Оптимізація параметрів мікроклімату при вирощуванні поросят в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Інд» Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

Репродуктивні якості свиноматок залежать від низки чинників. Генетичні фактори включають породу, породність та лінійну належність. Паратипові чинники охоплюють якість і рівень годівлі, систему утримання, сезонність, мікроклімат у приміщенні. Технологічні аспекти стосуються часу відлучення поросят і сезону опоросу. Фізіологічні фактори включають вік першого осіменіння, номер і вік опоросу. Метою дипломної роботи було визначення оптимальних параметрів мікроклімату для маточного стада свиней на промисловому комплексі, що забезпечують високі показники відтворювальної функції. Об’єктом дослідження стали технологічні процеси утримання і відтворення, а предметом – мікроклімат маточників у різні сезони, репродуктивні якості маточного стада та економічна ефективність відтворення. Дослідження проводилися в ТОВ «Агро-Інд» у 2023–2024 рр., із використанням біометричного аналізу в Microsoft Excel. Було виявлено, що мікроклімат у свинарниках залежить від вентиляції та теплоізоляції. На великих комплексах використовуються автоматичні системи для регулювання температури та вологості. Оптимальні норми вентиляції становлять 1 м³/год на кг живої маси влітку та 0,19 м³/год узимку. Швидкість руху повітря відповідає нормам: 0,07–0,22 м/с залежно від сезону. Відносна вологість у межах 60–80 % є оптимальною, а допустимий максимум – 85 %. Температурний режим маточників підтримується на рівні 22,95 °С для свиноматок і 24,9–27,9 °С для поросят. Забруднення повітря аміаком, сірководнем та іншими газами не перевищувало допустимих норм, що сприяло здоров’ю тварин. Раціон свиноматок коригується відповідно до фізіологічного стану. Флашинг-годівля підвищує плодючість і покращує розвиток поросят. Свиноматки данської генетики демонструють високу продуктивність, народжуючи в середньому 15,5 поросят із високою життєздатністю. Плодовитість найвища в літньо-зимовий період (14,7–14,9 поросят), найнижча – восени (13,9 поросят). Середня жива маса поросят становила 1,31 кг, із варіаціями залежно від сезону. Збереженість поросят була найвищою восени (94,1 %), а найнижчою влітку (91,0 %). Зимово-весняний молодняк мав кращу масу при відлученні. Показник багатоплідності зростав до четвертого опоросу, після чого знижувався. Рентабельність господарства перевищувала 150 % незалежно від сезону, з піком у весняний період (181,9 %). Це свідчить про високу економічну ефективність виробництва. Reproduktyvni yakosti svynomatok zalezhat vid nyzky chynnykiv. Henetychni faktory vkliuchaiut porodu, porodnist ta liniinu nalezhnist. Paratypovi chynnyky okhopliuiut yakist i riven hodivli, systemu utrymannia, sezonnist, mikroklimat u prymishchenni. Tekhnolohichni aspekty stosuiutsia chasu vidluchennia porosiat i sezonu oporosu. Fiziolohichni faktory vkliuchaiut vik pershoho osimeninnia, nomer i vik oporosu. Metoiu dyplomnoi roboty bulo vyznachennia optymalnykh parametriv mikroklimatu dlia matochnoho stada svynei na promyslovomu kompleksi, shcho zabezpechuiut vysoki pokaznyky vidtvoriuvalnoi funktsii. Obiektom doslidzhennia staly tekhnolohichni protsesy utrymannia i vidtvorennia, a predmetom – mikroklimat matochnykiv u rizni sezony, reproduktyvni yakosti matochnoho stada ta ekonomichna efektyvnist vidtvorennia. Doslidzhennia provodylysia v TOV «Ahro-Ind» u 2023–2024 rr., iz vykorystanniam biometrychnoho analizu v Microsoft Excel. Bulo vyiavleno, shcho mikroklimat u svynarnykakh zalezhyt vid ventyliatsii ta teploizoliatsii. Na velykykh kompleksakh vykorystovuiutsia avtomatychni systemy dlia rehuliuvannia temperatury ta volohosti. Optymalni normy ventyliatsii stanovliat 1 m³/hod na kh zhyvoi masy vlitku ta 0,19 m³/hod uzymku. Shvydkist rukhu povitria vidpovidaie normam: 0,07–0,22 m/s zalezhno vid sezonu. Vidnosna volohist u mezhakh 60–80 % ye optymalnoiu, a dopustymyi maksymum – 85 %. Temperaturnyi rezhym matochnykiv pidtrymuietsia na rivni 22,95 °S dlia svynomatok i 24,9–27,9 °S dlia porosiat. Zabrudnennia povitria amiakom, sirkovodnem ta inshymy hazamy ne perevyshchuvalo dopustymykh norm, shcho spryialo zdoroviu tvaryn. Ratsion svynomatok koryhuietsia vidpovidno do fiziolohichnoho stanu. Flashynh-hodivlia pidvyshchuie plodiuchist i pokrashchuie rozvytok porosiat. Svynomatky danskoi henetyky demonstruiut vysoku produktyvnist, narodzhuiuchy v serednomu 15,5 porosiat iz vysokoiu zhyttiezdatnistiu. Plodovytist naivyshcha v litno-zymovyi period (14,7–14,9 porosiat), nainyzhcha – voseny (13,9 porosiat). Serednia zhyva masa porosiat stanovyla 1,31 kh, iz variatsiiamy zalezhno vid sezonu. Zberezhenist porosiat bula naivyshchoiu voseny (94,1 %), a nainyzhchoiu vlitku (91,0 %). Zymovo-vesnianyi molodniak mav krashchu masu pry vidluchenni. Pokaznyk bahatoplidnosti zrostav do chetvertoho oporosu, pislia choho znyzhuvavsia. Rentabelnist hospodarstva perevyshchuvala 150 % nezalezhno vid sezonu, z pikom u vesnianyi period (181,9 %). Tse svidchyt pro vysoku ekonomichnu efektyvnist vyrobnytstva.