Evaluation of remediation efficiency of manganese quarry landsafter open-cut mining: ecosystem approach
Loading...
Files
Date
Authors
Лоза, Ірина Михайлівна
Loza, I.M.
Пахомов, Олександр Євгенович
Pakhomov, O.Y.
Чорна, Валентина Іванівна
Chorna, V.I.
Ворошилова, Наталія Володимирівна
Voroshilova, N.V.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
National Mining University of Ukraine
Abstract
Description
Метою представленої роботи була оцінка якості рекультивованих земель Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату на прикладі Олександрівського кар’єру на можливість їх господарського використання і придатності для існування ґрунтової біоти, а також надання рекомендацій щодо подальшого раціонального господарського використання.
Методика. Оцінку якості рекультивації проводили шляхом порівняння бонітету рекультивованих ґрунтів із бонітетом зональних ґрунтів. Збір і обробку даних проведено за показниками потужності насипного шару; вмісту гумусу в насипному шарі; вмісту фізичної глини в насипному шарі та в підстилаючій породі; гранулометричного складу насипного шару метрової товщини; засолення насипного родючого шару і підстилаючих порід (ступінь); складу і властивості підстилаючих порід.
Результати. Проблема спустелювання визнана світовою спільнотою як найсучасніша проблема всього людства. Особливо актуальна вона для посушливих регіонів України. В процесі виконання гірничо-технічного етапу рекультивації використовують субстрати з різною потенційною родючістю, які мають різні екологічні властивості, а отже, і якість. Дослідженнями було встановлено, що в результаті виконання технічного етапу рекультивації було одержано рекультивований ґрунт, який за характеристиками є схожим із природними зональними ґрунтами, розташованими раніше на цій ділянці до проведення гірничих робіт, і, хоча він має меншу родючість та більшу засоленість нижніх горизонтів, його можна використовувати для господарських цілей після проведення біологічного етапу рекультивації, який полягає у вирощуванні солетривких багаторічних трав протягом 3-5 років. Методика рекультивації земель на теперішній час узагальнена та добре вивчена, однак у більшості рекультиваційних схем екологічного відновлення техногенних територій не врахована повнота натуралізації та функціонування рекультивованих екосистем, оскільки більшість рекультиваційних заходів зосереджені лише на стані рослинності та наземної макрофауни. Актуальність роботи обумовлена необхідністю підвищення якості рекультивованих земель без застосування витратних способів.
Наукова новизна. Новизна роботи полягає у тому, що при оцінці якості рекультивації запропоновано ураховувати екологічні умови для існування ґрунтових безхребетних, що виграють важливу роль у створенні механізмів стійкості агросистем. Ці тварини вносять значний екологічний внесок у перетворення ґрунтових властивостей, виступаючи як ґрунтозахисний біологічний фактор органічного землеробства.
Практична значущість. Виконана наукова робота є складовою інтегральної сучасної екологічної задачі щодо забезпечення людини сукупністю матеріальних і не матеріальних благ – природними ресурсами та здоровим довкіллям.
Purpose. To assess the quality of remediated lands of Ordzhonikidzevskyi manganese quarry (Oleksandrivskyi
career) on the possibility of their economic use and suitability for soil biota existence, as well as providing recommendations
for further rational economic use of them.
Methodology. Assessment of quality of remediation lands was carried out by comparing remediated soil bonitet
with bonitet of zonal (native) soil. Data collection and processing were carried out in terms of fill layer thickness,
humus content in filling top layer, content of physical clay in topsoil and subsoil, granulometric composition of onemeter
thick fill layer, topsoil and subsoil salinity (rate), composition and properties of underlying rocks.
Findings. The research revealed that as a result of implementation of technical remediation stage, a remediated soil
was obtained with properties similar to zonal (native) soil previously located within this area prior to mining, and although
it has less fertility and greater salinity of deeper layers, it can be used in agricultural purposes after implementation
of a biological stage of remediation, which consists of salt-tolerant perennial grass cultivation for 3‒5 years.
The method of land remediation is currently generalized and well-studied; however, in most rehabilitation schemes
on ecological recovery of industry-related areas, completeness of naturalization and functioning of remediated ecosystems
is not taken into account, since most of the remediation measures are focused only on vegetation and ground
macro-fauna well-being
Originality. Novelty of the work is that when assessing the remediation quality, it is proposed to take into account
environmental conditions for existence of soil invertebrates, which will play a crucial role in formation of agro-system
stability mechanism. These animals make a significant environmental contribution to transformation of soil features,
acting as a soil protecting biological factor in organic farming.
Practical value. The performed scientific work is part of solution of modern integral ecological task on providing a
human with a set of material and intangible services – natural resources and healthy environments.
Citation
Loza, I. M., Pakhomov, O. Y., Chorna, V. I. & N.V. Voroshilova (2018). Evaluation of remediation efficiency of manganese quarry lands after open-cut mining: ecosystem approach. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 122–128. - URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/1092