Використання адаптивних цифрових платформ для персоналізованого навчання у закладах вищої освіти

Abstract

У статті розглянуто теоретико-методичні засади викорис- тання адаптивних цифрових платформ як засобу реалізації персоналізованого навчання в умовах цифрової трансформації вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оновлення традиційних підходів до організації освітнього процесу у зв’язку з масовим характером вищої освіти, індивідуалізацією освітніх запитів здобувачів та активним впровадженням цифрових технологій. Персоналізоване навчання визначено як сучасну педагогічну концепцію, що орієнтує освітній процес на потреби, інтереси, рівень підготовки та темп навчання кожного студента, сприяючи розвитку його автономності, саморегуляції та мотивації до навчання. У межах дослідження здійснено аналіз функціональних можливостей адаптивних платформ Moodle, EdApp та Coursera, які підтримують індивідуальні освітні траєкторії за допомогою автоматизованої адаптації навчального контенту, інструментів Learning Analytics, гейміфікації та мікронавчання. Окреслено переваги їх використання, зокрема підвищення мотивації студентів, зниження когнітивного навантаження, розвиток цифрових компетентностей і забезпе- чення гнучкості доступу до освітніх ресурсів. Водночас акцентовано на проблемах практичного впровадження, таких як недостатня цифрова грамот- ність учасників освітнього процесу, відсутність методичних рекомендацій, технічні бар’єри та потреба в нормативному супроводі. Результати дослід- ження дозволили виокремити ключові педагогічні умови ефективного впровадження адаптивних цифрових платформ у персоналізоване навчання: поєднання традиційних і цифрових методів, побудова адаптивних освітніх маршрутів, використання аналітичних інструментів для моніторингу навчаль- ного прогресу, а також стимулювання активної участі студентів у плануванні та оцінюванні власного навчального процесу. Зроблено висновок, що адаптивні цифрові платформи мають значний потенціал для модернізації вищої освіти та забезпечення її відповідності сучасним викликам. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено розробку моделей інтеграції адаптивних технологій у навчальні дисципліни, удосконалення методичного забезпечення та формування цифрової культури учасників освітнього процесу. The article explores the theoretical and methodological foundations of using adaptive digital platforms as a means of implementing personalized learning in the context of the digital transformation of higher education. The relevance of the research is driven by the need to update traditional approaches to organizing the educational process due to the massification of higher education, the individualization of learners' educational demands, and the rapid integration of digital technologies. Personalized learning is defined as a modern pedagogical concept that aligns the educational process with the needs, interests, priorknowledge, and learning pace of each student, promoting their autonomy, selfregulation, and motivation to learn. The study analyzes the functional capabilities of adaptive platforms such as Moodle, EdApp, and Coursera, which support individualized learning paths through automated content adaptation, Learning Analytics tools, gamification, and microlearning features. The advantages of using these platforms are outlined, including increased student motivation, reduced cognitive load, development of digital competencies, and flexible access to learning resources. At the same time, challenges are highlighted, such as the insufficient digital literacy of participants in the educational process, lack of methodological support, technical constraints, and the need for regulatory and administrative backing. The results of the study allowed for the identification of key pedagogical conditions for the effective implementation of adaptive digital platforms in personalized learning: the combination of traditional and digital teaching methods, the development of adaptive learning paths within academic disciplines, the use of analytical tools for continuous monitoring of learning progress, and the encouragement of active student involvement in planning and assessing their own learning process. The study concludes that adaptive digital platforms hold significant potential for the modernization of higher education and ensuring its alignment with contemporary challenges. Prospective areas for further research include the development of integration models for adaptive technologies into academic curricula, the improvement of methodological frameworks, and the cultivation of a digital culture among all educational stakeholders.