Агроекологічна оцінка збереження родючості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах в Синельниківському районі Дніпропетровської області

Abstract

Аналіз результатів досліджень свідчить, що в умовах короткоротаційних сівозмін підвищується ризик погіршення екологічного стану агроекосистем через накопичення залишкових кількостей гербіцидів, пригнічення ґрунтової біоти та уповільнення процесів трансформації органічної речовини. Однак навіть за умови неможливості повернення до класичних багатопільних сівозмін існують технологічні заходи, здатні суттєво знизити негативний вплив таких систем землеробства на родючість ґрунту. Для збереження біологічної активності та підтримання родючості ґрунтів у короткоротаційних сівозмінах доцільно забезпечувати максимальне повернення органічної речовини в агроекосистему шляхом подрібнення та рівномірного розподілу післяжнивних решток на поверхні поля, застосовувати заходи, спрямовані на стимулювання розвитку корисної мікрофлори, контролювати рівень гербіцидного навантаження та здійснювати регулярний моніторинг біологічних показників стану ґрунту. Важливим елементом екологічно збалансованого землеробства також є оптимізація структури посівних площ та максимально можливе дотримання принципів чергування культур. Результати проведених досліджень підтверджують, що в сучасних умовах господарювання головним завданням агроекологічного супроводу короткоротаційних сівозмін є не лише забезпечення високої продуктивності культур, а й мінімізація втрат родючості ґрунту. Раціональне поєднання агротехнічних, біологічних та екологічних заходів дозволяє зменшити негативний вплив гербіцидного навантаження, підтримати функціонування ґрунтової біоти та забезпечити довготривалу екологічну стійкість агроекосистем в умовах степової зони України. Analiz rezultativ doslidzhen svidchyt, shcho v umovakh korotkorotatsiinykh sivozmin pidvyshchuietsia ryzyk pohirshennia ekolohichnoho stanu ahroekosystem cherez nakopychennia zalyshkovykh kilkostei herbitsydiv, pryhnichennia gruntovoi bioty ta upovilnennia protsesiv transformatsii orhanichnoi rechovyny. Odnak navit za umovy nemozhlyvosti povernennia do klasychnykh bahatopilnykh sivozmin isnuiut tekhnolohichni zakhody, zdatni suttievo znyzyty nehatyvnyi vplyv takykh system zemlerobstva na rodiuchist gruntu. Dlia zberezhennia biolohichnoi aktyvnosti ta pidtrymannia rodiuchosti gruntiv u korotkorotatsiinykh sivozminakh dotsilno zabezpechuvaty maksymalne povernennia orhanichnoi rechovyny v ahroekosystemu shliakhom podribnennia ta rivnomirnoho rozpodilu pisliazhnyvnykh reshtok na poverkhni polia, zastosovuvaty zakhody, spriamovani na stymuliuvannia rozvytku korysnoi mikroflory, kontroliuvaty riven herbitsydnoho navantazhennia ta zdiisniuvaty rehuliarnyi monitorynh biolohichnykh pokaznykiv stanu gruntu. Vazhlyvym elementom ekolohichno zbalansovanoho zemlerobstva takozh ye optymizatsiia struktury posivnykh ploshch ta maksymalno mozhlyve dotrymannia pryntsypiv cherhuvannia kultur. Rezultaty provedenykh doslidzhen pidtverdzhuiut, shcho v suchasnykh umovakh hospodariuvannia holovnym zavdanniam ahroekolohichnoho suprovodu korotkorotatsiinykh sivozmin ye ne lyshe zabezpechennia vysokoi produktyvnosti kultur, a y minimizatsiia vtrat rodiuchosti gruntu. Ratsionalne poiednannia ahrotekhnichnykh, biolohichnykh ta ekolohichnykh zakhodiv dozvoliaie zmenshyty nehatyvnyi vplyv herbitsydnoho navantazhennia, pidtrymaty funktsionuvannia gruntovoi bioty ta zabezpechyty dovhotryvalu ekolohichnu stiikist ahroekosystem v umovakh stepovoi zony Ukrainy