Діагностичні критерії та ефективність лікування собак за дисплазії кульшового суглобу в умовах державної лікарні ветеринарної медицини Шевченківського та Соборного районів міста Дніпро

Abstract

Дисплазії діагностуються в 12,5 % всієї хірургічної патології у собак, за найбільшої ймовірності ураження ліктьового, кульшового та колінного суглоба – діагностується в 28,6; 27,2 та 24.3 % випадків, відповідно. На тлі генетичної сприйнятливості, до групи ризику входять представники великих та гігантських порід – німецьких, середньоазіатських і кавказських вівчарок віком від 8 до 12 місяців. Застосування консервативного способу лікування дисплазії кульшового суглобу забезпечувало можливість отримати добрий результат в 20 %, а задовільний - 40 % випадків, тоді як оперативний: відмінний або добрий – 20-40 %, задовільний – 20 % пацієнтів. Dysplasia is diagnosed in 12.5% of all surgical pathology in dogs, with the highest probability of damage to the elbow, hip and knee joint - diagnosed in 28.6; 27.2 and 24.3% of cases, respectively. Against the background of genetic susceptibility, the risk group includes representatives of large and giant breeds - German, Central Asian and Caucasian Shepherds aged 8 to 12 months. The use of a conservative method of treatment of hip dysplasia gave the opportunity to get a good result in 20%, and satisfactory - 40% of cases, while surgical: excellent or good - 20-40%, satisfactory - 20% of patients.