Ретроспективний аналіз досліджень байрачних лісів острова Хортиця

Abstract

У статті представлено дайджест досліджень дендрофлори та трав'янистої рослинності яружно-лісових фітоценозів острова Хортиця, проведених протягом 27 років. Нами встановлено таксономічний склад дендрофлори 9 ярів, співвідношення місцевих та інтродукованих видів, проведено порівняльну оцінку біорізноманіття, розраховано індекси подібності їх видового складу за Жаккардом та Серенсеном, видове багатство за індексом Маргалефа та домінування за допомогою індексу Бергера-Паркера. Значення останнього вказує на домінування певних видів у деяких ярах (Генералька – Acer campestre, Хортицька – A. tataricum, Совутина та Ушвива – Quercus robur). На основі отриманих результатів визначено 6 категорій яружно-лісових лісів, враховуючи ступінь їх видового різноманіття, участь видів різного походження у дендрофлорі та домінування певних видів. Досліджено стан ценопопуляцій основного виду яружно-лісових лісів Quercus robur та деяких споріднених з ним видів. Вивчення елементарної демографічної одиниці Q. robur, встановлення розмірних спектрів ценопопуляцій за висотою та діаметром стовбура, а також оцінка продуктивності за віком (P, S) та життєздатністю проводилися у 1999 та 2019 роках на території яру Генералка, Хортицька та Широка, типових для південного варіанту Степу. Протягом 20-річного періоду спостерігається еволюція структури EDO від плямистої через дифузну до пунктирної, зменшується діапазон варіантів онтогенетичного розвитку для цієї породи, а також зменшується кількість вікових станів. Оскільки суттєві зміни охоплюють ліву, догенеративну частину спектрів, оцінка за допомогою 8 демографічних індексів свідчить про незначне зниження потенціалу оновлення популяцій. Однак, незважаючи на ці тенденції, всі ценопопуляції у досліджуваних яружних лісах є молодими та здатні підтримувати зміну поколінь з низькою кількістю особин та збереженням і нормальним станом генеративних особин. Одним із сприятливих факторів для цих процесів є зниження рівня рекреаційної активності з об'єктивних причин, особливо в балках Хортицька та Широка. U statti predstavleno daidzhest doslidzhen dendroflory ta travianystoi roslynnosti yaruzhno-lisovykh fitotsenoziv ostrova Khortytsia, provedenykh protiahom 27 rokiv. Namy vstanovleno taksonomichnyi sklad dendroflory 9 yariv, spivvidnoshennia mistsevykh ta introdukovanykh vydiv, provedeno porivnialnu otsinku bioriznomanittia, rozrakhovano indeksy podibnosti yikh vydovoho skladu za Zhakkardom ta Serensenom, vydove bahatstvo za indeksom Marhalefa ta dominuvannia za dopomohoiu indeksu Berhera-Parkera. Znachennia ostannoho vkazuie na dominuvannia pevnykh vydiv u deiakykh yarakh (Heneralka – Acer campestre, Khortytska – A. tataricum, Sovutyna ta Ushvyva – Quercus robur). Na osnovi otrymanykh rezultativ vyznacheno 6 katehorii yaruzhno-lisovykh lisiv, vrakhovuiuchy stupin yikh vydovoho riznomanittia, uchast vydiv riznoho pokhodzhennia u dendroflori ta dominuvannia pevnykh vydiv. Doslidzheno stan tsenopopuliatsii osnovnoho vydu yaruzhno-lisovykh lisiv Quercus robur ta deiakykh sporidnenykh z nym vydiv. Vyvchennia elementarnoi demohrafichnoi odynytsi Q. robur, vstanovlennia rozmirnykh spektriv tsenopopuliatsii za vysotoiu ta diametrom stovbura, a takozh otsinka produktyvnosti za vikom (P, S) ta zhyttiezdatnistiu provodylysia u 1999 ta 2019 rokakh na terytorii yaru Heneralka, Khortytska ta Shyroka, typovykh dlia pivdennoho variantu Stepu. Protiahom 20-richnoho periodu sposterihaietsia evoliutsiia struktury EDO vid pliamystoi cherez dyfuznu do punktyrnoi, zmenshuietsia diapazon variantiv ontohenetychnoho rozvytku dlia tsiiei porody, a takozh zmenshuietsia kilkist vikovykh staniv. Oskilky suttievi zminy okhopliuiut livu, doheneratyvnu chastynu spektriv, otsinka za dopomohoiu 8 demohrafichnykh indeksiv svidchyt pro neznachne znyzhennia potentsialu onovlennia populiatsii. Odnak, nezvazhaiuchy na tsi tendentsii, vsi tsenopopuliatsii u doslidzhuvanykh yaruzhnykh lisakh ye molodymy ta zdatni pidtrymuvaty zminu pokolin z nyzkoiu kilkistiu osobyn ta zberezhenniam i normalnym stanom heneratyvnykh osobyn. Odnym iz spryiatlyvykh faktoriv dlia tsykh protsesiv ye znyzhennia rivnia rekreatsiinoi aktyvnosti z obiektyvnykh prychyn, osoblyvo v balkakh Khortytska ta Shyroka.