Інноваційні підходи до вирішення глобальних проблем, щодо техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара

Abstract

Визначення екологічної проблеми р. Самара, обумовлена значним впливом техногенних факторів, таких як надходження шахтних вод з Центрального за Західного 32 Донбасу, господарсько-побутових та промислових скидів населених пунктів м. Павлоград, м. Самар, м. Тернівка та інших селищ, розташованих уздовж течії. Як наслідок забруднення води токсичними речовинами і важкими металами, зростання показників мінералізації призвело до рівня якості води як «дуже брудна». Трансформаційний вплив на всі компоненти екосистеми обумовив значну евтрафікацію ріки по всій течії, обміління, падіння рівня біологічного різноманіття значної більшості її складових. У результаті іхтіологічного та бібліографічного дослідження було встановлено видовий склад іхтіофауни на поточний час і вказано поширеність в акваторії р. Самара та статус кожного виду. На досліджуваній ділянці було виявлено, що існують найбільші за чисельністю популяції таких видів: бичок – пісочник (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), верховодка (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), карась сріблястий (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), окунь річковий (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), плітка звичайна (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), сонячний окунь звичайний (царьок) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), щука (Esox lucius Linnaeus, 1758). Процеси зміни іхтіоценозу під впливом техногенних факторів забруднення потребують необхідних оптимізуючих втручань та вимагають уваги дослідників і моніторингу та інноваційних підходів до вирішення глобальних проблем техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара в контексті подальшого вирішення. Vyznachennia ekolohichnoi problemy r. Samara, obumovlena znachnym vplyvom tekhnohennykh faktoriv, takykh yak nadkhodzhennia shakhtnykh vod z Tsentralnoho za Zakhidnoho 32 Donbasu, hospodarsko-pobutovykh ta promyslovykh skydiv naselenykh punktiv m. Pavlohrad, m. Samar, m. Ternivka ta inshykh selyshch, roztashovanykh uzdovzh techii. Yak naslidok zabrudnennia vody toksychnymy rechovynamy i vazhkymy metalamy, zrostannia pokaznykiv mineralizatsii pryzvelo do rivnia yakosti vody yak «duzhe brudna». Transformatsiinyi vplyv na vsi komponenty ekosystemy obumovyv znachnu evtrafikatsiiu riky po vsii techii, obmilinnia, padinnia rivnia biolohichnoho riznomanittia znachnoi bilshosti yii skladovykh. U rezultati ikhtiolohichnoho ta bibliohrafichnoho doslidzhennia bulo vstanovleno vydovyi sklad ikhtiofauny na potochnyi chas i vkazano poshyrenist v akvatorii r. Samara ta status kozhnoho vydu. Na doslidzhuvanii diliantsi bulo vyiavleno, shcho isnuiut naibilshi za chyselnistiu populiatsii takykh vydiv: bychok – pisochnyk (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), verkhovodka (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), karas sribliastyi (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), krasnopirka (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), okun richkovyi (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), plitka zvychaina (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), soniachnyi okun zvychainyi (tsarok) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), shchuka (Esox lucius Linnaeus, 1758). Protsesy zminy ikhtiotsenozu pid vplyvom tekhnohennykh faktoriv zabrudnennia potrebuiut neobkhidnykh optymizuiuchykh vtruchan ta vymahaiut uvahy doslidnykiv i monitorynhu ta innovatsiinykh pidkhodiv do vyrishennia hlobalnykh problem tekhnohennoho vplyvu na suchasnyi vydovyi sklad ikhtiofauny r. Samara v konteksti podalshoho vyrishennia.