Функціональний вплив інвазійних риб на формування сучасного іхтіокомплексу Дніпровського водосховища

Abstract

У роботі проведено аналіз літературних джерел щодо закономірностей аутакліматизації риб, формування фауністичних комплексів у водних екосистемах, впливу гідробудівництва на поширення видів та особливостей освоєння нових водойм рибами-саморозселенцями. Розглянуто історію досліджень іхтіофауни Дніпровського водосховища та сучасний стан її вивчення. На основі власних досліджень охарактеризовано фізико-географічні особливості району досліджень, визначено основні етапи формування іхтіокомплексу Дніпровського водосховища та проаналізовано процеси розселення і натуралізації риб-аутакліматизантів. Наведено біологічну та екологічну характеристику основних видів риб-саморозселенців: чабачка амурського, бичка-гонця, тюльки чорноморсько-азовської, атерини чорноморської, колючки триголкової, бичка мартовика та карася сріблястого. Встановлено, що риби-аутакліматизанти відіграють важливу роль у формуванні сучасної структури іхтіоценозів Дніпровського водосховища. Їх чисельність та поширення залежать від гідрологічних умов, особливостей біотопів, трофічної бази та біологічних властивостей окремих видів. Найбільше значення серед риб-аутакліматизантів мають карась сріблястий і чабачок амурський, які характеризуються високою екологічною пластичністю та широким поширенням у водоймі. Отримані результати можуть бути використані для оцінки сучасного стану іхтіофауни Дніпровського водосховища, моніторингу водних біоресурсів, прогнозування змін у структурі рибного населення та розроблення заходів щодо раціонального використання і охорони водних екосистем. Кваліфікаційна робота викладена на 77 друкованих аркушах. Кваліфікаційна робота містить 4 таблиці, 5 рисунків та 1 додаток, а також список використаних літературних 36 джерел. The thesis provides an analysis of scientific literature concerning the patterns of fish autacclimatization, the formation of faunistic complexes in aquatic ecosystems, the influence of hydraulic engineering construction on species distribution, and the peculiarities of colonization of new water bodies by self-dispersing fish species. The history of ichthyofaunal studies in the Dnipro Reservoir and the current state of its investigation are also reviewed. Based on the author's own research, the physical and geographical characteristics of the study area are described, the main stages of the formation of the Dnipro Reservoir fish community are identified, and the processes of dispersal and naturalization of autacclimatized fish species are analyzed. Biological and ecological characteristics of the principal self-settled fish species are presented, including stone moroko (Pseudorasbora parva), racer goby (Neogobius gymnotrachelus gymnotrachelus), Black Sea–Azov kilka (Clupeonella cultriventris cultriventris), Black Sea sand smelt (Atherina boyeri pontica), three-spined stickleback (Gasterosteus aculeatus), toad goby (Mesogobius batrachocephalus), and Prussian carp (Carassius auratus gibelio). It has been established that autacclimatized fish species play an important role in shaping the modern structure of fish communities in the Dnipro Reservoir. Their abundance and distribution depend on hydrological conditions, habitat characteristics, food resources, and the biological traits of individual species. Among the autacclimatized species, the most significant are the Prussian carp and the stone moroko, which are characterized by high ecological plasticity and wide distribution throughout the reservoir. The obtained results can be used to assess the current state of the ichthyofauna of the Dnipro Reservoir, monitor aquatic biological resources, predict changes in fish community structure, and develop measures for the rational use and conservation of aquatic ecosystems. The qualification thesis consists of 77 pages.The qualification thesis contains 4 tables, 5 figures, 1 appendix, and a list of 36 references.