Продуктивність та біологічні особливості молодняку одержаного від схрещування овець гісарської та романівської порід

Abstract

Експериментальні дослідження та теоретичні розробки, що викладено в результатах дисертаційної роботи, було присвячено комплексному вивченню біологічних особливостей та господарсько-корисних ознак у молодняку овець романівської породи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Терра Річ» Пологівського району Запорізької області при чистопородному розведенні та помісним одноліткам, отриманим промисловим схрещування вівцематок даної породи і баранів гісар, що сприяє подальшому вдосконаленню їх продуктивних якостей з метою покращення ефективності галузі. Під час проведених порівняльних експериментальних досліджень вирішувалися завдання щодо з'ясування впливу схрещування на рівень продуктивних та якісних показників у отриманого потомства. Необхідність стабілізації, а надалі і відродження галузі вівчарства є преорітетним завданням агропромислового комплексу нашої країни. Вирішення даної проблеми, в умовах нестабільної економіки, вимагає глибокого осмислення значення вівчарства в народному господарстві України, переорієнтування його на виробництво значної кількості різноманітних видів продукції органічного походження, поліпшення адаптованих до агрокліматичних умов та створення нових порід, що відповідають вимогам сучасності. На теперешньому етапі існування галузі вівчарства для збільшення виробництва органічної продукції, в тому числі баранини необхідно використовувати наявні резерви. Одним з ефективних та доступних методів збільшення об’ємів виробництва при одночасному підвищенні якості баранини є широке застосування різних варіантів схрещування, в тому числі промислового, з залученням перспективного генофонду мʼясного напряму продуктивності. Такий вид схрещування широко використовують в розвинених країнах, які займаються розведенням різних за продуктивним використанням порід овець. Промислове схрещування сприяє збільшенню рівня продуктивних ознак, поліпшенню якості органічної продукції, в тому числі м’ясної, без додаткових витрат, використовуючи при цьому спадкові якості вихідного генофонду. Використання промислового схрещування проводять на вівцях різного напряму продуктивної спрямованості. Для поліпшення показників м'ясності, з метою підвищення рентабельного виробництва в галузі вівчарства, широко використовують схрещування багатоплідних, поліестричних вівцематок з плідниками спеціалізованих м'ясних та грубововнових порід. Виходячи з цього, необхідно розробити та визначити найбільш оптимальні варіанти схрещування для того, щоб домогтися підвищення м'ясної продуктивності в тому числі грубововнових порід, однією з яких є романівська порода. Для проведення досліджень було сформовано методом пар-аналогів дві групи вівцематок (дослідна та контрольна) романівської породи по 50 голів в кожній. За дослідною групою маток було закріплено плідників породи гісар, у контрольній групі вівцематок – романівські плідники, при цьому для проведення штучного запліднення використовували баранів в кількості по 5 голів кожного генотипу. При вивченні рівня господарсько-корисних ознак у баранів романівської та гісарської порід встановлено, що плідники віднесено до класу еліта. У віці 3-х років жива маса знаходилася в межах 67,8 ± 2,25 кг та 88,3 ± 3,44 кг відповідно та відзначалися добрими показниками статевої активності. Еякулят романівських плідників за активністю оцінено в межах 8,1 бала, а гісарів – 8,3 бали. Обʼєм спермодози нативного еякуляту для штучного запліднення – 0,12-0,15 мл. Настриг митої вовни у романівських баранів становив 2,8 ± 0,13 кг, проти 1,8 ± 0,11 кг у гісарів. Вихід митої вовни у гісарських баранів склав 81,8 % проти 77,7 % у романівських плідників. За екстер’єрним профілем у гісарських баранів середнє значення висоти в холці становить 80,0 см; крижах – 81,3; обхват грудей – 102,3; см та обхват п'ястку – 9,4 см. У баранів романівських плідників значення цих промірів екстер’єру відповідно на 15,3 %; 21,3 %; 2,7 %; 2,1 % були нижчими. Жива