Ефективнiсть механiзмiв вiдтворення в аграрному секторi

Abstract

У дисертацiйнiй роботi розкрито характеристику сутностi процесу iнновацiйного вiдтворення в агропромисловому виробництвi iз видiленням його базових детермiнант, екзогенних та ендогенних факторiв впливу на iнновацiйну динамiку та визначенням логiки вiдтворювального процесу в умовах власних та залучених iнновацiй. Обґрунтовано рекурсивний характер вiдтворювального процесу а аграрному секторi, змiст сутностi якого полягає у часовому, просторовому, структурному розрiзах повторюваностi та цiлеспрямованому впливу складових та механiзмiв вiдтворення на результати функцiонування економiчної системи. Реалiзацiя iнновацiйного вiдтворення в агропромисловому виробництвi обумовлює формування єдиного iнституцiонального простору для ефективної взаємодiї господарюючих суб’єктiв. Iнновацiйна iнфраструктура є обов’язковим компонентом такої цiлiсної системи. Вона сприятиме забезпеченню iнновацiйної дiяльностi агровиробникiв i безперервностi стадiй iнновацiйного процесу. Особливiстю дiяльностi органiзацiй iнфраструктури є те, що їх результат виявляється у формi процесу поширення, зберiгання, передачi iнновацiй та iнформацiї. Iнфраструктура є органiчною частиною всiєї системи iнновацiйних iнститутiв, вона виступає в рiзних органiзацiйно-правових формах i має забезпечувати торгово-економiчнi зв’язки мiж фундаментальними розробками й споживачами iнновацiй. Показано, що вiдтворення, як складний феномен, має комплексний характер та є цiлiсним соцiально-економiчним процесом, знаходить свiй прояв на кожному рiвнi суспiльної органiзацiї, якi у такий спосiб стають взаємопов’язаними. При цьому розширене вiдтворення є умовою забезпечення сталого розвитку, що детермiнується єднiстю i взаємодiєю вiдтворення виробничого потенцiалу, людських ресурсiв i природного середовища в довгостроковому перiодi. Обґрунтовано критерiальний змiст визначень “ефективнiсть вiдтворення” та “економiчна ефективнiсть” iз видiленням системних взаємозв’язкiв та вiдмiнних рис. Визначено змiст поняття “сталий розвиток аграрного сектору”, як процесу ефективного функцiонування аграрної сфери, що засновується на наявних ендогенних та екзогенних факторах, сформованих умовами вiдтворювальної динамiки та забезпечує iнновацiйне оновлення виробництва, збереження природного потенцiалу, пiдвищення рiвня та якостi життя. Доведено прiоритетнiсть збереження бiологiчного рiзноманiття в процесi господарчої дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств, що передбачає iмплементацiю принципiв та елементiв полiтики сталого розвитку у виробничi програми, впровадження дiєвих механiзмiв мотивацiї, обґрунтування довгострокових перспектив та вiдповiдних стимулiв, диверсифiкацiю дiяльностi та управлiння пiдприємницьким ризиком. Обґрунтовано, що сталiсть аграрної сфери забезпечується наявними факторами та сформованими умовами, якi по вiдношенню до процесу вiдтворення можуть бути ендогенними (формуються станом й ефективнiстю використання ресурсного потенцiалу, органiзацiйно-економiчними формами господарювання, iнновацiйною активнiстю, спецiалiзацiєю, концентрацiєю й диверсифiкацiєю виробництва) й екзогенними (iнституцiональним середовищем, ринковими умовами, державним регулюванням, станом навколишнього середовища, зовнiшньоекономiчними зв’язками). Розробленi концептуальнi положення формування ресурсної полiтики пiдприємств аграрного сектору, що узагальнюють позитивнi елементи її найбiльш загальних типiв та орiєнтованi на отримання синергетичного ефекту вiд сукупностi обґрунтованих управлiнських впливiв, спрямованих на формування та використання ресурсного потенцiалу, досягнення встановлених цiлей у вiдповiдностi до конкретних умов функцiонування пiдприємства, що буде сприяти прискоренню темпiв вiдтворення та пiдвищенню ефективностi функцiонування аграрного сектору. Отримали розвиток науковi основи процесу формування та функцiонування вiдтворювальних механiзмiв в аграрному секторi, якi доповнено їх структурною характеристикою iз виокремленням метамеханiзму, який iнтегрує всi наявнi в економiчнiй системi (макро-, мезо-, мiкрорiвнiв) механiзми вiдтворення та функцiональних властивостей декомпозицiї та композицiї, що забезпечують взаємодiю мiж рiвнями вiдтворення. Дано оцiнку сучасному стану вiдтворювального процесу та потенцiалу забезпечення iнновацiйного вiдтворення в аграрному секторi, виявлено фактичну вiдсутнiсть iнновацiйно-iнвестицiйного оновлення основних фондiв та впровадження iнновацiй при номiнальному пiдвищенню чистого прибутку сiльськогосподарських пiдприємств, пiдвищеннi продуктивностi працi та незначному пiдвищеннi iнвестицiй у основний капiтал. Iдентифiкованi структуроутворюючi складовi процесу розширеного вiдтворення як детермiнант сталого розвитку, до складу яких вiднесено виробничу, економiчну, соцiальну, екологiчну та систематизовано iндикатори сталого розвитку, серед яких видiлено