Здоров’яцентризм як невід’ємна складова освітньої парадигми в умовах психосоціальних викликів сучасності

Abstract

У статті розглядаються основні фактори активізації здоров’язбережувального самовизначення особистості у студентському середовищі на підставі аналізу провідних чинників вмотивування студентської молоді до усвідомленого дотримання норм здоров’язбережувальної культури. Стверджується, що будь-які навчально-виховні заходи із залучення студентів до здорового способу життя не матимуть ефективних стійких результатів і носитимуть характер розважальних, якщо світоглядне позиціонування студента не спиратиметься на свідоме здоров’язбережувальне самовизначення. Пропонується розглядати здоров’язбережувальне самовизначення як усвідомлену потребу у психічній і фізіологічній життєстійкості з подальшим формуванням першорядного опорного алгоритму здоров’язбережувальної поведінки. Наголошується, що стартові мотиви здоров’язбережувального самовизначення студентської молоді необхідно розглядати крізь призму професійноорієнтованих, естетичних, іміджевих, релігійних, етичних і духовно-інтелектуальних смислів. Звернено увагу на те, що стартові мотиви здоров’язбережувального самовизначення мають спонукаючу і сенсоутворюючу природу. - The article examines the primary factors contributing to the activation of health-preserving self-determination among individuals in the student environment, drawing upon an analysis of the key motivators influencing student adherence to health-preserving cultural norms. It argues that educational endeavors targeting student engagement in healthy lifestyles will lack sustained effectiveness and be merely entertaining unless students' worldview is rooted in conscious health-preserving self-determination. It is proposed to consider health-preserving self-determination as a conscious need for mental and physiological vitality, leading to the subsequent development of a primary reference algorithm for health-preserving behavior. It is emphasized that the initial motives driving health-preserving selfdetermination in student youth must be viewed through the lenses of professionallyoriented, aesthetic, image-based, religious, ethical, and spiritual-intellectual meanings. Attention is drawn to the motivating and sense-creating nature of the initial motives behind health-preserving self-determination.