Вплив систем основного обробітку ґрунту та удобрення на урожайність парової пшениці озимої в північному Степу України

Abstract

За результатами тривалих досліджень, проведених у 2001–2015 рр., з'ясовано, що різні способи основного обробітку чорного пару (дисковий, чизельний, полицевий) забезпечують практично однакову продуктивність пшениці озимої. При цьому виявлено тенденцію до зниження урожайності зерна за вирощування озимини по ранньому пару після ячменю порівняно з чорним паром на фоні без добрив – на 0,10–0,20 т/га, або 2,7–3,8 %. За вирощування пшениці озимої по ранньому пару після соняшника формується урожай зерна майже такий, як у варіантах з полицевим, чизельним та дисковим обробітками, тобто різні парові поля та способи їх обробітку рівноцінні. Водночас запровадження раннього пару після стерньового попередника (ячмінь ярий) і кукурудзи при залученні у кругообіг усієї побічної продукції польових культур зумовлює часткову іммобілізацію азотних сполук ґрунту під озиминою у весняний період; простежується тенденція до зниження урожаю зерна на 0,10–0,20 та 0,02–0,15 т/га (або на 2,70–3,80 та 0,10–0,15 %) порівняно з іншими варіантами обробітку ґрунту. The level of crop yield and gross collection of winter wheat grain is determined by the general level of production and the state of food security of Ukraine. Therefore, the use of modern technologies, one of which elements is the optimal dosage of fertilizers, and the right choice of methods for basic soil cultivation, in combination with other elements of technology and weather conditions, provide maximum level of productivity of plants. The mutual influence of various factors on the size of the grain crop related to the soil cultivation is complex, sometimes somewhat different depending on the years and the growing zone, and therefore requires additional research to determine the optimal methods and systems of soil cultivating in order to increase the yield of winter wheat, especially in recent decades of global warming.