Біогеоценотичний підхід для пізнання природних та аграрних екосистем

Abstract

Теорія біогеоценотичної організованості живої природи достатньо широко опрацьована у своїх багатьох аспектах, але проблематика культурбіоценології та агробіогеоценології потребує подальшої розробки і осмислення. Культурбіогеоценози та агробіогеоценози, як реальні структурні складові біогеоценотичного покриву аграрних і селітебних ландшафтів, мають багато відмінностей, специфічну організованість, функціональну значущість. Вони мають бути оцінені з позицій загального різноманіття екологічних систем різних рангів. Teoriia bioheotsenotychnoi orhanizovanosti zhyvoi pryrody dostatno shyroko opratsovana u svoikh bahatokh aspektakh, ale problematyka kulturbiotsenolohii ta ahrobioheotsenolohii potrebuie podalshoi rozrobky i osmyslennia. Kulturbioheotsenozy ta ahrobioheotsenozy, yak realni strukturni skladovi bioheotsenotychnoho pokryvu ahrarnykh i selitebnykh landshaftiv, maiut bahato vidminnostei, spetsyfichnu orhanizovanist, funktsionalnu znachushchist. Vony maiut buty otsineni z pozytsii zahalnoho riznomanittia ekolohichnykh system riznykh ranhiv.