маса вівцематок обох груп була в межах 54,6 ± 2,67 кг, настриг митої вовни – 1,8 кг при виході – 75,0 %. Рівень запліднюваності ярок складає 94,0 %. Середнє значення даного показника у повновікових вівцематок – 98,0 %. Високий рівень плодючості репродуктивного поголів’я припадає на третє ягніння та становить 185,7 %, що на 38,9 % більше в порівнянні з першим. Збереженість молодняку романівської породи при чистопородному розведенні до відлучення в межах 94,2-94,5 %. Впродовж лактації простежується динамічність змін рівня молочності у вівцематок. Максимальний рівень даного показника у репродуктивного поголів’я, складає 48,8-53,9 кг (38,4-40,4 %) на першому місяці лактації. Впродовж 2-го та 3- го місяця лактації рівень даного показника 31,5 % та 21,2 % відповідно до загальної його кількості. При цьому рівень жиру та білку динамічно збільшується до кінця лактації на 0,85 % та 0,77 % відповідно, а лактози зменшується на 0,57 %, що в цілому забезпечують поживну цінність молока на рівні 103,92 ккал/100 г. За показниками амінокислотного складу встановлено, що найвищі показники за сумою незамінних амінокислот спостерігалися на 7-й день лактації – 49,61 мг/%, що більше в 1,1 рази порівняно з 1-м, 3-м, та 20-м днем. Найвищий показник суми замінних амінокислот зазначено на третій день лактації – 55,96 мг/%. Співвідношення незамінних та замінних амінокислот в молоці склало: в 1-й день лактації 1 : 1,27, на 3-й –1 : 1,25, на 7-й – 1 : 0,99, на 20-й – 1 : 1,25. На початковій стадії лактопоезу лімітуючим виявився амінокислотний скор суми метіоніну і цистеїну, що становив 55 % від рівня «ідеального білку». На 3-й та 7-й дні лактації амінокислотний скор білків молока перевищує рівень 100 %. На 20-й день лактації лімітуючою амінокислотою виступає треонін, амінокислотний скор якого становить лише 90 % від його рівня в «ідеальному білку». Осіменіння вівцематок проводили у вересні-жовтні шляхом штучного запліднення з використанням нативної сперми баранів-плідників. Ягніння проходило в лютому місяці. У отриманого молодняку овець різних генотипів вивчали динамічність змін живої маси від народження до 8-ми місячного віку; ріст та розвиток; забійні якості; морфометричний та хімічний склад м'язової тканини; вовнову та овчинну продуктивність, гематологічні показники крові; економічну ефективність проведеного схрещування. Дослідженнями встановлено, що заплідненість вівцематок в залежності від мети роботи була в межах 96,0-98,0 %. При чистопородному розведенні показник плодючості склав 185,7 %. За рахунок схрещування маток з гісарськими баранами рівень плодючості маток становить 162,5 % (−23,2 %). Збереженість помісного молодняку – 96,1 % проти 94,5 % у чистопородних однолітків. У отриманого молодняка при чистопородному розведенні та промисловому схрещуванні встановлено, що в усі вікові періоди за даним показником помісі мали достовірну перевагу над чистопородними однолітками. За показниками живої маси помісний молодняк при народженні домінує над чистопородними однолітками на 31,8 %, при відлученні на – 28,8 % та в 8 місяців на – 32,2 %. За абсолютним і середньодобовим приростом до 8-ми місячного віку перевага становить 35,7 %. Молодняк характеризується більш розтягнутим тулубом, високоногий з різним забарвленням вовнового покриву. Шляхом порівняння показників екстерʼєрного профілю доведено, що за основними промірами тіла помісні баранчики при народженні домінують над чистопородними однолітками: висота в холці +3,8 см або 11,3 %, висота в крижах – +3,7 см або 10,5 %, коса довжина тулуба – 3,8 см або 15,3 %, обхват грудей – 4,4 см або 15,5 %, глибина грудей – 2,2 см або 21,4 %, ширина грудей – 1,6 см або 22,9 %, обхват п'ястка – 0,7 см 12,1 % (p ≤ 0,001). При відлученні ця різниця склала на користь помісей відповідно 5,6 %; 5,4 %; 3,7 %; 5,8 %; 4,8 %; 33,8 %; 20,8 %; 11,8 % та у 8-ми місячному віці – 4,4 %; 4,9 %; 3,1 %; 6,5 %; 2,4 %; 3,3 %; 0,9 %. Біохімічні дослідження крові тварин дають уяву та вказують на рівень інтенсивності обмінних процесів в організмі молодняку. Найбільшу кількість