Механізми взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах децентралізації влади

Abstract

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ забезпечення взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства та розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів їх взаємодії в умовах децентралізації влади. У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне прикладне завдання з обґрунтування теоретичних основ забезпечення взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства та розроблено науково- практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів їх взаємодії в умовах децентралізації влади. Отримані у процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні узагальнення. У першому розділі « Теоретичні основи забезпечення взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах децентралізації влади» за результатами узагальнення концептуальних засад дослідження інститутів громадянського суспільства зазначено, що забезпечити гармонійний розвиток країни і сприятливі умови для самореалізації кожної особистості, яка бажає працювати на благо суспільства, можливо лише за умов зростання зацікавленості громадян у вирішенні суспільно важливих питань і їх активної участі в цьому процесі; наявності й ефективного функціонування суспільно значущих інститутів громадянського суспільства, які захищають права та свободи громадян, а також активно беруть участь у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень; розширення кола інститутів громадянського суспільства, появи різноманітних громадських організацій, об’єднань і спілок, а також зростання ролі нових медіа, зокрема Інтернет-видань, які мають широку аудиторію і здатні оперативно поширювати інформацію. Розвинено категоріальний апарат науки державного управління шляхом уточнення сутності понять: інститути громадянського суспільства та механізми взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Окреслено положення концептуальної моделі розвитку інститутів громадянського суспільства, що базується на формуванні правової свідомості та почуття особистої соціальної відповідальності; на додержанні загальнодемократичних принципів; на безперервній взаємодії та співпраці з органами публічної влади. У роботі визначено місце та роль інститутів громадянського суспільства в розбудові сучасної розвиненої держави Наголошено, що інститути громадянського суспільства відіграють ключову роль у забезпеченості прозорості у здійсненні владних повноважень та ухваленні управлінських рішень, задіюючи контролюючий функціонал, який допомагає стежити за діями влади та змушує її нести відповідальність перед громадянами. Виокремлено чинники, що гальмують розвиток взаємодії між органами публічної влади та інститутами громадянського суспільства, а саме: недосконалість нормативно-правової бази; наявність умов для зловживання становищем окремими представниками засобів масової інформації або громадських організацій , перетворення процесу взаємодії на змагання; відкрите протистояння органам публічної влади (замість прояву здорової критики та визначення конструктивних пропозицій наявне перешкоджання нормальному функціонуванню владних структур). Окреслено напрями активізації взаємодії між владою та суспільством, базові з яких такі: сприяння розгортанню громадських ініціатив та організація громадських слухань; спільна реалізація соціально важливих проектів, а також організація інформаційно-аналітичних та наукових заходів; започаткування та постійна підтримка дослідницької теоретико-прикладної роботи у напрямі формування громадянського суспільства; створення громадських рад та інших дорадчих органів при різних органах публічної влади на всіх рівнях; інституціалізація для унормування процесу взаємодії; унормування конкретних, виважених та дієвих норм, котрі регулюють процес взаємодії та встановлюють стандарти, згідно з якими громадськість може брати участь у суспільно- політичному житті. На основі дослідження впливу