Здатність корів різного типу нервової системи виводити нітрати з молоком

Abstract

Отримані результати ми пояснюємо тим, що корови з вищими надоями, закономірно, більше споживають води та кормів і мають вищу їх конверсію. В організмі немає спеціального механізму виведення цих речовин, окрім як із сечею, а впід час лактації — ще й з молоком. За стресу під впливом адреналіну посилюється артеріальний тиск, що впливає на інтенсивність фільтрації нітратів із кровоносних судин. У корів з високою стресостійкістю і вищими надоями в нирках може виділятися більше шкідливих речовин із сечею, а також більше виводитись з молоком в абсолютних величинах. Проте за вищих добових надоїв саме концентрація нітратів з розрахунку на 1 л молока може бути меншою, ніж у тварин з нижчими надоями, тобто у низькостресостійких. Otrymani rezultaty my poiasniuiemo tym, shcho korovy z vyshchymy nadoiamy, zakonomirno, bilshe spozhyvaiut vody ta kormiv i maiut vyshchu yikh konversiiu. V orhanizmi nemaie spetsialnoho mekhanizmu vyvedennia tsykh rechovyn, okrim yak iz secheiu, a vpid chas laktatsii — shche y z molokom. Za stresu pid vplyvom adrenalinu posyliuietsia arterialnyi tysk, shcho vplyvaie na intensyvnist filtratsii nitrativ iz krovonosnykh sudyn. U koriv z vysokoiu stresostiikistiu i vyshchymy nadoiamy v nyrkakh mozhe vydiliatysia bilshe shkidlyvykh rechovyn iz secheiu, a takozh bilshe vyvodytys z molokom v absoliutnykh velychynakh. Prote za vyshchykh dobovykh nadoiv same kontsentratsiia nitrativ z rozrakhunku na 1 l moloka mozhe buty menshoiu, nizh u tvaryn z nyzhchymy nadoiamy, tobto u nyzkostresostiikykh.