Сучасний стан захисних примагістральних лісосмуг за участі Juglans regia L. в умовах Північного Степу України

Abstract

Проаналізовано стан та структуру захисних лінійних насаджень вздовж автомагістралі Дніпро-Запоріжжя, у складі яких росте горіх грецький. Виділено вісім пробних площ загальною протяжністю 3000 м. Визначали видовий склад насаджень, конструкцію, санітарний стан, середній діаметр та захисну висоту. Встановлено, що більшість лісосмуг представлені всього одним рядом рослин, в межах якого часто спостерігаються випадіння дерев, що призводить до збільшення відстані між деревами (8-10 м і більше). На всіх пробних площах зазначено масове природне відновлення таких порід як ясен пенсільванський та в'яз приземкуватий. Виявлено поновлення горіха грецького, яке представлено одиничними екземплярами різного віку, стан молодих рослин добрий. Проаналізовано санітарний стан деревостанів, в результаті чого встановлено, що на всіх ділянках Іс коливається в межах від 1,7 до 2,3 (тобто всі лісосмуги з переважанням у їх складі горіха грецького відносяться до категорії "ослаблені"). Найкращий стан виявлено у таких видів як клен гостролистий та липа дрібнолиста, найгірший – у катальпи бігнонієвидної, вишні пташиної, в'яза приземкуватого. Аналіз фітосанітарного стану рослин горіха грецького показав, що у багатьох екземплярів трапляється всихання скелетних гілок і однорічних пагонів, а 4,2 % дерев мають механічні пошкодження. Під час дослідження виявлено переважання ажурної конструкції в лісосмугах, що призводить до розростання крон дерев, особливо у представників Juglans regia. З’ясовано, що в розріджених насадженнях (відстань між рослинами становить 8–9 м і більше), спостерігається зменшення захисної висоти лісосмуги і покращення життєвого стану дерев, зокрема горіху грецького. На підставі отриманих даних можна рекомендувати горіх грецький для використання в захисних лісосмугах вздовж автошляхів, але збільшити відстань між деревами в ряду мінімум до 6 м і висаджувати цю породу у ряди, найбільш віддалені від автополотна. Авторами розроблено рекомендації для реконструкції захисних лісосмуг за рахунок уведення у примагістральні насадження стійких деревних і кущових рослин. Proanalizovano stan ta strukturu zakhysnykh liniinykh nasadzhen vzdovzh avtomahistrali Dnipro-Zaporizhzhia, u skladi yakykh roste horikh hretskyi. Vydileno visim probnykh ploshch zahalnoiu protiazhnistiu 3000 m. Vyznachaly vydovyi sklad nasadzhen, konstruktsiiu, sanitarnyi stan, serednii diametr ta zakhysnu vysotu. Vstanovleno, shcho bilshist lisosmuh predstavleni vsoho odnym riadom roslyn, v mezhakh yakoho chasto sposterihaiutsia vypadinnia derev, shcho pryzvodyt do zbilshennia vidstani mizh derevamy (8-10 m i bilshe). Na vsikh probnykh ploshchakh zaznacheno masove pryrodne vidnovlennia takykh porid yak yasen pensilvanskyi ta viaz pryzemkuvatyi. Vyiavleno ponovlennia horikha hretskoho, yake predstavleno odynychnymy ekzempliaramy riznoho viku, stan molodykh roslyn dobryi. Proanalizovano sanitarnyi stan derevostaniv, v rezultati choho vstanovleno, shcho na vsikh diliankakh Is kolyvaietsia v mezhakh vid 1,7 do 2,3 (tobto vsi lisosmuhy z perevazhanniam u yikh skladi horikha hretskoho vidnosiatsia do katehorii "oslableni"). Naikrashchyi stan vyiavleno u takykh vydiv yak klen hostrolystyi ta lypa dribnolysta, naihirshyi – u katalpy bihnoniievydnoi, vyshni ptashynoi, viaza pryzemkuvatoho. Analiz fitosanitarnoho stanu roslyn horikha hretskoho pokazav, shcho u bahatokh ekzempliariv trapliaietsia vsykhannia skeletnykh hilok i odnorichnykh pahoniv, a 4,2 % derev maiut mekhanichni poshkodzhennia. Pid chas doslidzhennia vyiavleno perevazhannia azhurnoi konstruktsii v lisosmuhakh, shcho pryzvodyt do rozrostannia kron derev, osoblyvo u predstavnykiv Juglans regia. Ziasovano, shcho v rozridzhenykh nasadzhenniakh (vidstan mizh roslynamy stanovyt 8–9 m i bilshe), sposterihaietsia zmenshennia zakhysnoi vysoty lisosmuhy i pokrashchennia zhyttievoho stanu derev, zokrema horikhu hretskoho. Na pidstavi otrymanykh danykh mozhna rekomenduvaty horikh hretskyi dlia vykorystannia v zakhysnykh lisosmuhakh vzdovzh avtoshliakhiv, ale zbilshyty vidstan mizh derevamy v riadu minimum do 6 m i vysadzhuvaty tsiu porodu u riady, naibilsh viddaleni vid avtopolotna. Avtoramy rozrobleno rekomendatsii dlia rekonstruktsii zakhysnykh lisosmuh za rakhunok uvedennia u prymahistralni nasadzhennia stiikykh derevnykh i kushchovykh roslyn.