Довголіття корів швіцької породи за інтенсивної технології експлуатації на промисловому комплексі з виробництва молока

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми збереження та подовження тривалості довголіття корів швіцької породи, що утримуються на великих промислових комплексах за інтенсивної технології експлуатації. Метою роботи було встановлення оптимальної тривалості експлуатації корів швіцької породи за інтенсивної технології виробництва молока. Проблема продуктивного довголіття корів актуальна як для розвитку молочної галузі сільського господарства, так і економічного розвитку України. Складності у вирішенні цієї проблеми обумовлені надзвичайною інтенсифікацією використання великої рогатої худоби протягом її життя, особливостями реалізації генетичних факторів, програмуючих високі показники продуктивного довголіття корів, в умовах зовнішніх факторів, до яких відносяться годівля та умови утримання. Експериментальне дослідження продуктивного довголіття 362 корів швіцької породи проводилось на промисловому комплексі з виробництва молока «Єкатеринославський», у Дніпровському районі Дніпропетровської області. Встановлено, що у корів швіцької породи весняно-літнього отелення продуктивне довголіття середньому становило 2,17±0,090 лактацій. За першою лактацією, яка тривала найдовше (359,5±10,69 діб) утримувалось 36,30 % тварин, за другою – 26,71 %, за третьою – 21,23 %, за четвертою лактацією і старше – 15,75 % корів. Показники живої маси корів весняно-літнього отелення четвертою та старшою лактацією (738,0±6,15 кг) перевищували показники живої маси тварин за першою лактацією на 46,33 % (Р<0,001); за другою лактацією – на 22,96 % (Р<0,001); за третьою лактацією на 11,79 % (Р<0,001). Показники удою були максимальними у швіців весняно-літнього отелення за другою лактацією (10597,2±226,72 кг) і динамічно зменшувались від другої до третьої лактації на 8,99 %, до четвертої і більше – на 13,28 %. За якісним складом молока, найбільший вмісту жиру становив 4,19±0,099 % за третьою лактацією, а достовірно зменшилась на 10,26 % за четвертою і старше лактаціями. Масова частка білку була найбільшою у первісток і становила 3,36±0,012 %, поступово зменшуючись на 1,49 % – за другим, на 1,49 % – за третім, на 4,17 % – за четвертим і старше лактаційним періодом. При цьому за другу лактацію абсолютні показники жиру у швіцьких корів весняно-літнього отелення були достовірно вищими, ніж у тварин за першою та четвертою і старше лактаціями на 15,7 % і 16,42 %. Показники білка за другою лактацією теж на 8,82 % і 15,58 % були достовірно вищими, ніж за третьою та четвертою і старше лактаціями. Відповідно, сума жиру та білку за другу лактацію була на 11,45 % і 16,04 % більше показників за першу і четверту лактації (Р<0,001), а співвідношення показників жиру до білку за третю лактацію максимально склало 1,27±0,035 і перевищувало дані за першу лактацію на 15,75 %, за другу – на 7,09 %, за четверту і більше лактації – на 7,87 %. Аналіз динаміки реалізації молочної продуктивності швіцьких корів весняно-літнього отелення показав, що за перші 100 діб лактації молочна продуктивність достовірно збільшувалась від першої (3449,6±30,58 кг) до другої лактації (3732,5±42,25 кг, Р<0,001) на 7,58 %, а потім поступово зменшувалась на 8,91 % та 12,57 %. За період 101–200 діб лактації молочна продуктивність за другу лактацію перевищувала аналогічні показники за першою лактацією на 9,87 %; за третьою – на 8,46 %; за четвертою – на 13,93 % (Р<0,001). За період 201–300 діб лактації показники молочної продуктивності за другою лактацією перевищували показники за першою лактацією на 6,88 % (Р<0,05); за четвертою і старше – на 13,61 % (Р<0,001). У швіцьких корів весняно-літнього отелення за другу лактацію, достовірно вищими були показники кількості молока на 1 добу лактації (33,4±0,85 кг) та на 1 добу міжотельного періоду (28,00±0,66 кг), що на 17,66 % і на 16,07 % перевищувало дані за першою лактацією та на 14,37 % і на 15,36 % – за четвертою і старше лактаціями. Проте коефіцієнт молочності достовірно зменшувався від першої (2465,0±64,37) до другої лактації – на 28,37 %; до третьої – на 39,9 %; до четвертої і більше лактації – на 49,51 %. Встановлений коефіцієнт відтворної здатності у корів швіцької породи весняно-літнього отелення становив 83–89 телят на 100 