Екологічна ефективність нових органо-мінеральних добрив в агроценозах зернових культур

Abstract

Метою роботи було визначення продуктивності використання та оцінка органо-мінеральних добрив в агроценозах зернових культур. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: -визначення корисних властивостей органічних добрив, способи та методи їх застосування; -провести аналіз впливу органо-мінеральних добрив на агроценози зернових культур; -зробити оцінку отриманих даних та визначити доцільність використання органо-мінеральних добрив. Відповідно до визначеної мети та завдань об'єктом дослідження була екологічна ефективність нових органо-мінеральних добрив в агроценозах зернових культур. Предметом дослідження виступають органо-мінеральні добрива. Методи досліджень – аналітичні, розрахункові, математично статистичні. Перепрати на основі гуматів можуть виступати у якості поживних речовин для рослин або відігравати роль фізіо-активних речовин, причому вищою фізіологічною активністю володіють найбільш низькомолекулярні фракції самого гумусу. Крім того показано, що фізіологічна дія властива лише істинним розчинам гумінових кислот, при їх використанні зникає як позитивний ефект на рослини, який проявляється при низьких концентраціях, так і негативний, що проявляється при більш високих концентраціях.

Metoiu roboty bulo vyznachennia produktyvnosti vykorystannia ta otsinka orhano-mineralnykh dobryv v ahrotsenozakh zernovykh kultur. Dlia dosiahnennia mety buly postavleni taki zavdannia: -vyznachennia korysnykh vlastyvostei orhanichnykh dobryv, sposoby ta metody yikh zastosuvannia; -provesty analiz vplyvu orhano-mineralnykh dobryv na ahrotsenozy zernovykh kultur; -zrobyty otsinku otrymanykh danykh ta vyznachyty dotsilnist vykorystannia orhano-mineralnykh dobryv. Vidpovidno do vyznachenoi mety ta zavdan obiektom doslidzhennia bula ekolohichna efektyvnist novykh orhano-mineralnykh dobryv v ahrotsenozakh zernovykh kultur. Predmetom doslidzhennia vystupaiut orhano-mineralni dobryva. Metody doslidzhen – analitychni, rozrakhunkovi, matematychno statystychni. Perepraty na osnovi humativ mozhut vystupaty u yakosti pozhyvnykh rechovyn dlia roslyn abo vidihravaty rol fizio-aktyvnykh rechovyn, prychomu vyshchoiu fiziolohichnoiu aktyvnistiu volodiiut naibilsh nyzkomolekuliarni fraktsii samoho humusu. Krim toho pokazano, shcho fiziolohichna diia vlastyva lyshe istynnym rozchynam huminovykh kyslot, pry yikh vykorystanni znykaie yak pozytyvnyi efekt na roslyny, yakyi proiavliaietsia pry nyzkykh kontsentratsiiakh, tak i nehatyvnyi, shcho proiavliaietsia pry bilsh vysokykh kontsentratsiiakh.