The educational training as an effective tool for PhD students self-efficiency development

Abstract

Для виховання конкурентоспроможного вітчизняного науковця необхідно використовувати інноваційні технології, до яких належать навчальні тренінги, що сприяють підготовці високоефективних науковців, які вміють ефективно виконувати професійні завдання у світі науки. У дослідженні автор намагається розкрити сутність таких фундаментальних дослідницьких понять, як «самоефективність» та «освітні тренінги». Аналіз наукової літератури дав змогу встановити, що поняття самоефективності трактується як здатність людини змінювати себе, свою поведінку та досягати бажаного результату, ефекту (у роботі, навчанні тощо) з найменшими витратами. витрати особистих та інших ресурсів; освітнє навчання слід розуміти як діяльність, спрямовану на набуття знань, умінь і навичок, необхідних для успішної особистої та професійної діяльності. У статті проаналізовано роль навчальних тренінгів у розвитку самоефективності аспірантів. Основну увагу приділено 3 групам найбільш ефективних тренінгів для розвитку самоефективності аспірантів, до яких належать: тренінги з виявлення власних позитивних сторін і підвищення впевненості в собі, тренінги, спрямовані на відновлення емоційних ресурсів, тренінги, спрямовані на саморегуляція. Доведено, що навчальні тренінги допомагають аспірантам зорієнтуватися у власному психічному стані, досягти адекватної самооцінки та дають майбутнім науковцям можливість досягти успіху в особистій та професійній діяльності завдяки зростаючому рівню їх самоефективності. Проведений моніторинг дав змогу встановити, що середня кількість аспірантів із достатнім та високим рівнем самоефективності недостатня для ефективної наукової діяльності відповідно до сучасних вимог. To educate competitive domestic scientist we need to use innovative technologies, which include educational trainings, contributing to training of highly effective scientists who know how to perform professional tasks effectively in the world of science. In the study, the author attempts to reveal the essence of such basic research concepts as “self-efficacy” and “educational trainings”. The analysis of scientific literature made it possible to establish that the concept of self-efficacy is interpreted as the ability of a person to change himself, his behavior and achieve the desired result, effect (in work, study, etc.) with the least expenditure of personal and other resources; educational training should be understood as an activity aimed at acquiring knowledge, skills and abilities which are necessary for successful personal and professional activities. The paper analyzes the role of educational trainings in the development of PhD students self-efficacy. The main attention is paid to the 3 groups of the most effective trainings for the development of PhD students self-efficacy, which include: trainings to identify oneʼs own positive sides and increase self-confidence, trainings aimed at restoring emotional resources, training aimed at self-regulation. It has been proven that educational trainings help PhD students to orient themselves in their own mental states, to achieve adequate self-esteem and give future scientists the opportunity to achieve success in their personal and professional activities thanks to the increasing level of their self-efficacy. The conducted monitoring made it possible to establish that the average number of PhD students with sufficient and high level of self-efficacy is not enough for effective scientific activities according to the modern requirements