лейкоцитів виявлено в крові помісних баранчиків (9,23 х 109/л), що повʼязано з підвищеною адаптивністю та більш високою стійкістю до захворювань. Найвищий рівень гемоглобіну також спостерігався у помісних баранчиків, що становив 107,18 г/л проти 102,84 г/л у чистопородних однолітків. За рівнем бактерицидної активності сироватки крові, що полягає у здатності пригнічувати ріст мікроорганізмів і залежить від активності всіх гуморальних факторів резистентності, перевага помісних баранчиків над чистопородними склала 1,92 абсолютних відсотки, що говорить про те, що помісні баранчики мали більш високий імунний статус, і, відповідно, краще адаптовані до умов навколишнього середовища. Найбільша лізоцимна активність спостерігалася у крові помісних баранчиків. Перевага над однолітками склала 3,53 абсолютних відсотки. Помісний молодняк мав найбільше значення фагоцитарної активності, ніж чистопородні однолітки на 0,54 абсолютних відсотки, що говорить про більш високу резистентність організму в даний період росту та розвитку. Загалом усі гематологічні показники перебували у межах норми, що свідчить про клінічне здоров'я піддослідного молодняку. Вивчення м'ясних якостей у піддослідних баранчиків проводили на підставі контрольного забою (8 місяців). За передзабійною живою масою перевага спостерігалася у помісних баранчиків на 9,4 кг або 29,2 % (p ≤ 0,001); за забійною – на 5,6 кг або 39,7 % (p ≤ 0,001) в порівнянні з романівськими однолітками. Забійний вихід чистопородних баранчиків склав – 43,8 %, проти– 47,4 % у помісних. Маса м'якоті у помісних баранчиків була вищою на 4,9 кг або 51,0 % (p ≤ 0,001), ніж у чистопородних однолітків. Частка м’якоті в тушах чистопородних баранчиків становить – 73,3 %. Рівень даного показника у помісних однолітків – 78,8 %, при цьому коефіцієнт м’ясності у романівських баранчиків – 2,7 проти – 3,7 у помісей. За хімічним складом в м'ясі романівських баранчиків вологи на 2,4 % більше, ніж у помісей (p ≤ 0,05). Сумарний показник вмісту білку і жиру в м’язовій тканині помісного молодняку перевершував чистопородних однолітків на 2,5 абсолютних відсотка (p ≤ 0,05), при цьому перевага за калорійністю складає – 8,7 %. Найбільшим рівнем білково–якісного показника характеризувалася м'якоть помісних баранчиків – 2,98 проти 2,21 (+34,8 %). Жирнокислотний склад м'язової тканини свідчить про те, що за сумою ненасичених і насичених жирних кислот помісні баранчики переважають романівських однолітків на 11,2 % та 3,4 % відповідно, де підвищений вміст ненасичених жирних кислот вказує на кращі показники якості м’яса у помісей. Результатами сенсорної оцінки мʼясної сировини (m. longissimus dorsi та m. quadriceps femoris) після термічної обробки виявлено, що найкращі показники якості відмічено у зразках помісних баранчиків в порівнянні з чистопородними однолітками. М'ясо цих баранчиків було соковитіше, що отримало при дегустації оцінку в 3,2 і 3,7 балів в порівняні з чистопородними романівськими однолітками – 3,3-3,4 і ніжніше, в порівнянні з м'ясом чистопородних однолітків, через більший вміст міжм'язового жиру. Бульйон був більш наваристий, загальний бал смакових якостей бульйону m. quadriceps femoris помісних баранчиків та чистопородних однолітків оцінено дегустаторами у 3,9 та 3,2 бали, бульйон m. longissimus dorsi – 3,5 та 3,2 бали. Оцінка екологічної безпеки м'яса піддослідних груп свідчить про те, що концентрація таких токсичних елементів як кадмій, миш'як, ртуть і свинець, відповідала референтним нормам і не перевищувала допустимого рівня (ДР). Стосовно контамінації радіонуклідів: цезію – 0,54-0,67 мг / кг при ДР не більше 160 мг / кг; стронцій-90 – 8,50-8,74 Бк / кг при ДР не більше 50 Бк / кг. Вміст радіонуклідів в обох групах був незначним, а вміст антибіотиків та пестицидів у м'ясі не виявлено, що свідчить про екологічність та безпеку м'ясної сировини. Вивчення гістологічних особливостей найдовшого м'яза спини (m. longissimus dorsi) у піддослідного молодняку при забої в 8-ми місячному віці вказує на те, що м'язова тканина складається з м'язових волокон, розташованих