Глобальні структурні зрушення у продовольчих ланцюгах та їх вплив на стійкість і безпеку національних економік

Abstract

У дослідженні розкрито логіку трансформації глобальних продовольчих ланцюгів під впливом поєднання кліматичних, геополітичних, фінансових і технологічних чинників, що формують нову конфігурацію ризиків для національних економік. Аналітичний фокус зосереджено на інтерпретації продовольчих ланцюгів як складних адаптивних систем, у межах яких взаємодія виробництва, логістики, фінансових потоків і державного регулювання визначає не лише ефективність ринку, а й параметри економічної та соціальної стабільності. Теоретичне осмислення ґрунтується на поєднанні системного підходу, елементів теорії глобальних ланцюгів вартості та концепції стійкості (resilience economics). У межах неокласичної оптики використано моделі часткової рівноваги попиту і пропозиції, доповнені стохастичними та сценарними підходами, що дозволяють враховувати нелінійність шоків. Альтернативно, у руслі інституціональної та політико-економічної традиції акцент зроблено на асиметріях доступу до ресурсів, концентрації ринкової влади та фінансіалізації аграрних ринків як джерелах додаткової волатильності. Емпіричний аналіз охоплює глобальні тенденції концентрації виробництва, кліматичної трансформації аграрних зон, зростання ролі фінансових інструментів та цифровізації продовольчих систем. Доведено, що зростання волатильності цін і логістичної нестабільності має не лише виробничу, а й фінансову природу, що ускладнює прогнозування та управління продовольчими потоками. Окремий аналітичний блок присвячено впливу повномасштабної війни в Україні на національні та глобальні продовольчі ланцюги. Встановлено, що руйнування портової, елеваторної та переробної інфраструктури, блокування морських маршрутів і вимушена переорієнтація логістики сформували системний розрив між виробництвом і реалізацією аграрної продукції. Наслідки проявляються у зниженні експортного потенціалу, зростанні логістичних витрат, фінансовій вразливості виробників і посиленні внутрішніх ринкових дисбалансів. У глобальному вимірі такі зрушення трансформувалися у підвищення цінової волатильності, порушення стабільності постачання та загострення продовольчої вразливості імпортозалежних країн. Результати дослідження засвідчують, що стійкість продовольчих систем визначається здатністю до адаптації, диверсифікації логістичних маршрутів, формування стратегічних резервів, розвитку страхових механізмів та інтеграції цифрових інструментів управління. Доведено, що перехід від лінійних до мережевих моделей організації продовольчих ланцюгів знижує системні ризики та підвищує передбачуваність функціонування ринку. Практичне значення полягає у формуванні аналітичної основи для розробки державної політики забезпечення продовольчої безпеки, орієнтованої на управління ризиками, інституційну координацію та довгострокову стабілізацію агропродовольчих систем в умовах глобальної нестабільності. The study examines the transformation logic of global food supply chains under the combined influence of climatic, geopolitical, financial, and technological factors that reshape the risk architecture of national economies. The analytical focus is placed on interpreting food supply chains as complex adaptive systems in which the interaction between production, logistics, financial flows, and public regulation determines not only market efficiency but also the parameters of economic and social stability. The theoretical framework integrates a systems approach, elements of global value chain theory, and the concept of resilience economics. Within a neoclassical perspective, partial equilibrium models of supply and demand are applied and extended with stochastic and scenario-based approaches to capture the nonlinearity of shocks. Alternatively, drawing on institutional and political economy traditions, emphasis is placed on asymmetries in access to resources, the concentration of market power, and the financialization of agricultural markets as sources of additional volatility. The empirical analysis covers global trends in production concentration, climate-induced shifts in agricultural zones, the increasing role of financial instruments, and the digitalization of food systems. Findings indicate that rising price volatility and logistical instability are driven not only by production factors but also by financial dynamics, complicating forecasting and the management of food flows. A distinct analytical section addresses the impact of the full-scale war in Ukraine on both national and global food supply chains. The findings demonstrate that the destruction of port, storage, and processing infrastructure, the disruption of maritime routes, and the forced reconfiguration of logistics have generated a systemic disconnect between agricultural production and market realization. These effects manifest in reduced export capacity, increased logistics costs, heightened financial vulnerability of producers, and deepening domestic market imbalances. At the global level, these disruptions have translated into increased price volatility, instability of supply, and heightened food vulnerability in import-dependent countries. The results confirm that the resilience of food systems is determined by their capacity for adaptation, diversification of logistics routes, the formation of strategic reserves, the development of insurance mechanisms, and the integration of digital management tools. The transition from linear to network-based models of food supply chain organization is shown to reduce systemic risks and enhance market predictability. The practical significance lies in providing an analytical foundation for public policy aimed at ensuring food security through risk management, institutional coordination, and the long-term stabilization of agri-food systems under conditions of global uncertainty.