децентралізації на процеси розвитку громадянського суспільства в Україні констатовано перехід від формального визнання громадянських прав до реального розвитку суспільства, його самодостатності та готовності діяти для задоволення загальних потреб та інтересів суспільства в цілому, а також інтересів окремих громадян. У рамках децентралізації формується чітка система пріоритетів, у середині якої інтереси держави, з одного боку, та інтереси окремих осіб, громади і суспільства загалом, з іншого, не ставляться одне проти одного, а розглядаються на рівних умовах, узгоджуються для досягнення максимальної результативності й користі для всіх учасників. Така побудова взаємодії стимулює владу до прийняття поміркованих рішень та дієвої державної політики, на основі чого в подальшому проводитимуться національні реформи. У другому розділі «Реалізація механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в сучасних умовах» за результатами систематизації нормативно-правового забезпечення функціонування механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства, окреслено напрями вдосконалення владно-суспільної взаємодії, а саме: узгодження національних законодавчих і нормативно-правових актів з принципами й нормами міжнародних угод, нормативів і стандартів; заповнення прогалин та усунення суперечностей між нормами законодавства про владно- суспільну взаємодію; формування умов для підвищення об’єктивності інформації, що поширюється в суспільстві; встановлення вимог до обігу ЗМІ, спрямованих на мінімізацію їх маніпулятивного використання; забезпечення зацікавленості громадськості в участі у громадських радах та, відповідно, дієвості основного правового засобу громадського контролю за діяльністю органів влади. Для активізації суспільно-владної взаємодії потрібно дотриматись низки необхідних умов. Серед них: 1) знання та дотримання чинних норм законодавства всіма учасниками процесу взаємодії; 2) наявність у владних інституціях кваліфікованих спеціалістів, котрі мають навички спілкування з громадськістю, а також толерантно ставляться до певного втручання у власні справи; 3) наявність у представників громадянського суспільства вмінь та навичок, достатніх для розуміння сутності роботи органу публічної влади; 4) неупередженість осіб, котрі проводять моніторинг та займаються проведенням аналізу отриманої інформації; 5) відсутність перешкод суспільно-політичного або економічного характеру (наприклад, резонансна справа, до якої упереджено ставиться значна частка суспільства, а ЗМІ надають цьому політичної забарвленості; нестача коштів на поточну діяльність з моніторингу; незручний час – кінець року, період інтенсивної зміни чинних норм або організаційних засад діяльності органу влади тощо). Наголошено, що на сьогодні назріла проблема формування сучасного інформаційно-комунікаційного механізму взаємодії, котрий спрямований на забезпечення відкритості, оперативності, чіткості, доступності, зіставності та інтероперабельності публічної інформації та є базисом для функціонування механізмів громадської участі в прийнятті управлінських рішень, а також моніторингу та контролю. Визначено особливості реалізації механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах проведення реформи децентралізації. Доведено, що одним із шляхів комплексного вирішення проблем, пов’язаних з кризовими явищами в політичній та соціально-економічній сферах у країні, є перехід до концепцій належного врядування та сервісної держави. У контексті запровадження принципів належного врядування в Україні розподіл рівнів участі інститутів громадянського суспільства в управлінській діяльності має таку етапність: інформування – проведення консультацій – діалог (двостороння взаємодія) – партнерство (найвищий рівень взаємодії, що передбачає тісне співробітництво на постійній основі). У третьому розділі «Перспективи розвитку механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах децентралізації влади» за результатами дослідження