Страждання як природній фактор буття

Abstract

У розумінні багатьох філософів екзистенційного спрямування життєва криза – це, у першу чергу, природний процес. На їх точку зору, вона являє собою необхідний досвід, складне явище самоусвідомлення та захоплюючу подорож до самого себе водночас. Тому, при задіянні конструктивної саморефлексії та свободі вибору, будь-які страждання, що є відгоміном переживання криз, врешті-решт, стимулюватимуть до розвитку особистості та пошуку правильних сенсів її буття.

In the understanding of many existential philosophers, a life crisis is, first of all, a natural process. From their point of view, it is a necessary experience, a complex phenomenon of self-awareness and an exciting journey to oneself at the same time. Therefore, with the use of constructive self-reflection and freedom of choice, any suffering that is an echo of experiencing crises will ultimately stimulate the development of the individual and the search for the right meanings of his existence.