Структура механізмів

Abstract

У навчальному посібнику викладені теоретичні основи класичної та універсальної структурної теорії механізмів, яка має в основі вчення про в’язи та розширений принцип утворення механізмів, відмову від твердоелементної теорії механізмів, зміщення акцентів від визначення числа ступенів свободи до визначення числа надлишкових зв’язків, що характеризують надійність і економічність механізму вже на стадії проектування схеми. Розглянуто особливості величезного різноманіття зв’язків у механізмах – геометричних, неголономних, псевдокінематичних, динамічних, стаціонарних і нестаціонарних, одноразових і повторюваних, внутрішніх і зовнішніх, а також специфіка з’єднань з твердими, гнучкими, рідкими і пружними елементами. Наведені приклади, що допомагають ілюструвати універсальну структурну теорію розповсюдженими механізмами з практики машинобудування та окремими схемами захоплюючих пристроїв, які будуть корисними при засвоюванні розділу «Структура механізмів» і виконанні курсового проекту з дисципліни «Теорія механізмів і машин». Рекомендується для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 208 «Агроінженерія» ОПП «Агроінженерія», може бути корисним здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 208 «Агроінженерія» та здобувачам освіти третього (наукового) рівня відповідного напрямку. U navchalnomu posibnyku vykladeni teoretychni osnovy klasychnoi ta universalnoi strukturnoi teorii mekhanizmiv, yaka maie v osnovi vchennia pro viazy ta rozshyrenyi pryntsyp utvorennia mekhanizmiv, vidmovu vid tverdoelementnoi teorii mekhanizmiv, zmishchennia aktsentiv vid vyznachennia chysla stupeniv svobody do vyznachennia chysla nadlyshkovykh zviazkiv, shcho kharakteryzuiut nadiinist i ekonomichnist mekhanizmu vzhe na stadii proektuvannia skhemy. Rozghlianuto osoblyvosti velycheznoho riznomanittia zviazkiv u mekhanizmakh – heometrychnykh, neholonomnykh, psevdokinematychnykh, dynamichnykh, statsionarnykh i nestatsionarnykh, odnorazovykh i povtoriuvanykh, vnutrishnikh i zovnishnikh, a takozh spetsyfika ziednan z tverdymy, hnuchkymy, ridkymy i pruzhnymy elementamy. Navedeni pryklady, shcho dopomahaiut iliustruvaty universalnu strukturnu teoriiu rozpovsiudzhenymy mekhanizmamy z praktyky mashynobuduvannia ta okremymy skhemamy zakhopliuiuchykh prystroiv, yaki budut korysnymy pry zasvoiuvanni rozdilu «Struktura mekhanizmiv» i vykonanni kursovoho proektu z dystsypliny «Teoriia mekhanizmiv i mashyn». Rekomenduietsia dlia zdobuvachiv pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity spetsialnosti 208 «Ahroinzheneriia» OPP «Ahroinzheneriia», mozhe buty korysnym zdobuvacham druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity spetsialnosti 208 «Ahroinzheneriia» ta zdobuvacham osvity tretoho (naukovoho) rivnia vidpovidnoho napriamku.