компактно, з добре помітними межами. На поздовжньому розрізі м'язові волокна прилягають один до одного хвилеподібно, утворюючи вузли скорочення, де чітко проглядається поздовжня смугастість, а між волокнами виражені прошарки сполучної тканини. Ядра овальної форми розташовуються на периферії. Найдовший м'яз спини помісних баранчиків у порівнянні з романівськими однолітками складається з більших на 18,5 % (p ≤ 0,05) за діаметром м'язових волокон, а їх кількість на одиницю площі – менше на 9,3 %. У помісного молодняку жирові клітини присутні візуально і їх загальна кількість на 12,9 більше в порівнянні з рівнем даного показнику романівських однолітків, при цьому кількість їх на одиницю площі також на 18,9 % більша, що тісно корелює з наявністю жиру у туші. Дослідженнями особливостей вовнової продуктивності встановлено, що настриг пояркової вовни в фізичній масі та митому волокні у молодняку романівської породи був вищим, ніж у помісного відповідно на 14,6 % та 6,4 % (p ≤ 0,001). При цьому вихід митої вовни на 5,7 абсолютних відсотки був вищим у помісних однолітків. За довжиною пухового волокна чистопородний молодняк у віці 6 місяців перевершують помісних однолітків на 10,4 % (p ≤ 0,001), а остьового на 5,3 % відповідно, при цьому тонина пухових та остьових волокон у поярковій вовні помісного молодняку перевершує чистопородних однолітків на 5,3 % та 15,3 % відповідно. Овчини всіх піддослідних груп мали масу в межах від 2,84 кг до 3,20 кг, при цьому площа в межах 72,1-79,2 дм2, де спостерігається домінування помісного молодняку над чистопородними однолітками за масою на 10,9 % та площею 9,8 %. Підвищення маси овчин у помісей відбувається за рахунок більш інтенсивного приросту живої маси, що позитивно корелює з площею поверхні тіла. Гістологічними дослідженнями будови дермальних структур встановлено, що у помісного молодняку при народженні загальна товщина за рахунок розвитку її шарів на 323,96 мкм (+18,5 %) була більшою; у віці 4 місяців – 351,38 мкм (+16,9 %); 8 місяців – 366,81 мкм (+15,5 %) була більшою порівняно з показниками чистопородних однолітків. Така будова дермального комплексу в повній мірі забезпечує відповідні фізико-технічні властивості овчинної сировини. Загальна кількість розвинених фолікулів піддослідного молодняку знаходилася в межах (lim 125,9-136,1) шт. на 1 мм2 площі шкіри. У чистопородного молодняку співвідношення вторинних волосяних фолікулів до первинних було більшим порівняно з помісними тваринами і склало: при 1 : 5,7 ; у 4-х місячному віці 1 : 5,0; у 8-ми місячному – 1 : 3,9. Проведеними дослідженнями встановлена ефективність виробництва продукції вівчарства, як при чистопородному розведенні овець романівської породи, так і промисловому схрещуванні в умовах товарного господарства. Овчини, а також пояркова вовна, забезпечують незначну частку повернення коштів, які використано на виробництво. Так, вартість романівських овчин знаходиться в межах 52,0 грн. за 72,1 дм2, а овчин помісного молодняку на 9,8 % вище, в межах 57,1 грн., так як їх площа була більшою. Виручка від реалізації помісного молодняку, мʼясної сироивни та більшої живої маси була вищою на 40,4 % ніж у чистопородних однолітків. Різниця становить 561,2 грн. в розрахунку на одну голову. Викладені теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи використовуються на лекціях, та під час проведення лабораторних занять, наукових досліджень на кафедрі технології виробництва і переробки продукції тваринництва при підготовці фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва ОПП Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Eksperymentalni doslidzhennia ta teoretychni rozrobky, shcho vykladeno v rezultatakh dysertatsiinoi roboty, bulo prysviacheno kompleksnomu vyvchenniu biolohichnykh osoblyvostei ta hospodarsko-korysnykh oznak u molodniaku ovets romanivskoi porody v Tovarystvi z obmezhenoiu vidpovidalnistiu «Terra Rich» Polohivskoho raionu Zaporizkoi oblasti pry chystoporodnomu rozvedenni ta pomisnym odnolitkam, otrymanym promyslovym skhreshchuvannia vivtsematok