Pedagogical conditions for the formation of foreign language communicative competence of students of non-linguistic universities

Abstract

Since the beginning of the 90s of the twentieth century. Ukrainian higher education is undergoing profound transformations. Changes in the economic and sociocultural situation in Ukraine predetermined the transformation of ideas about the goals and functions of education related to the harmonization of domestic and European educational structures in the light of the Bologna process (2003), with the reorientation of specialist training towards a pragmatic model of professional activity, with the modernization of the value system in education, with the development of effective pedagogical technologies and pedagogical conditions for scientific and organizational support of the process of formation of a future specialist. The main goal of such transformations is the free development of the specialist’s personality, his creative initiative, independence, selfrealization, competitiveness, social and academic mobility. Professional training of specialists in the direction of “Linguistics and intercultural communication”, within the framework of which professional education is carried out in a number of specialties (“Linguist, teacher”, “Linguist, translator”, “Linguist-specialist in intercultural communication”), does not have a long-term existence in our country stories. Higher education standards in this area were created in the 90s. XX century. However, the experience that has developed in the university practice of carrying out the professional training of a linguist, as well as an analysis of the professional activities of specialists in the designated area, indicate that traditional approaches and the subject model of language teaching existing at the university do not correspond to the needs of the real practice of professional activity of a specialist in modern conditions. Through the efforts of representatives of various sciences, the idea has been proven and supported by the traditions of the national school of language teaching that the study of other cultures should be built on the basis of an awareness of the native culture. And, accordingly, it is important for specialists in the field of foreign language communication to ensure a conscious attitude towards the subject of future activity. Despite the fact that the training of linguists in higher education has a long history, and a certain scientific base and positive traditions have developed in this area, there is a need to develop new approaches that take into account modern scientific achievements that meet the socio-cultural needs of society and the professional fields of activity of a linguist. З початку 90-х років ХХ ст. українська вища освіта переживає глибокі перетворення. Зміни в економічній і соціокультурній ситуації в Україна зумовила трансформацію уявлень про цілі та функції освіти пов'язані з гармонізацією вітчизняної та європейської освітніх структур у світлі Болонський процес (2003), з переорієнтацією підготовки спеціалістів на прагматичну модель професійної діяльності, з модернізацією системи цінностей в освіті, з розвитком ефективних педагогічних технологій та педагогічних умов науково-організаційної підтримка процесу формування майбутнього фахівця. Головною метою таких перетворень є вільний розвиток особистості фахівця, його творча ініціатива, самостійність, самореалізація, конкурентоспроможність, соціальна та академічна мобільність. Професійна підготовка спеціалістів в напрям «Лінгвістика та міжкультурна комунікація», в рамках якого професійна освіта здійснюється за низкою спеціальностей («Лінгвіст, викладач», «Лінгвіст, перекладач», «Лінгвіст-фахівець з міжкультурної комунікації»), не має тривалого терміну існування в нашій країні істор. Стандарти вищої освіти в цій сфері були створені в 90-х роках. XX ст. Проте досвід, який склався в університетській практиці проведення професійної підготовки лінгвіста, а також аналіз професійної діяльності Фахівці в означеній області, вказують на традиційні підходи та предметну модель о Викладання мови, яке існує в університеті, не відповідає потребам реальної практики професійна діяльність спеціаліста в сучасних умовах. Зусиллями представників с різних наук, ідея була доведена і підкріплена традиціями національної школи с навчання мови, що вивчення інших культур має будуватися на основі усвідомлення рідна культура. І, відповідно, це важливо для фахівців у сфері іноземної мови спілкування для забезпечення свідомого ставлення до предмета майбутньої діяльності. Незважаючи на те що підготовка лінгвістів у вищих навчальних закладах має давню історію та певну наукову базу і в цій сфері склалися позитивні традиції, виникає потреба у виробленні нових підходів, які враховувати сучасні наукові досягнення, що відповідають соціокультурним потребам суспільства та професійні сфери діяльності мовознавця.