досвіду розвинених демократичних країн із забезпечення взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства визначено, що в країнах ЄС наявність політичної волі та високий рівень активності досвідченої громадськості дає змогу забезпечити якісне проведення експертно-аналітичної роботи, ефективно налагодити комунікації між владою та суспільством, підтримувати високі соціальні стандарти та забезпечувати якісні соціальні послуги. Окреслено потенційні джерела формування фінансового забезпечення діяльності інститутів громадянського суспільства, а саме: за рахунок членських внесків та пожертвувань – залежно від закріпленої статутом діяльності об’єднання громадян; отримання спонсорської допомоги (ризик потрапити у залежність); отримання допомоги від органів публічної влади (ризик спонукання до більш лояльного ставлення до конкретного владного органу незалежно від суспільно-політичної ситуації, громадської думки); отримання грантів від різних приватних фондів. Обґрунтовано, що актуальним для України є реалізація комплексу заходів науково-дослідного й просвітницького напряму, що націлені на докорінні зміни у свідомості українських громадян та визнання, що влада та суспільство не протистоять одне одному, а мають спільну мету – розвиток держави. Окреслено умови активізації розвитку механізмів взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, а саме: - наявність політичної волі до змін та зміна ціннісних орієнтацій у бік суспільно орієнтованої системи публічного управління; - систематичне визначення громадської думки, очікувань, інтересів, пропозицій шляхом проведення соціологічних досліджень як самостійно владними органами, так і через стимулювання інститутів громадянського суспільства до проведення подібних досліджень; - поширення практики аутсорсингу в діяльності органів публічної влади відносно питань взаємодії з громадянами (інститути громадянського суспільства як медіатори, виконавці управлінських рішень, надавачі соціальних послуг тощо); - упровадження досвіду приватного сектора з використання маркетингових комунікацій у владно-суспільну взаємодію; - дослідження Інтернет-простору та перетворення сучасних каналів комунікацій (соціальних мереж, месенджерів) із засобу поширення публічної інформації на інструмент взаємодії; - планомірна просвітницька діяльність для підвищення рівня політичної та правової культури, а також медіаграмотності громадян з метою посилення їх активності в суспільно-політичному житті. Запропоновано концептуальну модель побудови механізмів інтегративної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в Україні, базисним конструктом якої виступає консолідуючий ефект від системного застосування сучасного інформаційно-комунікаційного інструментарію, що в комплексній дії забезпечує: - спонукання громадян та громадських об’єднань до активізації своєї діяльності й залучення до спільного вирішення суспільно важливих проблем; - прийняття спільних рішень, що дозволяє як поділити відповідальність за них з-поміж усієї громади та, відповідно, органам публічної влади отримати підтримку в реалізації таких рішень; - проведення комплексу дій з моніторингу, аналізу проблем та вибору варіантів їх вирішення; - поширення практики аутсорсингу в діяльності органів публічної влади відносно питань взаємодії з громадянами (інститути громадянського суспільства як медіатори, виконавці управлінських рішень, надавачі соціальних послуг); - налагодження постійної взаємодії у площині «органи публічної влади – інститути громадянського суспільства – місцева громада»; - підвищення рівня довіри до влади та посилення її авторитету. Metoiu dysertatsiinoi roboty ye obgruntuvannia teoretychnykh osnov zabezpechennia vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady z instytutamy hromadianskoho suspilstva ta rozrobka naukovo-praktychnykh rekomendatsii shchodo udoskonalennia mekhanizmiv yikh vzaiemodii v umovakh detsentralizatsii vlady. U dysertatsiinomu doslidzhenni vyrisheno