Продуктивність баранців м’ясних генотипів за оптимізації протеїнового живлення в Державному підприємстві «Дослідному господарстві «Руно» Кам’янського району Дніпропетровської області

Abstract

У роботі наведено результати досліджень які проводилися з метою визначення можливостей підвищення рівня сирого протеїну в раціонах на відгодівлі баранців м’ясних генотипів. На початковому етапі дослідження було здійснено аналіз фактичного середньодобового споживання кормів молодняком овець. Результати показали, що між піддослідними групами не спостерігалося істотної достовірної різниці за цим показником Встановлено, що рівень споживання кормів був стабільним у всіх групах: сіно поїдали на 79-82% норми, комбікорм – повністю, що свідчить про відсутність впливу протеїнових добавок на поїдання кормів. Підвищення сирого протеїну в раціоні (+10% і +20%) стимулювало ріст баранців до завершення періоду відгодівлі всі групи баранців показали суттєве збільшення живої маси: у І контрольної вона становила 46,1±0,62 кг, у ІІ дослідної – 47,1±0,58 кг і у ІІІ дослідної – 47,5±0,54 кг. Встановлено, що інтенсивність росту молодняку овець ІІ та ІІІ дослідних груп складала 253 та 259 г на добу, а у контрольній групі 242 г, що було на 4,5 і 7,0 % (Р<0,05) більше, ніж у тварин контрольної групи. Баранці ІІІ дослідної групи мали найвищий показник живої маси після голодної витримки на момент забою - 44,8 кг, що на 4,4 % більше, ніж у контрольної групи (42,9 кг), і на 2,0 % більше, ніж у ІІ дослідної групи. І хоча різниця не достовірна на рівні p<0,05, але є тенденція до наближення до критичного значення ступенів свободи: tкр (0,05) ≈ 2,78. Забійна маса тварин ІІІ дослідної групи становила 21,5 кг, що також перевищувало показник контрольної групи (20,3 кг) на 5,9 % різниця на межі достовірності (p≈0,05), а показник ІІ групи – 20,8 кг на 3,4 %. Найкращі результати отримано у ІІІ дослідній групі, де спостерігається найвищий вихід цінних м’ясних частин, що вказує на оптимальність застосованих методів відгодівлі. U roboti navedeno rezultaty doslidzhen yaki provodylysia z metoiu vyznachennia mozhlyvostei pidvyshchennia rivnia syroho proteinu v ratsionakh na vidhodivli barantsiv miasnykh henotypiv. Na pochatkovomu etapi doslidzhennia bulo zdiisneno analiz faktychnoho serednodobovoho spozhyvannia kormiv molodniakom ovets. Rezultaty pokazaly, shcho mizh piddoslidnymy hrupamy ne sposterihalosia istotnoi dostovirnoi riznytsi za tsym pokaznykom Vstanovleno, shcho riven spozhyvannia kormiv buv stabilnym u vsikh hrupakh: sino poidaly na 79-82% normy, kombikorm – povnistiu, shcho svidchyt pro vidsutnist vplyvu proteinovykh dobavok na poidannia kormiv. Pidvyshchennia syroho proteinu v ratsioni (+10% i +20%) stymuliuvalo rist barantsiv do zavershennia periodu vidhodivli vsi hrupy barantsiv pokazaly suttieve zbilshennia zhyvoi masy: u I kontrolnoi vona stanovyla 46,1±0,62 kh, u II doslidnoi – 47,1±0,58 kh i u III doslidnoi – 47,5±0,54 kh. Vstanovleno, shcho intensyvnist rostu molodniaku ovets II ta III doslidnykh hrup skladala 253 ta 259 h na dobu, a u kontrolnii hrupi 242 h, shcho bulo na 4,5 i 7,0 % (R<0,05) bilshe, nizh u tvaryn kontrolnoi hrupy. Barantsi III doslidnoi hrupy maly naivyshchyi pokaznyk zhyvoi masy pislia holodnoi vytrymky na moment zaboiu - 44,8 kh, shcho na 4,4 % bilshe, nizh u kontrolnoi hrupy (42,9 kh), i na 2,0 % bilshe, nizh u II doslidnoi hrupy. I khocha riznytsia ne dostovirna na rivni p<0,05, ale ye tendentsiia do nablyzhennia do krytychnoho znachennia stupeniv svobody: tkr (0,05) ≈ 2,78. Zabiina masa tvaryn III doslidnoi hrupy stanovyla 21,5 kh, shcho takozh perevyshchuvalo pokaznyk kontrolnoi hrupy (20,3 kh) na 5,9 % riznytsia na mezhi dostovirnosti (p≈0,05), a pokaznyk II hrupy – 20,8 kh na 3,4 %. Naikrashchi rezultaty otrymano u III doslidnii hrupi, de sposterihaietsia naivyshchyi vykhid tsinnykh miasnykh chastyn, shcho vkazuie na optymalnist zastosovanykh metodiv vidhodivli.