnoridnym pidborom batkiv serednoho typu ta zahalnoi zberezhenosti po usim variantam pidbora sklala 3,64 %, a po vidnoshenniu do variantu pidbora krainikh klasiv vidpovidno bula nyzhche na 8,2 i 20,5 %.