Підвищення ефективності подрібнення стебел люпину під час збирання шляхом розробки удосконаленої конструкції подрібнювача

Abstract

Люпин відіграє важливу роль у розвитку кормової бази для тваринництва та поліпшенні якості підзолистих піщаних ґрунтів. Виділяють три види однорічного кормового люпину: жовтий, синій (вузьколистий) та білий. Також існують багаторічні різновиди цієї культури, що відзначаються високими агротехнічними властивостями та кормовою цінністю. Серед усіх сільськогосподарських культур люпин є лідером за вмістом білка в зерні. Залежно від виду та сорту цей показник варіюється в межах 38–50%. Частка безазотистих екстрактивних речовин складає 25–40%, жирів — 5,5–20%. Солома люпину містить 6,5–9% білка, а сіно, заготовлене в період цвітіння, — до 17%. Борошно, виготовлене із соломи та сіна люпину, є поживним кормом для сільськогосподарських тварин. Крім того, кормовий люпин культивують для силосування. В Україні посівні площі кормового люпину охоплюють приблизно 250 тис. га. Застосування сумісних посівів кукурудзи з кормовим люпином суттєво підвищує білковий вміст у зеленій масі. Дослідження, проведені у Львівському державному аграрному університеті, показали, що при спільному вирощуванні жовтого люпину з кукурудзою врожайність зеленої маси кукурудзи досягала 480 ц/га, люпину — 95 ц/га. Середні показники врожайності зерна кормових люпинів є відносно помірними: жовтого — 10–15 ц/га, білого — до 20 ц/га. Проте за умов дотримання високого рівня агротехніки та впровадження інтенсивних технологій урожайність зерна, особливо білого люпину, може сягати 25–30 ц/га і вище, а зеленої маси — 450–500 ц/га. Liupyn vidihraie vazhlyvu rol u rozvytku kormovoi bazy dlia tvarynnytstva ta polipshenni yakosti pidzolystykh pishchanykh gruntiv. Vydiliaiut try vydy odnorichnoho kormovoho liupynu: zhovtyi, synii (vuzkolystyi) ta bilyi. Takozh isnuiut bahatorichni riznovydy tsiiei kultury, shcho vidznachaiutsia vysokymy ahrotekhnichnymy vlastyvostiamy ta kormovoiu tsinnistiu. Sered usikh silskohospodarskykh kultur liupyn ye liderom za vmistom bilka v zerni. Zalezhno vid vydu ta sortu tsei pokaznyk variiuietsia v mezhakh 38–50%. Chastka bezazotystykh ekstraktyvnykh rechovyn skladaie 25–40%, zhyriv — 5,5–20%. Soloma liupynu mistyt 6,5–9% bilka, a sino, zahotovlene v period tsvitinnia, — do 17%. Boroshno, vyhotovlene iz solomy ta sina liupynu, ye pozhyvnym kormom dlia silskohospodarskykh tvaryn. Krim toho, kormovyi liupyn kultyvuiut dlia sylosuvannia. V Ukraini posivni ploshchi kormovoho liupynu okhopliuiut pryblyzno 250 tys. ha. Zastosuvannia sumisnykh posiviv kukurudzy z kormovym liupynom suttievo pidvyshchuie bilkovyi vmist u zelenii masi. Doslidzhennia, provedeni u Lvivskomu derzhavnomu ahrarnomu universyteti, pokazaly, shcho pry spilnomu vyroshchuvanni zhovtoho liupynu z kukurudzoiu vrozhainist zelenoi masy kukurudzy dosiahala 480 ts/ha, liupynu — 95 ts/ha. Seredni pokaznyky vrozhainosti zerna kormovykh liupyniv ye vidnosno pomirnymy: zhovtoho — 10–15 ts/ha, biloho — do 20 ts/ha. Prote za umov dotrymannia vysokoho rivnia ahrotekhniky ta vprovadzhennia intensyvnykh tekhnolohii urozhainist zerna, osoblyvo biloho liupynu, mozhe siahaty 25–30 ts/ha i vyshche, a zelenoi masy — 450–500 ts/ha.