Вміст хлоридів як параметр субклінічного маститу кіз

Abstract

Метою дослідження було оцінити вміст хлорид-іонів у молоці як потенційний маркер субклінічного маститу в кіз та визначити пов’язані з ним зміни фізико-хімічних, гігієнічних і мікробіологічних показників молока. Досліджували індивідуальні проби молока від 27 кіз німецької білої, англо-нубійської та альпійської порід. Залежно від вмісту хлорид-іонів проби розподілили на три групи: менше 70, 70–85 та понад 85 ммоль/л. Визначали основні показники складу молока, електропровідність, кількість соматичних клітин, хлорцукрове число, результати мастидинової проби та проби відстоювання, а також проводили бактеріологічні дослідження. Встановлено, що зі збільшенням вмісту хлорид-іонів понад 85 ммоль/л кількість соматичних клітин зростала у 3,2–5,7 раза порівняно з пробами, в яких цей показник був нижчим за 70 ммоль/л (Р < 0,05). Електропровідність молока другої та третьої груп була відповідно в 1,13 і 1,31 раза вищою, ніж першої групи (Р < 0,05). Хлорцукрове число збільшувалося від 5,0 ± 0,2 у першій групі до 7,2 ± 0,3 у третій (Р < 0,05). У пробах третьої групи реєстрували позитивні результати мастидинової проби та проби відстоювання; у двох із шести досліджених проб цієї групи виявлено Streptococcus agalactiae. Отримані результати свідчать, що підвищений вміст хлорид-іонів у козячому молоці може бути додатковим індикатором субклінічного маститу в комплексі з іншими діагностичними показниками. Для встановлення діагностичного порогового значення необхідні подальші дослідження на більшій кількості тварин. Metoiu doslidzhennia bulo otsinyty vmist khloryd-ioniv u molotsi yak potentsiinyi marker subklinichnoho mastytu v kiz ta vyznachyty poviazani z nym zminy fizyko-khimichnykh, hihiienichnykh i mikrobiolohichnykh pokaznykiv moloka. Doslidzhuvaly indyvidualni proby moloka vid 27 kiz nimetskoi biloi, anhlo-nubiiskoi ta alpiiskoi porid. Zalezhno vid vmistu khloryd-ioniv proby rozpodilyly na try hrupy: menshe 70, 70–85 ta ponad 85 mmol/l. Vyznachaly osnovni pokaznyky skladu moloka, elektroprovidnist, kilkist somatychnykh klityn, khlortsukrove chyslo, rezultaty mastydynovoi proby ta proby vidstoiuvannia, a takozh provodyly bakteriolohichni doslidzhennia. Vstanovleno, shcho zi zbilshenniam vmistu khloryd-ioniv ponad 85 mmol/l kilkist somatychnykh klityn zrostala u 3,2–5,7 raza porivniano z probamy, v yakykh tsei pokaznyk buv nyzhchym za 70 mmol/l (R < 0,05). Elektroprovidnist moloka druhoi ta tretoi hrup bula vidpovidno v 1,13 i 1,31 raza vyshchoiu, nizh pershoi hrupy (R < 0,05). Khlortsukrove chyslo zbilshuvalosia vid 5,0 ± 0,2 u pershii hrupi do 7,2 ± 0,3 u tretii (R < 0,05). U probakh tretoi hrupy reiestruvaly pozytyvni rezultaty mastydynovoi proby ta proby vidstoiuvannia; u dvokh iz shesty doslidzhenykh prob tsiiei hrupy vyiavleno Streptococcus agalactiae. Otrymani rezultaty svidchat, shcho pidvyshchenyi vmist khloryd-ioniv u koziachomu molotsi mozhe buty dodatkovym indykatorom subklinichnoho mastytu v kompleksi z inshymy diahnostychnymy pokaznykamy. Dlia vstanovlennia diahnostychnoho porohovoho znachennia neobkhidni podalshi doslidzhennia na bilshii kilkosti tvaryn.