danoi porody i baraniv hisar, shcho spryiaie podalshomu vdoskonalenniu yikh produktyvnykh yakostei z metoiu pokrashchennia efektyvnosti haluzi. Pid chas provedenykh porivnialnykh eksperymentalnykh doslidzhen vyrishuvalysia zavdannia shchodo ziasuvannia vplyvu skhreshchuvannia na riven produktyvnykh ta yakisnykh pokaznykiv u otrymanoho potomstva. Neobkhidnist stabilizatsii, a nadali i vidrodzhennia haluzi vivcharstva ye preoritetnym zavdanniam ahropromyslovoho kompleksu nashoi krainy. Vyrishennia danoi problemy, v umovakh nestabilnoi ekonomiky, vymahaie hlybokoho osmyslennia znachennia vivcharstva v narodnomu hospodarstvi Ukrainy, pereoriientuvannia yoho na vyrobnytstvo znachnoi kilkosti riznomanitnykh vydiv produktsii orhanichnoho pokhodzhennia, polipshennia adaptovanykh do ahroklimatychnykh umov ta stvorennia novykh porid, shcho vidpovidaiut vymoham suchasnosti. Na tepereshnomu etapi isnuvannia haluzi vivcharstva dlia zbilshennia vyrobnytstva orhanichnoi produktsii, v tomu chysli baranyny neobkhidno vykorystovuvaty naiavni rezervy. Odnym z efektyvnykh ta dostupnykh metodiv zbilshennia obiemiv vyrobnytstva pry odnochasnomu pidvyshchenni yakosti baranyny ye shyroke zastosuvannia riznykh variantiv skhreshchuvannia, v tomu chysli promyslovoho, z zaluchenniam perspektyvnoho henofondu mʼiasnoho napriamu produktyvnosti. Takyi vyd skhreshchuvannia shyroko vykorystovuiut v rozvynenykh krainakh, yaki zaimaiutsia rozvedenniam riznykh za produktyvnym vykorystanniam porid ovets. Promyslove skhreshchuvannia spryiaie zbilshenniu rivnia produktyvnykh oznak, polipshenniu yakosti orhanichnoi produktsii, v tomu chysli miasnoi, bez dodatkovykh vytrat, vykorystovuiuchy pry tsomu spadkovi yakosti vykhidnoho henofondu. Vykorystannia promyslovoho skhreshchuvannia provodiat na vivtsiakh riznoho napriamu produktyvnoi spriamovanosti. Dlia polipshennia pokaznykiv miasnosti, z metoiu pidvyshchennia rentabelnoho vyrobnytstva v haluzi vivcharstva, shyroko vykorystovuiut skhreshchuvannia bahatoplidnykh, poliestrychnykh vivtsematok z plidnykamy spetsializovanykh miasnykh ta hrubovovnovykh porid. Vykhodiachy z tsoho, neobkhidno rozrobyty ta vyznachyty naibilsh optymalni varianty skhreshchuvannia dlia toho, shchob domohtysia pidvyshchennia miasnoi produktyvnosti v tomu chysli hrubovovnovykh porid, odniieiu z yakykh ye romanivska poroda. Dlia provedennia doslidzhen bulo sformovano metodom par-analohiv dvi hrupy vivtsematok (doslidna ta kontrolna) romanivskoi porody po 50 holiv v kozhnii. Za doslidnoiu hrupoiu matok bulo zakripleno plidnykiv porody hisar, u kontrolnii hrupi vivtsematok – romanivski plidnyky, pry tsomu dlia provedennia shtuchnoho zaplidnennia vykorystovuvaly baraniv v kilkosti po 5 holiv kozhnoho henotypu. Pry vyvchenni rivnia hospodarsko-korysnykh oznak u baraniv romanivskoi ta hisarskoi porid vstanovleno, shcho plidnyky vidneseno do klasu elita. U vitsi 3-kh rokiv zhyva masa znakhodylasia v mezhakh 67,8 ± 2,25 kh ta 88,3 ± 3,44 kh vidpovidno ta vidznachalysia dobrymy pokaznykamy statevoi aktyvnosti. Eiakuliat romanivskykh plidnykiv za aktyvnistiu otsineno v mezhakh 8,1 bala, a hisariv – 8,3 baly. Obʼiem spermodozy natyvnoho eiakuliatu dlia shtuchnoho zaplidnennia – 0,12-0,15 ml. Nastryh mytoi vovny u romanivskykh baraniv stanovyv 2,8 ± 0,13 kh, proty 1,8 ± 0,11 kh u hisariv. Vykhid mytoi vovny u hisarskykh baraniv sklav 81,8 % proty 77,7 % u romanivskykh plidnykiv. Za eksteriernym profilem u hisarskykh baraniv serednie znachennia vysoty v kholtsi stanovyt 80,0 sm; kryzhakh – 81,3; obkhvat hrudei – 102,3; sm ta obkhvat piastku – 9,4 sm. U baraniv romanivskykh plidnykiv znachennia tsykh promiriv eksterieru vidpovidno na 15,3 %; 21,3 %; 2,7 %; 2,1 % buly nyzhchymy. Zhyva masa vivtsematok obokh hrup bula v mezhakh 54,6 ± 2,67 kh, nastryh mytoi vovny – 1,8 kh pry vykhodi – 75,0 %. Riven zaplidniuvanosti yarok skladaie 94,0 %. Serednie znachennia danoho pokaznyka u povnovikovykh vivtsematok – 98,0 %. Vysokyi riven plodiuchosti reproduktyvnoho poholivia prypadaie na tretie yahninnia ta