Удосконалення забезпечення сервісних підприємств запасними частинами і матеріалами

Abstract

Метою дипломної роботи є розробка логістичної моделі запасними частинами сервісних підприємств, що базується на критеріях економічності, інформаційних технологіях та індивідуальному підході до нормування. Задачі дослідження: проаналізувати: фактори, що впливають на споживання запасних частин, існуючі принципи побудови систем управління запасами, методи моделювання попиту та часу поповнення запасів; провести дослідження в області прийняття рішень в умовах невизначеності, конфліктності та породженого ними ризику; визначити оптимальну методику розрахунку потоку відмов з урахуванням ремонтних впливів, користуючись статистичними даними; розробити модель, що визначає оптимальну стратегію функціонування в системі управління запасами, керуючись методом АВС; отримати залежності виграшів та ризику утримання запасних частин від кількості рухомого складу. Об’єктом дослідження є система матеріально-технічного постачання. Предметом дослідження - модель управління запасами і номенклатурою запасних частин. Методи дослідження обумовлені властивостями функціонування виробництва сервісних підприємств з урахуванням прогнозування попиту на запасні частини і матеріали. В роботі використані такі методи: логістика, імітаційне та економіко – математичне моделювання, статистичні методи дисперсійного аналізу, кореляції і регресії.

Metoiu dyplomnoi roboty ye rozrobka lohistychnoi modeli zapasnymy chastynamy servisnykh pidpryiemstv, shcho bazuietsia na kryteriiakh ekonomichnosti, informatsiinykh tekhnolohiiakh ta indyvidualnomu pidkhodi do normuvannia. Zadachi doslidzhennia: proanalizuvaty: faktory, shcho vplyvaiut na spozhyvannia zapasnykh chastyn, isnuiuchi pryntsypy pobudovy system upravlinnia zapasamy, metody modeliuvannia popytu ta chasu popovnennia zapasiv; provesty doslidzhennia v oblasti pryiniattia rishen v umovakh nevyznachenosti, konfliktnosti ta porodzhenoho nymy ryzyku; vyznachyty optymalnu metodyku rozrakhunku potoku vidmov z urakhuvanniam remontnykh vplyviv, korystuiuchys statystychnymy danymy; rozrobyty model, shcho vyznachaie optymalnu stratehiiu funktsionuvannia v systemi upravlinnia zapasamy, keruiuchys metodom AVS; otrymaty zalezhnosti vyhrashiv ta ryzyku utrymannia zapasnykh chastyn vid kilkosti rukhomoho skladu. Obiektom doslidzhennia ye systema materialno-tekhnichnoho postachannia. Predmetom doslidzhennia - model upravlinnia zapasamy i nomenklaturoiu zapasnykh chastyn. Metody doslidzhennia obumovleni vlastyvostiamy funktsionuvannia vyrobnytstva servisnykh pidpryiemstv z urakhuvanniam prohnozuvannia popytu na zapasni chastyny i materialy. V roboti vykorystani taki metody: lohistyka, imitatsiine ta ekonomiko – matematychne modeliuvannia, statystychni metody dyspersiinoho analizu, koreliatsii i rehresii.