Життєва криза особистості у вимірі філософів екзистенційного спрямування

Abstract

Життєва криза являє собою тривалий глибокий внутрішній конфлікт, який виникає у зв’язку з незадовільною якістю, результатами життя, дефіцитом його смислу. Це складний період у житті людини, під час якого різко змінюються ставлення до себе і світу, спосіб осмислення набутого досвіду та напрям життєвого шляху в цілому. Різні аспекти переживання життєвих криз повсякчас аналізуються філософами екзистенціалістичного спрямування. У призмі філософського світобачення життєва криза є природнім процесом, тому з неї є можливим винести багато корисного для розвитку особистості. Проте якщо кризу проігнорувати, можна зіштовхнутися з масою негативних наслідків, на кшталт: гострого почуття самотності і втраченості для соціуму, депресією, бажанням самоізоляції від суспільства, постійним відчуттям провини, суїцидальними думками тощо. Це говорить про ігнорування власного духовно-трансцендентного виміру, в результаті чого людина залишається глухою до своїх основних і справжніх потреб життя.

A life crisis is a long-term, deep internal conflict that arises due to the unsatisfactory quality and results of life, the lack of its meaning. This is a difficult period in a person's life, during which the attitude towards oneself and the world, the way of understanding the acquired experience and the direction of the life path as a whole change dramatically. Different aspects of experiencing life crises are constantly analyzed by existentialist philosophers. In the prism of the philosophical worldview, a life crisis is a natural process, so it is possible to learn a lot from it for personal development. However, if the crisis is ignored, one can face a lot of negative consequences, such as an acute sense of loneliness and loss to society, depression, a desire for self-isolation from society, a constant sense of guilt, suicidal thoughts, etc. This indicates a disregard for one's own spiritual and transcendental dimension, as a result of which a person remains deaf to his or her basic and true needs in life.