stanovyt 185,7 %, shcho na 38,9 % bilshe v porivnianni z pershym. Zberezhenist molodniaku romanivskoi porody pry chystoporodnomu rozvedenni do vidluchennia v mezhakh 94,2-94,5 %. Vprodovzh laktatsii prostezhuietsia dynamichnist zmin rivnia molochnosti u vivtsematok. Maksymalnyi riven danoho pokaznyka u reproduktyvnoho poholivia, skladaie 48,8-53,9 kh (38,4-40,4 %) na pershomu misiatsi laktatsii. Vprodovzh 2-ho ta 3- ho misiatsia laktatsii riven danoho pokaznyka 31,5 % ta 21,2 % vidpovidno do zahalnoi yoho kilkosti. Pry tsomu riven zhyru ta bilku dynamichno zbilshuietsia do kintsia laktatsii na 0,85 % ta 0,77 % vidpovidno, a laktozy zmenshuietsia na 0,57 %, shcho v tsilomu zabezpechuiut pozhyvnu tsinnist moloka na rivni 103,92 kkal/100 h. Za pokaznykamy aminokyslotnoho skladu vstanovleno, shcho naivyshchi pokaznyky za sumoiu nezaminnykh aminokyslot sposterihalysia na 7-y den laktatsii – 49,61 mh/%, shcho bilshe v 1,1 razy porivniano z 1-m, 3-m, ta 20-m dnem. Naivyshchyi pokaznyk sumy zaminnykh aminokyslot zaznacheno na tretii den laktatsii – 55,96 mh/%. Spivvidnoshennia nezaminnykh ta zaminnykh aminokyslot v molotsi sklalo: v 1-y den laktatsii 1 : 1,27, na 3-y –1 : 1,25, na 7-y – 1 : 0,99, na 20-y – 1 : 1,25. Na pochatkovii stadii laktopoezu limituiuchym vyiavyvsia aminokyslotnyi skor sumy metioninu i tsysteinu, shcho stanovyv 55 % vid rivnia «idealnoho bilku». Na 3-y ta 7-y dni laktatsii aminokyslotnyi skor bilkiv moloka perevyshchuie riven 100 %. Na 20-y den laktatsii limituiuchoiu aminokyslotoiu vystupaie treonin, aminokyslotnyi skor yakoho stanovyt lyshe 90 % vid yoho rivnia v «idealnomu bilku». Osimeninnia vivtsematok provodyly u veresni-zhovtni shliakhom shtuchnoho zaplidnennia z vykorystanniam natyvnoi spermy baraniv-plidnykiv. Yahninnia prokhodylo v liutomu misiatsi. U otrymanoho molodniaku ovets riznykh henotypiv vyvchaly dynamichnist zmin zhyvoi masy vid narodzhennia do 8-my misiachnoho viku; rist ta rozvytok; zabiini yakosti; morfometrychnyi ta khimichnyi sklad miazovoi tkanyny; vovnovu ta ovchynnu produktyvnist, hematolohichni pokaznyky krovi; ekonomichnu efektyvnist provedenoho skhreshchuvannia. Doslidzhenniamy vstanovleno, shcho zaplidnenist vivtsematok v zalezhnosti vid mety roboty bula v mezhakh 96,0-98,0 %. Pry chystoporodnomu rozvedenni pokaznyk plodiuchosti sklav 185,7 %. Za rakhunok skhreshchuvannia matok z hisarskymy baranamy riven plodiuchosti matok stanovyt 162,5 % (−23,2 %). Zberezhenist pomisnoho molodniaku – 96,1 % proty 94,5 % u chystoporodnykh odnolitkiv. U otrymanoho molodniaka pry chystoporodnomu rozvedenni ta promyslovomu skhreshchuvanni vstanovleno, shcho v usi vikovi periody za danym pokaznykom pomisi maly dostovirnu perevahu nad chystoporodnymy odnolitkamy. Za pokaznykamy zhyvoi masy pomisnyi molodniak pry narodzhenni dominuie nad chystoporodnymy odnolitkamy na 31,8 %, pry vidluchenni na – 28,8 % ta v 8 misiatsiv na – 32,2 %. Za absoliutnym i serednodobovym pryrostom do 8-my misiachnoho viku perevaha stanovyt 35,7 %. Molodniak kharakteryzuietsia bilsh roztiahnutym tulubom, vysokonohyi z riznym zabarvlenniam vovnovoho pokryvu. Shliakhom porivniannia pokaznykiv eksterʼiernoho profiliu dovedeno, shcho za osnovnymy promiramy tila pomisni baranchyky pry narodzhenni dominuiut nad chystoporodnymy odnolitkamy: vysota v kholtsi +3,8 sm abo 11,3 %, vysota v kryzhakh – +3,7 sm abo 10,5 %, kosa dovzhyna tuluba – 3,8 sm abo 15,3 %, obkhvat hrudei – 4,4 sm abo 15,5 %, hlybyna hrudei – 2,2 sm abo 21,4 %, shyryna hrudei – 1,6 sm abo 22,9 %, obkhvat piastka – 0,7 sm 12,1 % (p ≤ 0,001). Pry vidluchenni tsia riznytsia sklala na koryst pomisei vidpovidno 5,6 %; 5,4 %; 3,7 %; 5,8 %; 4,8 %; 33,8 %; 20,8 %; 11,8 % ta u 8-my misiachnomu vitsi – 4,4 %; 4,9 %; 3,1 %; 6,5 %; 2,4 %; 3,3 %; 0,9 %. Biokhimichni doslidzhennia krovi tvaryn daiut uiavu ta vkazuiut na riven intensyvnosti obminnykh protsesiv v orhanizmi molodniaku. Naibilshu kilkist leikotsytiv vyiavleno v krovi pomisnykh baranchykiv (9,23 kh 109/l), shcho povʼiazano z pidvyshchenoiu adaptyvnistiu ta