aktualne prykladne zavdannia z obgruntuvannia teoretychnykh osnov zabezpechennia vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady z instytutamy hromadianskoho suspilstva ta rozrobleno naukovo- praktychni rekomendatsii shchodo udoskonalennia mekhanizmiv yikh vzaiemodii v umovakh detsentralizatsii vlady. Otrymani u protsesi doslidzhennia rezultaty dozvoliaiut zrobyty nastupni uzahalnennia. U pershomu rozdili « Teoretychni osnovy zabezpechennia vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva v umovakh detsentralizatsii vlady» za rezultatamy uzahalnennia kontseptualnykh zasad doslidzhennia instytutiv hromadianskoho suspilstva zaznacheno, shcho zabezpechyty harmoniinyi rozvytok krainy i spryiatlyvi umovy dlia samorealizatsii kozhnoi osobystosti, yaka bazhaie pratsiuvaty na blaho suspilstva, mozhlyvo lyshe za umov zrostannia zatsikavlenosti hromadian u vyrishenni suspilno vazhlyvykh pytan i yikh aktyvnoi uchasti v tsomu protsesi; naiavnosti y efektyvnoho funktsionuvannia suspilno znachushchykh instytutiv hromadianskoho suspilstva, yaki zakhyshchaiut prava ta svobody hromadian, a takozh aktyvno berut uchast u protsesi pryiniattia ta realizatsii upravlinskykh rishen; rozshyrennia kola instytutiv hromadianskoho suspilstva, poiavy riznomanitnykh hromadskykh orhanizatsii, obiednan i spilok, a takozh zrostannia roli novykh media, zokrema Internet-vydan, yaki maiut shyroku audytoriiu i zdatni operatyvno poshyriuvaty informatsiiu. Rozvyneno katehorialnyi aparat nauky derzhavnoho upravlinnia shliakhom utochnennia sutnosti poniat: instytuty hromadianskoho suspilstva ta mekhanizmy vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva. Okresleno polozhennia kontseptualnoi modeli rozvytku instytutiv hromadianskoho suspilstva, shcho bazuietsia na formuvanni pravovoi svidomosti ta pochuttia osobystoi sotsialnoi vidpovidalnosti; na doderzhanni zahalnodemokratychnykh pryntsypiv; na bezperervnii vzaiemodii ta spivpratsi z orhanamy publichnoi vlady. U roboti vyznacheno mistse ta rol instytutiv hromadianskoho suspilstva v rozbudovi suchasnoi rozvynenoi derzhavy Naholosheno, shcho instytuty hromadianskoho suspilstva vidihraiut kliuchovu rol u zabezpechenosti prozorosti u zdiisnenni vladnykh povnovazhen ta ukhvalenni upravlinskykh rishen, zadiiuiuchy kontroliuiuchyi funktsional, yakyi dopomahaie stezhyty za diiamy vlady ta zmushuie yii nesty vidpovidalnist pered hromadianamy. Vyokremleno chynnyky, shcho halmuiut rozvytok vzaiemodii mizh orhanamy publichnoi vlady ta instytutamy hromadianskoho suspilstva, a same: nedoskonalist normatyvno-pravovoi bazy; naiavnist umov dlia zlovzhyvannia stanovyshchem okremymy predstavnykamy zasobiv masovoi informatsii abo hromadskykh orhanizatsii , peretvorennia protsesu vzaiemodii na zmahannia; vidkryte protystoiannia orhanam publichnoi vlady (zamist proiavu zdorovoi krytyky ta vyznachennia konstruktyvnykh propozytsii naiavne pereshkodzhannia normalnomu funktsionuvanniu vladnykh struktur). Okresleno napriamy aktyvizatsii vzaiemodii mizh vladoiu ta suspilstvom, bazovi z yakykh taki: spryiannia rozghortanniu hromadskykh initsiatyv ta orhanizatsiia hromadskykh slukhan; spilna realizatsiia sotsialno vazhlyvykh proektiv, a takozh orhanizatsiia informatsiino-analitychnykh ta naukovykh zakhodiv; zapochatkuvannia ta postiina pidtrymka doslidnytskoi teoretyko-prykladnoi roboty u napriami formuvannia hromadianskoho suspilstva; stvorennia hromadskykh rad ta inshykh doradchykh orhaniv pry riznykh orhanakh publichnoi vlady na vsikh rivniakh; instytutsializatsiia dlia unormuvannia protsesu vzaiemodii; unormuvannia konkretnykh, vyvazhenykh ta diievykh norm, kotri rehuliuiut protses vzaiemodii ta vstanovliuiut standarty, zghidno z yakymy hromadskist mozhe braty uchast u suspilno- politychnomu zhytti. Na osnovi doslidzhennia vplyvu detsentralizatsii na protsesy rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini konstatovano perekhid vid formalnoho vyznannia