The effect of carbon nanotube additives on the structure and properties of calcium sulfate hemihydrate

Abstract

In recent years, development of nanostructured materials with the use of carbon nanotubes (СNT) has become one of the most topical trends in modern nanomaterials science due to their mechanical, chemical and electronic properties. Purpose. The investigation of the effect of carbon nanotubes on the structure and physical and mechanical properties of calcium sulfate hemihydrate. Conclusion. The research conducted to evaluate ultimate bending strength and ultimate compressive strength as well as water-gypsum ratio of test beams at 2 hours has shown that an increased content of the nanoadditive causes the improvement of structural characteristics of the composite material. Given the same content of the nanomodifier in a calcium sulfate matrix, maximum increase in compressive strength of 27-29% has been achieved by using carbon nanotubes (CNTs) and hydroxyl groups. Using non-modified carbon nanotubes in the presence of the additive has provided an increase in strength of 13-15% only. Chemical functionalization of the surface of carbon nanotubes promotes reduced sedimentation effect inherent to nanoparticles; moreover, it makes it possible to achieve a more uniform nanostructure dispersion throughout the modified material volume and provides chemical interaction between the substance matrix and nanotubes. Interaction of calcium sulfate dihydrate molecule with graphene-like surface is a chemical process, which has been proved by methods of quantum chemical analysis. The improved strength of CNT-containing gypsum composite has been achieved due to the accelerated process of calcium sulfate dihydrate crystallization at the graphene surface. Застосування наносистем у різних областях будівництва спонукає проводити дослідження структуроутворення, яке впливає на різні властивості мінеральних в'яжучих матеріалів. Проведені дослідження з визначення границі міцності на вигин і при стиску, водогіпсового відношення зразків-балочок у віці 2-х годин показують, що при однаковому вмісті наномодифікаторів в гіпсовій матриці максимальний приріст міцності при стиску досягається при використанні вуглецевих нанотрубок (ВНТ) з гідроксильними групами і становить 27 – 29 %. При використанні немодифікованих ВНТ приріст міцності при вмісті добавки становить лише 13 – 15 %. Підвищення міцності гіпсового композиту, що містить ВНТ, обумовлене прискореним процесом кристалізації двухводного гіпсу поблизу графенової поверхні.