bilsh vysokoiu stiikistiu do zakhvoriuvan. Naivyshchyi riven hemohlobinu takozh sposterihavsia u pomisnykh baranchykiv, shcho stanovyv 107,18 h/l proty 102,84 h/l u chystoporodnykh odnolitkiv. Za rivnem bakterytsydnoi aktyvnosti syrovatky krovi, shcho poliahaie u zdatnosti pryhnichuvaty rist mikroorhanizmiv i zalezhyt vid aktyvnosti vsikh humoralnykh faktoriv rezystentnosti, perevaha pomisnykh baranchykiv nad chystoporodnymy sklala 1,92 absoliutnykh vidsotky, shcho hovoryt pro te, shcho pomisni baranchyky maly bilsh vysokyi imunnyi status, i, vidpovidno, krashche adaptovani do umov navkolyshnoho seredovyshcha. Naibilsha lizotsymna aktyvnist sposterihalasia u krovi pomisnykh baranchykiv. Perevaha nad odnolitkamy sklala 3,53 absoliutnykh vidsotky. Pomisnyi molodniak mav naibilshe znachennia fahotsytarnoi aktyvnosti, nizh chystoporodni odnolitky na 0,54 absoliutnykh vidsotky, shcho hovoryt pro bilsh vysoku rezystentnist orhanizmu v danyi period rostu ta rozvytku. Zahalom usi hematolohichni pokaznyky perebuvaly u mezhakh normy, shcho svidchyt pro klinichne zdorovia piddoslidnoho molodniaku. Vyvchennia miasnykh yakostei u piddoslidnykh baranchykiv provodyly na pidstavi kontrolnoho zaboiu (8 misiatsiv). Za peredzabiinoiu zhyvoiu masoiu perevaha sposterihalasia u pomisnykh baranchykiv na 9,4 kh abo 29,2 % (p ≤ 0,001); za zabiinoiu – na 5,6 kh abo 39,7 % (p ≤ 0,001) v porivnianni z romanivskymy odnolitkamy. Zabiinyi vykhid chystoporodnykh baranchykiv sklav – 43,8 %, proty– 47,4 % u pomisnykh. Masa miakoti u pomisnykh baranchykiv bula vyshchoiu na 4,9 kh abo 51,0 % (p ≤ 0,001), nizh u chystoporodnykh odnolitkiv. Chastka miakoti v tushakh chystoporodnykh baranchykiv stanovyt – 73,3 %. Riven danoho pokaznyka u pomisnykh odnolitkiv – 78,8 %, pry tsomu koefitsiient miasnosti u romanivskykh baranchykiv – 2,7 proty – 3,7 u pomisei. Za khimichnym skladom v miasi romanivskykh baranchykiv volohy na 2,4 % bilshe, nizh u pomisei (p ≤ 0,05). Sumarnyi pokaznyk vmistu bilku i zhyru v miazovii tkanyni pomisnoho molodniaku perevershuvav chystoporodnykh odnolitkiv na 2,5 absoliutnykh vidsotka (p ≤ 0,05), pry tsomu perevaha za kaloriinistiu skladaie – 8,7 %. Naibilshym rivnem bilkovo–iakisnoho pokaznyka kharakteryzuvalasia miakot pomisnykh baranchykiv – 2,98 proty 2,21 (+34,8 %). Zhyrnokyslotnyi sklad miazovoi tkanyny svidchyt pro te, shcho za sumoiu nenasychenykh i nasychenykh zhyrnykh kyslot pomisni baranchyky perevazhaiut romanivskykh odnolitkiv na 11,2 % ta 3,4 % vidpovidno, de pidvyshchenyi vmist nenasychenykh zhyrnykh kyslot vkazuie na krashchi pokaznyky yakosti miasa u pomisei. Rezultatamy sensornoi otsinky mʼiasnoi syrovyny (m. longissimus dorsi ta m. quadriceps femoris) pislia termichnoi obrobky vyiavleno, shcho naikrashchi pokaznyky yakosti vidmicheno u zrazkakh pomisnykh baranchykiv v porivnianni z chystoporodnymy odnolitkamy. Miaso tsykh baranchykiv bulo sokovytishe, shcho otrymalo pry dehustatsii otsinku v 3,2 i 3,7 baliv v porivniani z chystoporodnymy romanivskymy odnolitkamy – 3,3-3,4 i nizhnishe, v porivnianni z miasom chystoporodnykh odnolitkiv, cherez bilshyi vmist mizhmiazovoho zhyru. Bulion buv bilsh navarystyi, zahalnyi bal smakovykh yakostei bulionu m. quadriceps femoris pomisnykh baranchykiv ta chystoporodnykh odnolitkiv otsineno dehustatoramy u 3,9 ta 3,2 baly, bulion m. longissimus dorsi – 3,5 ta 3,2 baly. Otsinka ekolohichnoi bezpeky miasa piddoslidnykh hrup svidchyt pro te, shcho kontsentratsiia takykh toksychnykh elementiv yak kadmii, myshiak, rtut i svynets, vidpovidala referentnym normam i ne perevyshchuvala dopustymoho rivnia (DR). Stosovno kontaminatsii radionuklidiv: tseziiu – 0,54-0,67 mh / kh pry DR ne bilshe 160 mh / kh; strontsii-90 – 8,50-8,74 Bk / kh pry DR ne bilshe 50 Bk / kh. Vmist radionuklidiv v obokh hrupakh buv neznachnym, a vmist antybiotykiv ta pestytsydiv u miasi ne vyiavleno, shcho svidchyt pro ekolohichnist ta bezpeku miasnoi syrovyny. Vyvchennia histolohichnykh osoblyvostei naidovshoho miaza spyny (m. longissimus dorsi) u piddoslidnoho molodniaku