hromadianskykh prav do realnoho rozvytku suspilstva, yoho samodostatnosti ta hotovnosti diiaty dlia zadovolennia zahalnykh potreb ta interesiv suspilstva v tsilomu, a takozh interesiv okremykh hromadian. U ramkakh detsentralizatsii formuietsia chitka systema priorytetiv, u seredyni yakoi interesy derzhavy, z odnoho boku, ta interesy okremykh osib, hromady i suspilstva zahalom, z inshoho, ne stavliatsia odne proty odnoho, a rozghliadaiutsia na rivnykh umovakh, uzghodzhuiutsia dlia dosiahnennia maksymalnoi rezultatyvnosti y korysti dlia vsikh uchasnykiv. Taka pobudova vzaiemodii stymuliuie vladu do pryiniattia pomirkovanykh rishen ta diievoi derzhavnoi polityky, na osnovi choho v podalshomu provodytymutsia natsionalni reformy. U druhomu rozdili «Realizatsiia mekhanizmiv vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva v suchasnykh umovakh» za rezultatamy systematyzatsii normatyvno-pravovoho zabezpechennia funktsionuvannia mekhanizmiv vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva, okresleno napriamy vdoskonalennia vladno-suspilnoi vzaiemodii, a same: uzghodzhennia natsionalnykh zakonodavchykh i normatyvno-pravovykh aktiv z pryntsypamy y normamy mizhnarodnykh uhod, normatyviv i standartiv; zapovnennia prohalyn ta usunennia superechnostei mizh normamy zakonodavstva pro vladno- suspilnu vzaiemodiiu; formuvannia umov dlia pidvyshchennia obiektyvnosti informatsii, shcho poshyriuietsia v suspilstvi; vstanovlennia vymoh do obihu ZMI, spriamovanykh na minimizatsiiu yikh manipuliatyvnoho vykorystannia; zabezpechennia zatsikavlenosti hromadskosti v uchasti u hromadskykh radakh ta, vidpovidno, diievosti osnovnoho pravovoho zasobu hromadskoho kontroliu za diialnistiu orhaniv vlady. Dlia aktyvizatsii suspilno-vladnoi vzaiemodii potribno dotrymatys nyzky neobkhidnykh umov. Sered nykh: 1) znannia ta dotrymannia chynnykh norm zakonodavstva vsima uchasnykamy protsesu vzaiemodii; 2) naiavnist u vladnykh instytutsiiakh kvalifikovanykh spetsialistiv, kotri maiut navychky spilkuvannia z hromadskistiu, a takozh tolerantno stavliatsia do pevnoho vtruchannia u vlasni spravy; 3) naiavnist u predstavnykiv hromadianskoho suspilstva vmin ta navychok, dostatnikh dlia rozuminnia sutnosti roboty orhanu publichnoi vlady; 4) neuperedzhenist osib, kotri provodiat monitorynh ta zaimaiutsia provedenniam analizu otrymanoi informatsii; 5) vidsutnist pereshkod suspilno-politychnoho abo ekonomichnoho kharakteru (napryklad, rezonansna sprava, do yakoi uperedzheno stavytsia znachna chastka suspilstva, a ZMI nadaiut tsomu politychnoi zabarvlenosti; nestacha koshtiv na potochnu diialnist z monitorynhu; nezruchnyi chas – kinets roku, period intensyvnoi zminy chynnykh norm abo orhanizatsiinykh zasad diialnosti orhanu vlady toshcho). Naholosheno, shcho na sohodni nazrila problema formuvannia suchasnoho informatsiino-komunikatsiinoho mekhanizmu vzaiemodii, kotryi spriamovanyi na zabezpechennia vidkrytosti, operatyvnosti, chitkosti, dostupnosti, zistavnosti ta interoperabelnosti publichnoi informatsii ta ye bazysom dlia funktsionuvannia mekhanizmiv hromadskoi uchasti v pryiniatti upravlinskykh rishen, a takozh monitorynhu ta kontroliu. Vyznacheno osoblyvosti realizatsii mekhanizmiv vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva v umovakh provedennia reformy detsentralizatsii. Dovedeno, shcho odnym iz shliakhiv kompleksnoho vyrishennia problem, poviazanykh z kryzovymy yavyshchamy v politychnii ta sotsialno-ekonomichnii sferakh u kraini, ye perekhid do kontseptsii nalezhnoho vriaduvannia ta servisnoi derzhavy. U konteksti zaprovadzhennia pryntsypiv nalezhnoho vriaduvannia v Ukraini rozpodil rivniv uchasti instytutiv hromadianskoho suspilstva v upravlinskii diialnosti maie taku etapnist: informuvannia – provedennia konsultatsii – dialoh (dvostoronnia vzaiemodiia) – partnerstvo (naivyshchyi riven vzaiemodii, shcho peredbachaie tisne spivrobitnytstvo na postiinii osnovi). U tretomu rozdili «Perspektyvy rozvytku mekhanizmiv vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva v umovakh detsentralizatsii vlady» za rezultatamy doslidzhennia dosvidu rozvynenykh demokratychnykh krain iz zabezpechennia vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva vyznacheno, shcho v krainakh YeS naiavnist politychnoi voli ta vysokyi riven aktyvnosti dosvidchenoi hromadskosti daie zmohu zabezpechyty yakisne provedennia ekspertno-analitychnoi roboty, efektyvno nalahodyty komunikatsii mizh vladoiu ta suspilstvom, pidtrymuvaty vysoki sotsialni standarty ta zabezpechuvaty yakisni sotsialni posluhy. Okresleno potentsiini dzherela formuvannia finansovoho zabezpechennia diialnosti instytutiv hromadianskoho suspilstva, a same: za rakhunok chlenskykh vneskiv ta pozhertvuvan – zalezhno vid zakriplenoi statutom diialnosti obiednannia hromadian; otrymannia sponsorskoi dopomohy (ryzyk potrapyty u zalezhnist); otrymannia dopomohy vid orhaniv publichnoi vlady (ryzyk sponukannia do bilsh loialnoho stavlennia do konkretnoho vladnoho orhanu nezalezhno vid suspilno-politychnoi sytuatsii, hromadskoi dumky); otrymannia hrantiv vid riznykh pryvatnykh fondiv. Obgruntovano, shcho aktualnym dlia Ukrainy ye realizatsiia kompleksu zakhodiv naukovo-doslidnoho y prosvitnytskoho napriamu, shcho natsileni na dokorinni zminy u svidomosti ukrainskykh hromadian ta vyznannia, shcho vlada ta suspilstvo ne protystoiat odne odnomu, a maiut spilnu metu – rozvytok derzhavy. Okresleno umovy aktyvizatsii rozvytku mekhanizmiv vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady z instytutamy hromadianskoho suspilstva, a same: - naiavnist politychnoi voli do zmin ta zmina tsinnisnykh oriientatsii u bik suspilno oriientovanoi systemy publichnoho upravlinnia; - systematychne vyznachennia hromadskoi dumky, ochikuvan, interesiv, propozytsii shliakhom provedennia sotsiolohichnykh doslidzhen yak samostiino vladnymy orhanamy, tak i cherez stymuliuvannia instytutiv hromadianskoho suspilstva do provedennia podibnykh doslidzhen; - poshyrennia praktyky autsorsynhu v diialnosti orhaniv publichnoi vlady vidnosno pytan vzaiemodii z hromadianamy (instytuty hromadianskoho suspilstva yak mediatory, vykonavtsi upravlinskykh rishen, nadavachi sotsialnykh posluh toshcho); - uprovadzhennia dosvidu pryvatnoho sektora z vykorystannia marketynhovykh komunikatsii u vladno-suspilnu vzaiemodiiu; - doslidzhennia Internet-prostoru ta peretvorennia suchasnykh kanaliv komunikatsii (sotsialnykh merezh, mesendzheriv) iz zasobu poshyrennia publichnoi informatsii na instrument vzaiemodii; - planomirna prosvitnytska diialnist dlia pidvyshchennia rivnia politychnoi ta pravovoi kultury, a takozh mediahramotnosti hromadian z metoiu posylennia yikh aktyvnosti v suspilno-politychnomu zhytti. Zaproponovano kontseptualnu model pobudovy mekhanizmiv intehratyvnoi vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva v Ukraini, bazysnym konstruktom yakoi vystupaie konsoliduiuchyi efekt vid systemnoho zastosuvannia suchasnoho informatsiino-komunikatsiinoho instrumentariiu, shcho v kompleksnii dii zabezpechuie: - sponukannia hromadian ta hromadskykh obiednan do aktyvizatsii svoiei diialnosti y zaluchennia do spilnoho vyrishennia suspilno vazhlyvykh problem; - pryiniattia spilnykh rishen, shcho dozvoliaie yak podilyty vidpovidalnist za nykh z-pomizh usiiei hromady ta, vidpovidno, orhanam publichnoi vlady otrymaty pidtrymku v realizatsii takykh rishen; - provedennia kompleksu dii z monitorynhu, analizu problem ta vyboru variantiv yikh vyrishennia; - poshyrennia praktyky autsorsynhu v diialnosti orhaniv publichnoi vlady vidnosno pytan vzaiemodii z hromadianamy (instytuty hromadianskoho suspilstva yak mediatory, vykonavtsi upravlinskykh rishen, nadavachi sotsialnykh posluh); - nalahodzhennia postiinoi vzaiemodii u ploshchyni «orhany publichnoi vlady – instytuty hromadianskoho suspilstva – mistseva hromada»; - pidvyshchennia rivnia doviry do vlady ta posylennia yii avtorytetu.