корів, сервіс-період найдовше тривав за третьою лактацією (120,9±2,06 діб), а показник тривалості міжотельного періоду за другою лактацією був на 9,55 % меншим, ніж у корів за першою лактацією, та на 5,92 % меншим, ніж за третьою лактацією. Аналіз представленого раціону годівлі швіцьких корів показав, що, в раціон як дійних і новотільних, так і сухостійних швіцьких корів весняно- літнього отелення, включали силос кукурудзяний (27,3 кг та 8,3 кг), сіно злаків (2,3 кг і 10,8 кг), комбікорм (9,3 кг і 3,68 кг), а показники поживності кормосуміші і енергетичні коефіцієнти сирих жиру, протеїну, клітковини та безазотистих екстрактивних речовин були в 2 рази вищі, ніж у сухостійних корів. Всі тварини отримували пивну дробину та сіль-лизунець (0,05 кг), а дійним та новотільним коровам додавали крейду (0,06–0,05 кг) та соду (0,10 кг). Дійні і новотільні корови отримували на 19 кг більше соковитих кормів і на 5,62 кг більше комбікорму, а сухостійні – на 8,5 кг більше сінажу злаків та додатково отримували 3,1 кг соломи. У корів швіцької породи осінньо-зимового отелення середня кількість лактацій становила 2,69±0,092, причому 21,76 % тварин мали першу лактацію, 28,24 % – другу, 25 % корів – третю і ще 25 % – четверту і старше лактацію. Жива маса швіцьких корів осінньо-зимового отелення збільшувалась після другої лактації – на 48,5 %, третьої – на 62,24 % і досягала максимальних значень за четвертою і старше лактаціями (748,1±4,61 кг). Перша лактація у корів швіцької породи осінньо-зимового отелення тривала найдовше і склала 352,0±9,91 діб, а найкоротшою була друга лактація, яка хоч і тривала в середньому на 22,8 доби менше, проте характеризувалась найвищим удоєм, який сягав до 10650,7±285,40 кг та найбільшою масовою часткою жиру в молоці з середніми показниками 3,80±0,045 % і ці дані перевищували показники за першу лактацію – на 0,9 % та 1,06 %, за третьою – на 1,97 % та 2,37 %, за четвертою і старше лактаціями – на 4,41 % та 0,26 %. Найбільші середні показники масової частки білка в молоці (3,41±0,014 % і 3,40±0,009 %) були за першою та другою лактаціями і ці показники перевищували на 2,7 % і 3,3 % та на 2,4 % і 3,0 % показники масових часток білка у корів за третьою та четвертою і старше лактаціями. Найвищі середні показники продукції жиру у межах 374,1±13,77 кг, білка – 337,5±9,67 кг, жиру і білка – 711,6±22,46 кг були за першою лактацією, але показники співвідношення жиру до білку зростали від 1,10±0,020 за першою лактацією до 1,15±0,019 – за четвертою і старше лактацією. За перші 100 діб найвищі показники удою реєструвались за першою (3539,6±42,30 кг) і третьою лактаціями (3570,0±39,37 кг) і були на 4,1 % та 5 % більшими, ніж за четвертою і старше лактаціями. За наступні 101–200 діб лактації удій молока за першу лактацію (3290,1±52,04 кг) та третю лактації (3300,1±53,13 кг) був більшим на 4,46 % та 4,8 % за показники удою за четверту і старше лактації, (Р<0,05). Найвищі показники удою за останні 201–300 діб та за 305 діб стандартизованої лактації реєструвались в ІІІ групі спостереження (за третьою лактацією) і становили 3164,6±57,25 кг та 10035,2±168,10 кг. У швіцьких корів осінньо-зимового отелення середні показники кількості молока на 1 добу лактаційного періоду коливались від 29,0±1,09 кг – за першу лактацію до 30,1±0,93 кг – за третю лактацію. Кількість молока на 1 добу міжотельного періоду була найбільшою у швіців за другою лактацією (25,2±0,66 кг), а найменшою – за четвертою та старшою лактацією (24,2±0,61 кг). Самий високий коефіцієнт молочності був у корів в І групі спостереження (2472,7±78,39), тобто за першою лактацією і на 52,18 % перевищував показники за другою лактацією, на 61,15 % – за третьою, на 92,77 % – за четвертою лактацією. Показник міжотельного періоду в І групі спостереження становив 412,6±5,75 та на 9 % перевищував дані швіцьких корів осінньо-зимового отелення за другою лактацією (Р<0,01). Показники сервіс-періоду у корів осінньо-зимового отелення за першою лактацією становив 117,8±1,94 діб; за другою – 118,4±1,58 діб; за третьою – 120,0±1,26 діб; за четвертою і старше лактаціями – 118,1±1,73 діб, а коефіцієнт відтворної здатності коливався від 90–86 телят на 100 корів. Дійні і новотільні швіцькі корови осінньо-зимового отелення, споживали на 19 кг більше кукурудзяного силосу та 4,9 кг поживного люцернового сінажу з переважанням вмісту соковитих кормів (62,16 %), ніж сухостійні (29,88 %). Грубі корми, навпаки, переважали в добовому раціоні сухостійних корів осінньо-зимового отелення (42,76 %), ніж у дійних і новотільних швіців (14,48 %). Так, за 1 добу, сухостійні корови споживали 4,38 кг соломи пшеничної та на 5,2 кг більше сіна злаків (суданки), ніж у дійних і новотільних корів. Вживання комбікорму в 2,86 разів було більшим у дійних та новотільних корів, ніж у сухостійних, а шрот соєвий мав в 3 рази більший вміст в рецептурі комбікорму сухостійних корів. Встановлено, що поживність одиниці суміші та всього раціону становила 0,39 і 20,18 та 0,34 і 9,31 кормових одиниць, відповідно, у дійних і новотільних та сухостійних швіцьких корів, але показник поживності раціону відрізнявся від нормативних показників норми на 4,02 %. Обмінна енергія одиниці кормосуміші та всього раціону склала 4,16 і 215,6 та 4,02 і 111,67 МДж у дійних і новотільних корів та сухостійної худоби, а енергетичне значення повноцінного раціону відрізнялось від нормативного на 4,9 %. Проведене подальше молекулярно-генетичне дослідження поліморфізму гена капа-казеїну (CSN3) продемонструвало, що у корів- матерів та у корів-дочок швіцької породи, найчастіше реєструвався алель В з частотою прояву 72,5 % і 70,0 %, гомозиготний генотип ВВ з частотою 51,0 % і 51,6 %, гетерозиготний генотип АВ з частотою 43,1 % і 36,7 %. З найменшою частотою, у корів-матерів і корів-дочок швіцької породи зустрічався алель А (27,5 % і 30 %) та гомозиготний генотип АА (5,9 % і 11,7 %). Для оцінки генетичної різноманітності, в групах матерів і дочок швіцьких корів був визначений показник спостережуваної гетерозиготності Н0 (0,431 і 0,367) та показник очікуваної гетерозиготності Не (0,399 і 0,420), що свідчило про наявність рівноваги між частотами гомозиготних та гетерозиготних генотипів, що зберігається із покоління в покоління. Коефіцієнт Селендеру 0,08 у корів-матерів свідчив про надлишок гетерозигот, а -0,126 у корів-дочок – з дефіцитом гетерозигот, що необхідно враховувати при селекції. Доведено, що у корів-матерів швіцької породи з генотипом АА, при порівнянні з генотипами АВ і ВВ, були більшими показники удою за лактацію (на 43 % і на 35,72 %), продукції жиру (на 86,94 % і на 75,33 %), жиру та білку (на 63,33 % і на 56,86 %), співвідношення жиру до білку (на 40,52 % і на 35,83 %), в той час як у корів- дочок з генотипом ВВ продукція жиру на 21,2 кг була більшою, ніж з генотипом АА, але перше осіменіння та перше отелення наступало на 1,2 місяці раніше. Гетерозиготні корови-дочки та корови-матері з генотипом АВ мали найменший коефіцієнт відтворної здатності (0,83±0,042 та 0,85±0,036 одиниці). Аналіз молочної продуктивності та відтворної здатності, з урахуванням генотипів гена капа-казеїну (CSN3) визначив, що найбільш значимими кореляційними зв'язками були асоціації між генотипом АА гена капа-казеїну у корів-матерів швіцької породи з тривалістю лактації (r=0,58); показниками удою за лактацію (r=0,37); продукцією молочного жиру (r=0,32) і білка (r=0,26) та вмістом жиру (r=0,41) і білка (r=0,36) в молоці, в той час, як у корів-дочок – з тривалістю лактації (r=0,17); віком першого осіменіння і отелення (r=-0,17). Подальше дослідження продемонструвало, що корови-матері з генотипом АА були народжені від батьків-биків RPEMERO (33,3 %), BASIC (33,3 %), BENI (33,3 %), а корови-дочки – від SESDEBLU (85,7 %) та SMAYL (14,3 %). Батьком корів-матерів з гетерозиготним генотипом був бик GOLDMINE (22,7 %), а корів-дочок – SESDEBLU (59,1 %). Корови-матері з генотипом ВВ переважно мали батьків-биків GOLDMINE (34,6 %) та XMAN (19,2 %), корови-дочки – SESDEBLU та LESTER (по 25,8 %), GOLDMINE (12,9 %) та XMAN (19,2 %), що свідчило про втрату алеля А і народження корів-дочок тільки з генотипом ВВ при запліднені корів-матерів швіцької породи биком-їхнім батьком, GOLDMINE. При дослідженні стану здоров'я корів швіцької породи встановлено, що 33,3 % корів-матерів швіцької породи хворіли на мастит. В залежності від генотипу гена капа-казеїну, мастит реєструвався у 33,3 % корів-матерів з генотипом АА, у 22,7 % – з генотипом АВ, у 42,3 % – з генотипом ВВ. Найчастіше клінічні ознаки кульгавості мали корови-матері з генотипом АВ (45,5 %) та ВВ (30,8 %). Кетоз та ендометрит реєструвався у 31,8 % і 18,2 % корів-матерів з генотипом АВ та у 26,9 % і 15,4 % корів-матерів з генотипом ВВ. Тільки в групі корів-дочок швіцької породи з генотипом АА гена капа- казеїну реєструвалась атрофія соску (28,6 %), кульгавість (42,9 %), кетоз (28,6 %), ендометрит (28,6 %), кіста яєчників (28,6 %), затримка плаценти і метрит (14,3 %), але достовірних відмінностей з групами корів-дочок з іншими генотипами не реєструвалось. Серед швіців-дочок з генотипом АВ в 45,5 % випадків реєструвався кетоз, в 22,7 % – кульгавість, по 13,6 % випадків було затримки плаценти та метрит і по 9,1 % випадків реєструвались аборти, кісти яєчників та ендометрит. Корови-дочки з генотипом ВВ частіше хворіли на ендометрит (32,3 %). Незалежно від генотипу гена каппа-казеїну, у корів-дочок реєструвались кульгавість (41,9 %), кетоз (32,3 %), аборти (16,1 %), кісти яєчників (12,9 %), діарея (6,5 %), метрит (6,5 %), артрит (6,5 %), тугодій (3,2 %), обрив вимені (3,2 %). Так як корови-матері були старше за віком і мали більшу кількість лактацій, тому їх на 7 голів вибуло більше, ніж корів-дочок. Проте, з генотипом АА гена капа-казеїну не вибуло жодної корови, а найчастіше вибували тварини, як матері, так і дочки, з генотипом ВВ. За результатами біохімічного дослідження сироватки крові корів швіцької породи, про наявність запальних процесів в печінці свідчило підвищення активності АСТ в 3 рази та тимолової проби в 2 рази; про незбалансованість добового раціону – підвищення загального білку до 83,70±2,94 г/л та сечовини до 6,92±0,39 ммоль/л, зниження рівня загального кальцію до 2,02±0,06 ммоль/л, що необхідно враховувати при корекції раціону годівлі та стану здоров'я великої рогатої худоби. При проведенні факторного аналізу даних, які характеризують генетичний потенціал стада, показники молочної продуктивності та відтворювальної здатності, сезону отелення та наявність хвороб, виділено основні чотири фактори, що мали найбільший вплив на формування продуктивного довголіття корів швіцької породи. Перший фактор включав дані щодо наявності генотипу АА гена капа-казеїну (CSN3) та високих продуктивних якостей за показниками вмісту жиру і білка в молоці; другий – відображував стан здоров'я худоби на хвороби вимені, копитець (ламініт) та суглобів (артрит); третій фактор – інформував про сезон отелення та годівлю корів енергетично поживним кормом; четвертий – свідчив про вік їх першого осіменіння та вік першого отелення. Розраховане регресійне рівняння з коефіцієнтом детермінації 75 % свідчило про достатньо високу якість математичної моделі і дозволило прогнозувати строк продуктивного довголіття або кількість лактацій за такими даними, як: жива маса корів швіцької породи при першому осіменінні; тривалість сервіс періоду; тривалість періоду сухотою; кількість молока на 1 добу лактації; наявність чи відсутність хвороб. Отримані результати наукового дослідження, проведені факторні та регресивний аналізи, розрахунок економічної ефективності на додаткову продукцію, дозволили визначити прогностично важливі господарські показники для прогнозування продуктивного довголіття стада корів швіцької породи за інтенсивної технології експлуатації на промисловому комплексі з виробництва молока. Результати дисертаційної роботи можна використовувати в науково- дослідницькій роботі кафедр і в освітньому процесі для підготовки фахівців зі спеціальності 204 «Технологія виробництва продуктів тваринництва», а також при формуванні високопродуктивного довголітнього стада корів швіцької породи при їх утриманні на промислових комплексах. Дисертація викладена на 223 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису умови та матеріалів і методів дослідження, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Містить 36 таблиць і 7 рисунків. Список використаної літератури включає 237 джерел (137 – кирилицею, 100 – латиницею). Dysertatsiina robota prysviachena vyrishenniu problemy zberezhennia ta podovzhennia tryvalosti dovholittia koriv shvitskoi porody, shcho utrymuiutsia na velykykh promyslovykh kompleksakh za intensyvnoi tekhnolohii ekspluatatsii. Metoiu roboty bulo vstanovlennia optymalnoi tryvalosti ekspluatatsii koriv shvitskoi porody za intensyvnoi tekhnolohii vyrobnytstva moloka. Problema produktyvnoho dovholittia koriv aktualna yak dlia rozvytku molochnoi haluzi silskoho hospodarstva, tak i ekonomichnoho rozvytku Ukrainy. Skladnosti u vyrishenni tsiiei problemy obumovleni nadzvychainoiu intensyfikatsiieiu vykorystannia velykoi rohatoi khudoby protiahom yii zhyttia, osoblyvostiamy realizatsii henetychnykh faktoriv, prohramuiuchykh vysoki pokaznyky produktyvnoho dovholittia koriv, v umovakh zovnishnikh faktoriv, do yakykh vidnosiatsia hodivlia ta umovy utrymannia. Eksperymentalne doslidzhennia produktyvnoho dovholittia 362 koriv shvitskoi porody provodylos na promyslovomu kompleksi z vyrobnytstva moloka «Iekaterynoslavskyi», u Dniprovskomu raioni Dnipropetrovskoi oblasti. Vstanovleno, shcho u koriv shvitskoi porody vesniano-litnoho otelennia produktyvne dovholittia serednomu stanovylo 2,17±0,090 laktatsii. Za pershoiu laktatsiieiu, yaka tryvala naidovshe (359,5±10,69 dib) utrymuvalos 36,30 % tvaryn, za druhoiu – 26,71 %, za tretoiu – 21,23 %, za chetvertoiu laktatsiieiu i starshe – 15,75 % koriv. Pokaznyky zhyvoi masy koriv vesniano-litnoho otelennia chetvertoiu ta starshoiu laktatsiieiu (738,0±6,15 kh) perevyshchuvaly pokaznyky zhyvoi masy tvaryn za pershoiu laktatsiieiu na 46,33 % (R<0,001); za druhoiu laktatsiieiu – na 22,96 % (R<0,001); za tretoiu laktatsiieiu na 11,79 % (R<0,001). Pokaznyky udoiu buly maksymalnymy u shvitsiv vesniano-litnoho otelennia za druhoiu laktatsiieiu (10597,2±226,72 kh) i dynamichno zmenshuvalys vid druhoi do tretoi laktatsii na 8,99 %, do chetvertoi i bilshe – na 13,28 %. Za yakisnym skladom moloka, naibilshyi vmistu zhyru stanovyv 4,19±0,099 % za tretoiu laktatsiieiu, a dostovirno zmenshylas na 10,26 % za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy. Masova chastka bilku bula naibilshoiu u pervistok i stanovyla 3,36±0,012 %, postupovo zmenshuiuchys na 1,49 % – za druhym, na 1,49 % – za tretim, na 4,17 % – za chetvertym i starshe laktatsiinym periodom. Pry tsomu za druhu laktatsiiu absoliutni pokaznyky zhyru u shvitskykh koriv vesniano-litnoho otelennia buly dostovirno vyshchymy, nizh u tvaryn za pershoiu ta chetvertoiu i starshe laktatsiiamy na 15,7 % i 16,42 %. Pokaznyky bilka za druhoiu laktatsiieiu tezh na 8,82 % i 15,58 % buly dostovirno vyshchymy, nizh za tretoiu ta chetvertoiu i starshe laktatsiiamy. Vidpovidno, suma zhyru ta bilku za druhu laktatsiiu bula na 11,45 % i 16,04 % bilshe pokaznykiv za pershu i chetvertu laktatsii (R<0,001), a spivvidnoshennia pokaznykiv zhyru do bilku za tretiu laktatsiiu maksymalno sklalo 1,27±0,035 i perevyshchuvalo dani za pershu laktatsiiu na 15,75 %, za druhu – na 7,09 %, za chetvertu i bilshe laktatsii – na 7,87 %. Analiz dynamiky realizatsii molochnoi produktyvnosti shvitskykh koriv vesniano-litnoho otelennia pokazav, shcho za pershi 100 dib laktatsii molochna produktyvnist dostovirno zbilshuvalas vid pershoi (3449,6±30,58 kh) do druhoi laktatsii (3732,5±42,25 kh, R<0,001) na 7,58 %, a potim postupovo zmenshuvalas na 8,91 % ta 12,57 %. Za period 101–200 dib laktatsii molochna produktyvnist za druhu laktatsiiu perevyshchuvala analohichni pokaznyky za pershoiu laktatsiieiu na 9,87 %; za tretoiu – na 8,46 %; za chetvertoiu – na 13,93 % (R<0,001). Za period 201–300 dib laktatsii pokaznyky molochnoi produktyvnosti za druhoiu laktatsiieiu perevyshchuvaly pokaznyky za pershoiu laktatsiieiu na 6,88 % (R<0,05); za chetvertoiu i starshe – na 13,61 % (R<0,001). U shvitskykh koriv vesniano-litnoho otelennia za druhu laktatsiiu, dostovirno vyshchymy buly pokaznyky kilkosti moloka na 1 dobu laktatsii (33,4±0,85 kh) ta na 1 dobu mizhotelnoho periodu (28,00±0,66 kh), shcho na 17,66 % i na 16,07 % perevyshchuvalo dani za pershoiu laktatsiieiu ta na 14,37 % i na 15,36 % – za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy. Prote koefitsiient molochnosti dostovirno zmenshuvavsia vid pershoi (2465,0±64,37) do druhoi laktatsii – na 28,37 %; do tretoi – na 39,9 %; do chetvertoi i bilshe laktatsii – na 49,51 %. Vstanovlenyi koefitsiient vidtvornoi zdatnosti u koriv shvitskoi porody vesniano-litnoho otelennia stanovyv 83–89 teliat na 100 koriv, servis-period naidovshe tryvav za tretoiu laktatsiieiu (120,9±2,06 dib), a pokaznyk tryvalosti mizhotelnoho periodu za druhoiu laktatsiieiu buv na 9,55 % menshym, nizh u koriv za pershoiu laktatsiieiu, ta na 5,92 % menshym, nizh za tretoiu laktatsiieiu. Analiz predstavlenoho ratsionu hodivli shvitskykh koriv pokazav, shcho, v ratsion yak diinykh i novotilnykh, tak i sukhostiinykh shvitskykh koriv vesniano- litnoho otelennia, vkliuchaly sylos kukurudzianyi (27,3 kh ta 8,3 kh), sino zlakiv (2,3 kh i 10,8 kh), kombikorm (9,3 kh i 3,68 kh), a pokaznyky pozhyvnosti kormosumishi i enerhetychni koefitsiienty syrykh zhyru, proteinu, klitkovyny ta bezazotystykh ekstraktyvnykh rechovyn buly v 2 razy vyshchi, nizh u sukhostiinykh koriv. Vsi tvaryny otrymuvaly pyvnu drobynu ta sil-lyzunets (0,05 kh), a diinym ta novotilnym korovam dodavaly kreidu (0,06–0,05 kh) ta sodu (0,10 kh). Diini i novotilni korovy otrymuvaly na 19 kh bilshe sokovytykh kormiv i na 5,62 kh bilshe kombikormu, a sukhostiini – na 8,5 kh bilshe sinazhu zlakiv ta dodatkovo otrymuvaly 3,1 kh solomy. U koriv shvitskoi porody osinno-zymovoho otelennia serednia kilkist laktatsii stanovyla 2,69±0,092, prychomu 21,76 % tvaryn maly pershu laktatsiiu, 28,24 % – druhu, 25 % koriv – tretiu i shche 25 % – chetvertu i starshe laktatsiiu. Zhyva masa shvitskykh koriv osinno-zymovoho otelennia zbilshuvalas pislia druhoi laktatsii – na 48,5 %, tretoi – na 62,24 % i dosiahala maksymalnykh znachen za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy (748,1±4,61 kh). Persha laktatsiia u koriv shvitskoi porody osinno-zymovoho otelennia tryvala naidovshe i sklala 352,0±9,91 dib, a naikorotshoiu bula druha laktatsiia, yaka khoch i tryvala v serednomu na 22,8 doby menshe, prote kharakteryzuvalas naivyshchym udoiem, yakyi siahav do 10650,7±285,40 kh ta naibilshoiu masovoiu chastkoiu zhyru v molotsi z serednimy pokaznykamy 3,80±0,045 % i tsi dani perevyshchuvaly pokaznyky za pershu laktatsiiu – na 0,9 % ta 1,06 %, za tretoiu – na 1,97 % ta 2,37 %, za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy – na 4,41 % ta 0,26 %. Naibilshi seredni pokaznyky masovoi chastky bilka v molotsi (3,41±0,014 % i 3,40±0,009 %) buly za pershoiu ta druhoiu laktatsiiamy i tsi pokaznyky perevyshchuvaly na 2,7 % i 3,3 % ta na 2,4 % i 3,0 % pokaznyky masovykh chastok bilka u koriv za tretoiu ta chetvertoiu i starshe laktatsiiamy. Naivyshchi seredni pokaznyky produktsii zhyru u mezhakh 374,1±13,77 kh, bilka – 337,5±9,67 kh, zhyru i bilka – 711,6±22,46 kh buly za pershoiu laktatsiieiu, ale pokaznyky spivvidnoshennia zhyru do bilku zrostaly vid 1,10±0,020 za pershoiu laktatsiieiu do 1,15±0,019 – za chetvertoiu i starshe laktatsiieiu. Za pershi 100 dib naivyshchi pokaznyky udoiu reiestruvalys za pershoiu (3539,6±42,30 kh) i tretoiu laktatsiiamy (3570,0±39,37 kh) i buly na 4,1 % ta 5 % bilshymy, nizh za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy. Za nastupni 101–200 dib laktatsii udii moloka za pershu laktatsiiu (3290,1±52,04 kh) ta tretiu laktatsii (3300,1±53,13 kh) buv bilshym na 4,46 % ta 4,8 % za pokaznyky udoiu za chetvertu i starshe laktatsii, (R<0,05). Naivyshchi pokaznyky udoiu za ostanni 201–300 dib ta za 305 dib standartyzovanoi laktatsii reiestruvalys v III hrupi sposterezhennia (za tretoiu laktatsiieiu) i stanovyly 3164,6±57,25 kh ta 10035,2±168,10 kh. U shvitskykh koriv osinno-zymovoho otelennia seredni pokaznyky kilkosti moloka na 1 dobu laktatsiinoho periodu kolyvalys vid 29,0±1,09 kh – za pershu laktatsiiu do 30,1±0,93 kh – za tretiu laktatsiiu. Kilkist moloka na 1 dobu mizhotelnoho periodu bula naibilshoiu u shvitsiv za druhoiu laktatsiieiu (25,2±0,66 kh), a naimenshoiu – za chetvertoiu ta starshoiu laktatsiieiu (24,2±0,61 kh). Samyi vysokyi koefitsiient molochnosti buv u koriv v I hrupi sposterezhennia (2472,7±78,39), tobto za pershoiu laktatsiieiu i na 52,18 % perevyshchuvav pokaznyky za druhoiu laktatsiieiu, na 61,15 % – za tretoiu, na 92,77 % – za chetvertoiu laktatsiieiu. Pokaznyk mizhotelnoho periodu v I hrupi sposterezhennia stanovyv 412,6±5,75 ta na 9 % perevyshchuvav dani shvitskykh koriv osinno-zymovoho otelennia za druhoiu laktatsiieiu (R<0,01). Pokaznyky servis-periodu u koriv osinno-zymovoho otelennia za pershoiu laktatsiieiu stanovyv 117,8±1,94 dib; za druhoiu – 118,4±1,58 dib; za tretoiu – 120,0±1,26 dib; za chetvertoiu i starshe laktatsiiamy – 118,1±1,73 dib, a koefitsiient vidtvornoi zdatnosti kolyvavsia vid 90–86 teliat na 100 koriv. Diini i novotilni shvitski korovy osinno-zymovoho otelennia, spozhyvaly na 19 kh bilshe kukurudzianoho sylosu ta 4,9 kh pozhyvnoho liutsernovoho sinazhu z perevazhanniam vmistu sokovytykh kormiv (62,16 %), nizh sukhostiini (29,88 %). Hrubi kormy, navpaky, perevazhaly v dobovomu ratsioni sukhostiinykh koriv osinno-zymovoho otelennia (42,76 %), nizh u diinykh i novotilnykh shvitsiv (14,48 %). Tak, za 1 dobu, sukhostiini korovy spozhyvaly 4,38 kh solomy pshenychnoi ta na 5,2 kh bilshe sina zlakiv (sudanky), nizh u diinykh i novotilnykh koriv. Vzhyvannia kombikormu v 2,86 raziv bulo bilshym u diinykh ta novotilnykh koriv, nizh u sukhostiinykh, a shrot soievyi mav v 3 razy bilshyi vmist v retsepturi kombikormu sukhostiinykh koriv. Vstanovleno, shcho pozhyvnist odynytsi sumishi ta vsoho ratsionu stanovyla 0,39 i 20,18 ta 0,34 i 9,31 kormovykh odynyts, vidpovidno, u diinykh i novotilnykh ta sukhostiinykh shvitskykh koriv, ale pokaznyk pozhyvnosti ratsionu vidrizniavsia vid normatyvnykh pokaznykiv normy na 4,02 %. Obminna enerhiia odynytsi kormosumishi ta vsoho ratsionu sklala 4,16 i 215,6 ta 4,02 i 111,67 MDzh u diinykh i novotilnykh koriv ta sukhostiinoi khudoby, a enerhetychne znachennia povnotsinnoho ratsionu vidriznialos vid normatyvnoho na 4,9 %. Provedene podalshe molekuliarno-henetychne doslidzhennia polimorfizmu hena kapa-kazeinu (CSN3) prodemonstruvalo, shcho u koriv- materiv ta u koriv-dochok shvitskoi porody, naichastishe reiestruvavsia alel V z chastotoiu proiavu 72,5 % i 70,0 %, homozyhotnyi henotyp VV z chastotoiu 51,0 % i 51,6 %, heterozyhotnyi henotyp AV z chastotoiu 43,1 % i 36,7 %. Z naimenshoiu chastotoiu, u koriv-materiv i koriv-dochok shvitskoi porody zustrichavsia alel A (27,5 % i 30 %) ta homozyhotnyi henotyp AA (5,9 % i 11,7 %). Dlia otsinky henetychnoi riznomanitnosti, v hrupakh materiv i dochok shvitskykh koriv buv vyznachenyi pokaznyk sposterezhuvanoi heterozyhotnosti N0 (0,431 i 0,367) ta pokaznyk ochikuvanoi heterozyhotnosti Ne (0,399 i 0,420), shcho svidchylo pro naiavnist rivnovahy mizh chastotamy homozyhotnykh ta heterozyhotnykh henotypiv, shcho zberihaietsia iz pokolinnia v pokolinnia. Koefitsiient Selenderu 0,08 u koriv-materiv svidchyv pro nadlyshok heterozyhot, a -0,126 u koriv-dochok – z defitsytom heterozyhot, shcho neobkhidno vrakhovuvaty pry selektsii. Dovedeno, shcho u koriv-materiv shvitskoi porody z henotypom AA, pry porivnianni z henotypamy AV i VV, buly bilshymy pokaznyky udoiu za laktatsiiu (na 43 % i na 35,72 %), produktsii zhyru (na 86,94 % i na 75,33 %), zhyru ta bilku (na 63,33 % i na 56,86 %), spivvidnoshennia zhyru do bilku (na 40,52 % i na 35,83 %), v toi chas yak u koriv- dochok z henotypom VV produktsiia zhyru na 21,2 kh bula bilshoiu, nizh z henotypom AA, ale pershe osimeninnia ta pershe otelennia nastupalo na 1,2 misiatsi ranishe. Heterozyhotni korovy-dochky ta korovy-materi z henotypom AV maly naimenshyi koefitsiient vidtvornoi zdatnosti (0,83±0,042 ta 0,85±0,036 odynytsi). Analiz molochnoi produktyvnosti ta vidtvornoi zdatnosti, z urakhuvanniam henotypiv hena kapa-kazeinu (CSN3) vyznachyv, shcho naibilsh znachymymy koreliatsiinymy zviazkamy buly asotsiatsii mizh henotypom AA hena kapa-kazeinu u koriv-materiv shvitskoi porody z tryvalistiu laktatsii (r=0,58); pokaznykamy udoiu za laktatsiiu (r=0,37); produktsiieiu molochnoho zhyru (r=0,32) i bilka (r=0,26) ta vmistom zhyru (r=0,41) i bilka (r=0,36) v molotsi, v toi chas, yak u koriv-dochok – z tryvalistiu laktatsii (r=0,17); vikom pershoho osimeninnia i otelennia (r=-0,17). Podalshe doslidzhennia prodemonstruvalo, shcho korovy-materi z henotypom AA buly narodzheni vid batkiv-bykiv RPEMERO (33,3 %), BASIC (33,3 %), BENI (33,3 %), a korovy-dochky – vid SESDEBLU (85,7 %) ta SMAYL (14,3 %). Batkom koriv-materiv z heterozyhotnym henotypom buv byk GOLDMINE (22,7 %), a koriv-dochok – SESDEBLU (59,1 %). Korovy-materi z henotypom VV perevazhno maly batkiv-bykiv GOLDMINE (34,6 %) ta XMAN (19,2 %), korovy-dochky – SESDEBLU ta LESTER (po 25,8 %), GOLDMINE (12,9 %) ta XMAN (19,2 %), shcho svidchylo pro vtratu alelia A i narodzhennia koriv-dochok tilky z henotypom VV pry zaplidneni koriv-materiv shvitskoi porody bykom-yikhnim batkom, GOLDMINE. Pry doslidzhenni stanu zdorovia koriv shvitskoi porody vstanovleno, shcho 33,3 % koriv-materiv shvitskoi porody khvorily na mastyt. V zalezhnosti vid henotypu hena kapa-kazeinu, mastyt reiestruvavsia u 33,3 % koriv-materiv z henotypom AA, u 22,7 % – z henotypom AV, u 42,3 % – z henotypom VV. Naichastishe klinichni oznaky kulhavosti maly korovy-materi z henotypom AV (45,5 %) ta VV (30,8 %). Ketoz ta endometryt reiestruvavsia u 31,8 % i 18,2 % koriv-materiv z henotypom AV ta u 26,9 % i 15,4 % koriv-materiv z henotypom VV. Tilky v hrupi koriv-dochok shvitskoi porody z henotypom AA hena kapa- kazeinu reiestruvalas atrofiia sosku (28,6 %), kulhavist (42,9 %), ketoz (28,6 %), endometryt (28,6 %), kista yaiechnykiv (28,6 %), zatrymka platsenty i metryt (14,3 %), ale dostovirnykh vidminnostei z hrupamy koriv-dochok z inshymy henotypamy ne reiestruvalos. Sered shvitsiv-dochok z henotypom AV v 45,5 % vypadkiv reiestruvavsia ketoz, v 22,7 % – kulhavist, po 13,6 % vypadkiv bulo zatrymky platsenty ta metryt i po 9,1 % vypadkiv reiestruvalys aborty, kisty yaiechnykiv ta endometryt. Korovy-dochky z henotypom VV chastishe khvorily na endometryt (32,3 %). Nezalezhno vid henotypu hena kappa-kazeinu, u koriv-dochok reiestruvalys kulhavist (41,9 %), ketoz (32,3 %), aborty (16,1 %), kisty yaiechnykiv (12,9 %), diareia (6,5 %), metryt (6,5 %), artryt (6,5 %), tuhodii (3,2 %), obryv vymeni (3,2 %). Tak yak korovy-materi buly starshe za vikom i maly bilshu kilkist laktatsii, tomu yikh na 7 holiv vybulo bilshe, nizh koriv-dochok. Prote, z henotypom AA hena kapa-kazeinu ne vybulo zhodnoi korovy, a naichastishe vybuvaly tvaryny, yak materi, tak i dochky, z henotypom VV. Za rezultatamy biokhimichnoho doslidzhennia syrovatky krovi koriv shvitskoi porody, pro naiavnist zapalnykh protsesiv v pechintsi svidchylo pidvyshchennia aktyvnosti AST v 3 razy ta tymolovoi proby v 2 razy; pro nezbalansovanist dobovoho ratsionu – pidvyshchennia zahalnoho bilku do 83,70±2,94 h/l ta sechovyny do 6,92±0,39 mmol/l, znyzhennia rivnia zahalnoho kaltsiiu do 2,02±0,06 mmol/l, shcho neobkhidno vrakhovuvaty pry korektsii ratsionu hodivli ta stanu zdorovia velykoi rohatoi khudoby. Pry provedenni faktornoho analizu danykh, yaki kharakteryzuiut henetychnyi potentsial stada, pokaznyky molochnoi produktyvnosti ta vidtvoriuvalnoi zdatnosti, sezonu otelennia ta naiavnist khvorob, vydileno osnovni chotyry faktory, shcho maly naibilshyi vplyv na formuvannia produktyvnoho dovholittia koriv shvitskoi porody. Pershyi faktor vkliuchav dani shchodo naiavnosti henotypu AA hena kapa-kazeinu (CSN3) ta vysokykh produktyvnykh yakostei za pokaznykamy vmistu zhyru i bilka v molotsi; druhyi – vidobrazhuvav stan zdorovia khudoby na khvoroby vymeni, kopytets (laminit) ta suhlobiv (artryt); tretii faktor – informuvav pro sezon otelennia ta hodivliu koriv enerhetychno pozhyvnym kormom; chetvertyi – svidchyv pro vik yikh pershoho osimeninnia ta vik pershoho otelennia. Rozrakhovane rehresiine rivniannia z koefitsiientom determinatsii 75 % svidchylo pro dostatno vysoku yakist matematychnoi modeli i dozvolylo prohnozuvaty strok produktyvnoho dovholittia abo kilkist laktatsii za takymy danymy, yak: zhyva masa koriv shvitskoi porody pry pershomu osimeninni; tryvalist servis periodu; tryvalist periodu sukhotoiu; kilkist moloka na 1 dobu laktatsii; naiavnist chy vidsutnist khvorob. Otrymani rezultaty naukovoho doslidzhennia, provedeni faktorni ta rehresyvnyi analizy, rozrakhunok ekonomichnoi efektyvnosti na dodatkovu produktsiiu, dozvolyly vyznachyty prohnostychno vazhlyvi hospodarski pokaznyky dlia prohnozuvannia produktyvnoho dovholittia stada koriv shvitskoi porody za intensyvnoi tekhnolohii ekspluatatsii na promyslovomu kompleksi z vyrobnytstva moloka. Rezultaty dysertatsiinoi roboty mozhna vykorystovuvaty v naukovo- doslidnytskii roboti kafedr i v osvitnomu protsesi dlia pidhotovky fakhivtsiv zi spetsialnosti 204 «Tekhnolohiia vyrobnytstva produktiv tvarynnytstva», a takozh pry formuvanni vysokoproduktyvnoho dovholitnoho stada koriv shvitskoi porody pry yikh utrymanni na promyslovykh kompleksakh. Dysertatsiia vykladena na 223 storinkakh kompiuternoho tekstu i skladaietsia zi vstupu, ohliadu literatury, opysu umovy ta materialiv i metodiv doslidzhennia, rezultativ vlasnykh doslidzhen, analizu ta uzahalnennia otrymanykh rezultativ, vysnovkiv, rekomendatsii vyrobnytstvu, spysku vykorystanykh dzherel ta dodatkiv. Mistyt 36 tablyts i 7 rysunkiv. Spysok vykorystanoi literatury vkliuchaie 237 dzherel (137 – kyrylytseiu, 100 – latynytseiu).