pry zaboi v 8-my misiachnomu vitsi vkazuie na te, shcho miazova tkanyna skladaietsia z miazovykh volokon, roztashovanykh kompaktno, z dobre pomitnymy mezhamy. Na pozdovzhnomu rozrizi miazovi volokna pryliahaiut odyn do odnoho khvylepodibno, utvoriuiuchy vuzly skorochennia, de chitko prohliadaietsia pozdovzhnia smuhastist, a mizh voloknamy vyrazheni prosharky spoluchnoi tkanyny. Yadra ovalnoi formy roztashovuiutsia na peryferii. Naidovshyi miaz spyny pomisnykh baranchykiv u porivnianni z romanivskymy odnolitkamy skladaietsia z bilshykh na 18,5 % (p ≤ 0,05) za diametrom miazovykh volokon, a yikh kilkist na odynytsiu ploshchi – menshe na 9,3 %. U pomisnoho molodniaku zhyrovi klityny prysutni vizualno i yikh zahalna kilkist na 12,9 bilshe v porivnianni z rivnem danoho pokaznyku romanivskykh odnolitkiv, pry tsomu kilkist yikh na odynytsiu ploshchi takozh na 18,9 % bilsha, shcho tisno koreliuie z naiavnistiu zhyru u tushi. Doslidzhenniamy osoblyvostei vovnovoi produktyvnosti vstanovleno, shcho nastryh poiarkovoi vovny v fizychnii masi ta mytomu volokni u molodniaku romanivskoi porody buv vyshchym, nizh u pomisnoho vidpovidno na 14,6 % ta 6,4 % (p ≤ 0,001). Pry tsomu vykhid mytoi vovny na 5,7 absoliutnykh vidsotky buv vyshchym u pomisnykh odnolitkiv. Za dovzhynoiu pukhovoho volokna chystoporodnyi molodniak u vitsi 6 misiatsiv perevershuiut pomisnykh odnolitkiv na 10,4 % (p ≤ 0,001), a ostovoho na 5,3 % vidpovidno, pry tsomu tonyna pukhovykh ta ostovykh volokon u poiarkovii vovni pomisnoho molodniaku perevershuie chystoporodnykh odnolitkiv na 5,3 % ta 15,3 % vidpovidno. Ovchyny vsikh piddoslidnykh hrup maly masu v mezhakh vid 2,84 kh do 3,20 kh, pry tsomu ploshcha v mezhakh 72,1-79,2 dm2, de sposterihaietsia dominuvannia pomisnoho molodniaku nad chystoporodnymy odnolitkamy za masoiu na 10,9 % ta ploshcheiu 9,8 %. Pidvyshchennia masy ovchyn u pomisei vidbuvaietsia za rakhunok bilsh intensyvnoho pryrostu zhyvoi masy, shcho pozytyvno koreliuie z ploshcheiu poverkhni tila. Histolohichnymy doslidzhenniamy budovy dermalnykh struktur vstanovleno, shcho u pomisnoho molodniaku pry narodzhenni zahalna tovshchyna za rakhunok rozvytku yii shariv na 323,96 mkm (+18,5 %) bula bilshoiu; u vitsi 4 misiatsiv – 351,38 mkm (+16,9 %); 8 misiatsiv – 366,81 mkm (+15,5 %) bula bilshoiu porivniano z pokaznykamy chystoporodnykh odnolitkiv. Taka budova dermalnoho kompleksu v povnii miri zabezpechuie vidpovidni fizyko-tekhnichni vlastyvosti ovchynnoi syrovyny. Zahalna kilkist rozvynenykh folikuliv piddoslidnoho molodniaku znakhodylasia v mezhakh (lim 125,9-136,1) sht. na 1 mm2 ploshchi shkiry. U chystoporodnoho molodniaku spivvidnoshennia vtorynnykh volosianykh folikuliv do pervynnykh bulo bilshym porivniano z pomisnymy tvarynamy i sklalo: pry 1 : 5,7 ; u 4-kh misiachnomu vitsi 1 : 5,0; u 8-my misiachnomu – 1 : 3,9. Provedenymy doslidzhenniamy vstanovlena efektyvnist vyrobnytstva produktsii vivcharstva, yak pry chystoporodnomu rozvedenni ovets romanivskoi porody, tak i promyslovomu skhreshchuvanni v umovakh tovarnoho hospodarstva. Ovchyny, a takozh poiarkova vovna, zabezpechuiut neznachnu chastku povernennia koshtiv, yaki vykorystano na vyrobnytstvo. Tak, vartist romanivskykh ovchyn znakhodytsia v mezhakh 52,0 hrn. za 72,1 dm2, a ovchyn pomisnoho molodniaku na 9,8 % vyshche, v mezhakh 57,1 hrn., tak yak yikh ploshcha bula bilshoiu. Vyruchka vid realizatsii pomisnoho molodniaku, mʼiasnoi syroyvny ta bilshoi zhyvoi masy bula vyshchoiu na 40,4 % nizh u chystoporodnykh odnolitkiv. Riznytsia stanovyt 561,2 hrn. v rozrakhunku na odnu holovu. Vykladeni teoretychni i praktychni polozhennia dysertatsiinoi roboty vykorystovuiutsia na lektsiiakh, ta pid chas provedennia laboratornykh zaniat, naukovykh doslidzhen na kafedri tekhnolohii vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva pry pidhotovtsi fakhivtsiv pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity spetsialnosti 204 Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva OPP Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva.