Обґрунтування реконструкції рекреаційних об’єктів лівобережної частини м. Дніпро: скверу ім. Олексія Хільського та парку «Амурський сквер»

Abstract

Інтенсивний розвиток урбанізованих територій у ХХІ столітті супроводжується глибокою трансформацією природних ландшафтів та ущільненням міської забудови. У сучасних мегаполісах та великих промислових центрах деградація довкілля становить пряму загрозу як для екологічного балансу, так і для фізичного та психологічного здоров’я населення. У цьому контексті зелена інфраструктура (парки, сквери тощо) визнана світовим науковим товариством як основний механізм пом’якшення ефекту «міського теплового острова», покращення якості атмосферного повітря та забезпечення рекреаційних потреб. Збалансоване формування системи озеленення формує каркас сталого розвитку міста. Intensyvnyi rozvytok urbanizovanykh terytorii u KhKhI stolitti suprovodzhuietsia hlybokoiu transformatsiieiu pryrodnykh landshaftiv ta ushchilnenniam miskoi zabudovy. U suchasnykh mehapolisakh ta velykykh promyslovykh tsentrakh dehradatsiia dovkillia stanovyt priamu zahrozu yak dlia ekolohichnoho balansu, tak i dlia fizychnoho ta psykholohichnoho zdorovia naselennia. U tsomu konteksti zelena infrastruktura (parky, skvery toshcho) vyznana svitovym naukovym tovarystvom yak osnovnyi mekhanizm pomiakshennia efektu «miskoho teplovoho ostrova», pokrashchennia yakosti atmosfernoho povitria ta zabezpechennia rekreatsiinykh potreb. Zbalansovane formuvannia systemy ozelenennia formuie karkas staloho rozvytku mista.