Динаміка вмісту карбонатів та засвоюваних форм азоту протягом техногенного ґрунтогенезу в техноземах Нікопольського марганцеворудного басейну

Abstract

У роботі показана можливість індикації регуляторних екосистемних сервісів протягом техногенного ґрунтогенезу за допомогою фітоіндикаційних оцінок вмісту карбонатів та засвоюваних форм азоту. Польові дослідження проводились протягом 2008–2017 рр. у дослідній біоекологічній станції Дніпровського аграрно-економічного університету (м. Покров, Дніпропетровська область, Україна). Полігони закладені у межах чотирьох типів техноземів: педоземи, дерноволітогенні ґрунти на лесоподібних суглинках, сіро-зелених глинах та червоно-бурих глинах. У роботі наведені свідчення того, що процеси накопичення карбонатів у техноземах мають безпосереднє відношення до іммобілізації атмосферного карбон диоксиду як зворотний механізм явищ парникового ефекту, що слід розглядати як важливий екосистемний сервіс антропогенних ґрунтів. Цей екосистемний сервіс саме молодих техногенних ґрунтів виконує значну позитивну функцію як фактор протидії парниковому ефекту та глобальним змінам клімату. Показано, що протягом ґрунтогенезу вміст засвоюваних форм азоту в техноземах демонструє динаміку збільшення з тенденцією до досягнення стаціонарного стану. Фактор субстрату є дуже важливим для перспективного визначення потенціальної родючості техноземів. У цьому контексті найкращі перспективи у лесоподібних суглинків та червоно-бурих глин, навіть порівняно з педоземами. The paper shows the possibility of indication for regulatory ecosystem services following the technogenic soil forming process using phytoindicator estimates of the carbonates and nitrogen content. The field studies were conducted during the 2008-2017 biennium. Bioecological research station in the Dnieper agroeconomic University (Pokrov city, Dnepropetrovsk region, Ukraine). Polygons incorporated within tehnosols four types: pedozem, sod-lithogenic soils on losses-like loam, gray-green clay and red-brown clay. The paper presents evidence that the accumulation processes of the carbonates by tehnosols are directly related to the immobilization of atmospheric carbon dioxide as the reverse mechanism of the phenomena of the greenhouse effect, that should be considered as an important ecosystem service of the anthropogenic soils. This ecosystem service is the young manmade soil performs a significant function as a positive factor in countering the greenhouse effect and global climate change. It is shown that following the technogenic soil forming process content of digestible nitrogen in tehnosols demonstrates the dynamics of increase with a tendency to achieve a steady state. Factor of the substrate is very important for the future identification of potential fertility tehnosols. In this context, the best prospects are loess and red-brown clay, even compared with the pedozems.