Фотосинтетична активність як показник мутагенної депресії

Abstract

Мутагенна депресія рослин проявляється в багатьох варіантах та впливає на основні ознаки, котрі опосередковують життєдіяльність організму. Фотосинтетична актив- ність є ключовим параметром для визначення майбутньої продуктивності та життє- здатності рослини та обумовлює асимілюючі здатності організму. Застосували мута- гени: азид натрію (АН) у концентраціях 0,01, 0,025, 0,05, 0,1%, етилметансульфонат (ЕМС) 0,025, 0,05, 0,1%, диметилсульфат (ДМС) 0,0125, 0,025 та 0,05%. Насіння 8 сортів пшениці озимої Балатон, Боровиця, Зелений Гай, Золото України, Каланча, Нива Одеська, Полянка, Почайна обробляли розчином хімічних мутагенів. Фотосинтетична активність досліджувалась у період колосіння за допомогою прибору SPAD-502. Генотип не мав зна- чення для АН та приблизно однакове невисоке значення для ЕМС та ДМС. Дискримінант- ний аналіз показав модельність параметру в усіх випадках. Показано, що вплив сорто- вої специфічності на мутагенну депресію залежить від сили дії мутагенного чинника та суттєво нівелюється при дії більш генетично-активної сполуки. За результатами канонічного аналізу лише два генотипи, Балатон та Нива Одеська ідентифікуються більш-менш достовірно, інші демонструють споріднену реакцію. Показник фотосинте- тичної активності є більш-менш надійним параметром для прояву мутагенної депресії при виявлені наслідків підвищення концентрації окремого мутагену, але не є достатнім для демонстрації особливостей впливу генотипу та сайт-специфічності. Показник фото- синтетичної активності є доволі надійним параметром мутагенної депресії у сучасних сортів пшениці озимої, але не відтворює сайт-специфічні особливості сильнодіючих фак- торів, котрі досліджувались. Генотипова мінливість доволі низька, хоча й значима для двох мутагенів (ЕМС та ДМС) з трьох (для АН відповідної реакції не виявлено, уся група була однорідна. Відмінності зустрічаються на рівні відсутності статистично значимої різниці для окремих концентрацій для деяких сортів та більш характерні для ЕМС. АН діяв за цим показником приблизно на рівні ЕМС, ДМС як мутаген був найбільш шкодо- чинним і для нього не характерне відсутність різниці між діями концентрацій. Причому майже в усіх випадках різниця в порівнянні з контролем була значимою. Mutagenic depression of plants manifests itself in many variants and affects the main signs that mediate the vital activity of the organism. Photosynthetic activity is a key parameter for determining the future productivity and viability of the plant and determines the assimilative abilities of the organism. Mutagens were used: sodium azide (SA) in concentrations of 0.01, 0.025, 0.05, 0.1%, ethyl methanesulfonate (EMS) 0.025, 0.05, 0.1%, dimethylsulfate (DMS) 0.0125, 0.025 and 0.05%. Seeds of 8 varieties of winter wheat: Balaton, Borovytsia, Zeleny Gai, Zoloto Ukrainy, Kalancha, Niva Odeska, Polyanka, Pochayna were treated with a solution of chemical mutagens. Photosynthetic activity was studied during the earing period using the SPAD502 device. Genotype had no significance for SA and approximately the same low significance for EMC and DMS. Discriminant analysis showed the modelability of the parameter in all cases. It was shown that the influence of varietal specificity on mutagenic depression depends on the potency of the mutagenic factor and is significantly reduced by the action of a more genetically active compound. According to the results of the canonical analysis, only two genotypes, Balaton and Niva Odeska, are more or less reliably identified, the others show a related reaction. The indicator of photosynthetic activity is a more or less reliable parameter for the manifestation of mutagenic depression when the consequences of an increase in the concentration of a single mutagen are detected, but it is not sufficient for demonstrating the peculiarities of the influence of the genotype and site-specificity. The indicator of photosynthetic activity is a fairly reliable parameter of mutagenic depression in modern varieties of winter wheat, but it does not reproduce the site-specific features of the potent factors that were studied. Genotypic variability is quite low, although significant for two mutagens (EMC and DMS) out of three (no corresponding reaction was detected for SA, the whole group was homogeneous. Differences occur at the level of no statistically significant difference for individual concentrations for some varieties and are more typical for EMC . SA acted on this indicator at approximately the level of EMC, DMS as a mutagen was the most harmful and it is not characteristic of the lack of difference between the effects of concentrations. Moreover, in almost all cases, the difference compared to the control was significant.