Жаростійкість листяних деревних рослин в умовах Північного Степу України

Abstract

Вивчена плазматична жаростійкість дев’ятнадцяти видів деревних рослин, що зростають у штучних насадженнях – парках і скверах степової зони країни, з використанням методу Ф. П. Мацкова. Дослідження проводили протягом літніх місяців 2024 р. у лабораторних умовах із моделюванням термічних показників від 40 °С до 75 °С з інтервалом у 5 °С. У липні, порівняно з червнем, жаростійкість листків більшості досліджуваних рослин підвищувалась, а в серпні відносно липневих показників відзначалися різноспрямовані видоспецифічні зміни. В результаті за ступенем прояву реакції листків на дію високих температур було виділено три групи рослин. Суттєву термостійкість продемонстрували Q. robur, L. vulgare, U. parvifolia, A. campestre, A. saccharinum та F. excelsior, найменшу - T. cordata, A. negundo, A. hippocastanum, P. simonii. Решта проаналізованих видів займає проміжне положення. Високі температури повітря за тривалої відсутності рідких опадів у липні призвели до появи жовтих і світло-коричневих плям запалу на листках деяких видів деревних рослин (T. cordata, A. platanoides, U. parvifolia). Це явище спостерігається на периферійних гілках південного боку крони, переважно у нижній її частині. Згодом внаслідок збільшення і злиття некротичних ушкоджень такі листки всихають. У польових умовах, на відкритих сонячних місцях, виявлені ушкодження листків тих видів рослин, які у лабораторному експерименті за температур 40-45 °С не мали фоліарних некрозів (A. campestre, A. saccharinum і A. tataricum). Окремо виділили R. pseudoacacia, листки якої гинуть вже за температури 40 °С у всі місяці досліджень, але практично не ушкоджуються у спекотні дні, що можна пояснити високою інтенсивністю їх транспірації. Висока жаростійкість Q. robur також пов’язана з його глибоким укоріненням, завдяки чому вода надходить до рослинного організму із водоносних пластів, розташованих нижче по ґрунтовому профілю. При конструюванні штучних насаджень варто ураховувати не тільки плазматичну клітинну термостійкість, але й морфофізіологічні адаптації рослин до гідротермічного стресу. Vyvchena plazmatychna zharostiikist deviatnadtsiaty vydiv derevnykh roslyn, shcho zrostaiut u shtuchnykh nasadzhenniakh – parkakh i skverakh stepovoi zony krainy, z vykorystanniam metodu F. P. Matskova. Doslidzhennia provodyly protiahom litnikh misiatsiv 2024 r. u laboratornykh umovakh iz modeliuvanniam termichnykh pokaznykiv vid 40 °S do 75 °S z intervalom u 5 °S. U lypni, porivniano z chervnem, zharostiikist lystkiv bilshosti doslidzhuvanykh roslyn pidvyshchuvalas, a v serpni vidnosno lypnevykh pokaznykiv vidznachalysia riznospriamovani vydospetsyfichni zminy. V rezultati za stupenem proiavu reaktsii lystkiv na diiu vysokykh temperatur bulo vydileno try hrupy roslyn. Suttievu termostiikist prodemonstruvaly Q. robur, L. vulgare, U. parvifolia, A. campestre, A. saccharinum ta F. excelsior, naimenshu - T. cordata, A. negundo, A. hippocastanum, P. simonii. Reshta proanalizovanykh vydiv zaimaie promizhne polozhennia. Vysoki temperatury povitria za tryvaloi vidsutnosti ridkykh opadiv u lypni pryzvely do poiavy zhovtykh i svitlo-korychnevykh pliam zapalu na lystkakh deiakykh vydiv derevnykh roslyn (T. cordata, A. platanoides, U. parvifolia). Tse yavyshche sposterihaietsia na peryferiinykh hilkakh pivdennoho boku krony, perevazhno u nyzhnii yii chastyni. Zghodom vnaslidok zbilshennia i zlyttia nekrotychnykh ushkodzhen taki lystky vsykhaiut. U polovykh umovakh, na vidkrytykh soniachnykh mistsiakh, vyiavleni ushkodzhennia lystkiv tykh vydiv roslyn, yaki u laboratornomu eksperymenti za temperatur 40-45 °S ne maly foliarnykh nekroziv (A. campestre, A. saccharinum i A. tataricum). Okremo vydilyly R. pseudoacacia, lystky yakoi hynut vzhe za temperatury 40 °S u vsi misiatsi doslidzhen, ale praktychno ne ushkodzhuiutsia u spekotni dni, shcho mozhna poiasnyty vysokoiu intensyvnistiu yikh transpiratsii. Vysoka zharostiikist Q. robur takozh poviazana z yoho hlybokym ukorinenniam, zavdiaky chomu voda nadkhodyt do roslynnoho orhanizmu iz vodonosnykh plastiv, roztashovanykh nyzhche po gruntovomu profiliu. Pry konstruiuvanni shtuchnykh nasadzhen varto urakhovuvaty ne tilky plazmatychnu klitynnu termostiikist, ale y morfofiziolohichni adaptatsii roslyn do hidrotermichnoho stresu.