Прикореневе підживлення рослин кукурудзи

Abstract

Наукові дослідження та виробничий досвід переконливо доводять, що прикореневе підживлення – важливий захід оптимізації мінерального живлення: воно збільшує врожайність зерна кукурудзи в посушливі роки на 2–4, а в сприятливі за зволоженням – на 0,45–0,50 т/га, а також поліпшує біохімічні показники якості зерна, зокрема, збільшуючи в ньому вміст сирого протеїну на 0,5–1,2 %. В якості добрив для проведення прикореневих підживлень, вивчалась ефективність використання аміачної води, аміачної селітри, карбаміду, простого та подвійного суперфосфатів, твердих комплексних добрива (амофос, сульфоамофос, нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, нітрофос, рідких комплексних добрив та ін.). На основі великої кількості експериментальних даних отриманих в польових дослідах проведених на дослідних станцій ДУ Інститут зернових культур НААН (Ерастівській, Жеребківській, Розівській, Ізмаїльській, Красноградській, дослідному господарстві Дніпро) в середньому за 24 роки (1957–1981), було встановлено, що азотнофосфорні добрива, внесені при прикореневому підживлені нормою по 20 кг/га N і Р2О5 за діючою речовиною, забезпечували в порівнянні з контрольними варіантами (без добрив) суттєві прирости врожаю зерна кукурудзи. Naukovi doslidzhennia ta vyrobnychyi dosvid perekonlyvo dovodiat, shcho prykoreneve pidzhyvlennia – vazhlyvyi zakhid optymizatsii mineralnoho zhyvlennia: vono zbilshuie vrozhainist zerna kukurudzy v posushlyvi roky na 2–4, a v spryiatlyvi za zvolozhenniam – na 0,45–0,50 t/ha, a takozh polipshuie biokhimichni pokaznyky yakosti zerna, zokrema, zbilshuiuchy v nomu vmist syroho proteinu na 0,5–1,2 %. V yakosti dobryv dlia provedennia prykorenevykh pidzhyvlen, vyvchalas efektyvnist vykorystannia amiachnoi vody, amiachnoi selitry, karbamidu, prostoho ta podviinoho superfosfativ, tverdykh kompleksnykh dobryva (amofos, sulfoamofos, nitrofoska, nitroamofoska, karboamofoska, nitrofos, ridkykh kompleksnykh dobryv ta in.). Na osnovi velykoi kilkosti eksperymentalnykh danykh otrymanykh v polovykh doslidakh provedenykh na doslidnykh stantsii DU Instytut zernovykh kultur NAAN (Erastivskii, Zherebkivskii, Rozivskii, Izmailskii, Krasnohradskii, doslidnomu hospodarstvi Dnipro) v serednomu za 24 roky (1957–1981), bulo vstanovleno, shcho azotnofosforni dobryva, vneseni pry prykorenevomu pidzhyvleni normoiu po 20 kh/ha N i R2O5 za diiuchoiu rechovynoiu, zabezpechuvaly v porivnianni z kontrolnymy variantamy (bez dobryv) suttievi pryrosty vrozhaiu zerna kukurudzy.