економiчнi, соцiальнi, екологiчнi. Доведено, що фiнансування потреб економiчного розвитку пiдприємства в аграрному секторi, забезпечення його розширеного вiдтворення за рахунок власних ресурсiв є найменш ризикованою полiтикою. Воно є доступним для пiдприємств, якi спроможнi забезпечити високу економiчну ефективнiсть своєї операцiйної дiяльностi. Результати проведеного кластерного аналiзу доводять, що сiльськогосподарськi пiдприємства якi не переобтяженi зобов’язаннями (власний капiтал в рази перевищує обсяг зобов’язань) також є бiльш стабiльними i фiнансово стiйкими. При цьому темп розвитку пiдприємства обмежується обсягом наявних ресурсiв при мiнiмiзацiї ризику втрати контролю за пiдприємством. Зняти це обмеження можливо за допомогою фiнансування потреб економiчного розвитку i розширеного вiдтворення в аграрному секторi iз використанням iнструментiв залучення iнвестицiї. Це дозволяє прискорити темп розвитку, забезпечити бiльш швидке оновлення основного капiталу та впровадження iнновацiй. Запропоновано методичний пiдхiд до iнтегральної оцiнки вiдтворювальної динамiки, який засновується на визначеннi сукупного впливу якiсних та кiлькiсних показникiв господарської дiяльностi сiльськогосподарських виробникiв i характеризує участь у вiдтворювальному процесi трудових, матерiальних, фiнансових, земельних ресурсiв та капiталу. Аргументовано, що вiдновлення людського капiталу, створення сприятливих умов для його розширеного вiдтворення є базовою умовою реалiзацiї потенцiалу аграрного сектору. За умов сучасної демографiчної ситуацiїна селi, старiння населення та сталих тенденцiй щодо його скорочення, обмеженостi фiнансування альтернативним напрямом вбачаємо фiнансування iнновацiй пов’язаних iз розвитком працеощадних виробничих напрямкiв та технологiй. Розроблено концептуальну модель iнституцiйного забезпечення процесу вiдтворення в аграрному секторi, суть якої полягає у формуваннi єдиної органiзацiйної основи та системного iнституцiйного впливу на вiдтворювальну динамiку за рахунок впровадження програмно-цiльового пiдходу, iнфраструктурного, нормативно-правового, iнформацiйного, кадрового, iнвестицiйного забезпечення процесу розширеного вiдтворення, а також комунiкацiйної взаємодiї органiв управлiння, розвитку iнтеграцiйних формувань агробiзнесу, впровадження iнновацiйних технологiй виробництва та управлiння. Пiдготовленi пропозицiї щодо забезпечення розширеного вiдтворення в аграрному секторi, його розвитку та пiдвищенню ефективностi суб’єктiв та механiзмiв даного процесу за допомогою впровадження iнновацiйного управлiнського та фiнансового iнструментарiю. Обґрунтовано iнструментарiй фiнансового забезпечення розширеного вiдтворення в аграрному секторi за допомогою використання iнструментiв зворотного викупу, розвитку механiзмiв мiжгосподарської кооперацiї у сферах фiнансування витрат та управлiння ризиками, формування фондiв взаємного кредитування кооперативного типу, взаємних резервних фондiв, формування фiнансово-кредитної iнфраструктури, реалiзацiї принципiв державно-приватного партнерства. U dysertatsiinii roboti rozkryto kharakterystyku sutnosti protsesu innovatsiinoho vidtvorennia v ahropromyslovomu vyrobnytstvi iz vydilenniam yoho bazovykh determinant, ekzohennykh ta endohennykh faktoriv vplyvu na innovatsiinu dynamiku ta vyznachenniam lohiky vidtvoriuvalnoho protsesu v umovakh vlasnykh ta zaluchenykh innovatsii. Obgruntovano rekursyvnyi kharakter vidtvoriuvalnoho protsesu a ahrarnomu sektori, zmist sutnosti yakoho poliahaie u chasovomu, prostorovomu, strukturnomu rozrizakh povtoriuvanosti ta tsilespriamovanomu vplyvu skladovykh ta mekhanizmiv vidtvorennia na rezultaty funktsionuvannia ekonomichnoi systemy. Realizatsiia innovatsiinoho vidtvorennia v ahropromyslovomu vyrobnytstvi obumovliuie formuvannia yedynoho instytutsionalnoho prostoru dlia efektyvnoi vzaiemodii hospodariuiuchykh subiektiv. Innovatsiina infrastruktura ye oboviazkovym komponentom takoi tsilisnoi systemy. Vona spryiatyme zabezpechenniu innovatsiinoi diialnosti ahrovyrobnykiv i bezperervnosti stadii innovatsiinoho protsesu. Osoblyvistiu diialnosti orhanizatsii infrastruktury ye te, shcho yikh rezultat vyiavliaietsia u formi protsesu poshyrennia, zberihannia, peredachi innovatsii ta informatsii. Infrastruktura ye orhanichnoiu chastynoiu vsiiei systemy innovatsiinykh instytutiv, vona vystupaie v riznykh orhanizatsiino-pravovykh formakh i maie zabezpechuvaty torhovo-ekonomichni zviazky mizh fundamentalnymy rozrobkamy y spozhyvachamy innovatsii. Pokazano, shcho vidtvorennia, yak skladnyi fenomen, maie kompleksnyi kharakter ta ye tsilisnym sotsialno-ekonomichnym protsesom, znakhodyt svii proiav na kozhnomu rivni suspilnoi orhanizatsii, yaki u takyi sposib staiut vzaiemopoviazanymy. Pry tsomu rozshyrene vidtvorennia ye umovoiu zabezpechennia staloho rozvytku, shcho determinuietsia yednistiu i vzaiemodiieiu vidtvorennia vyrobnychoho potentsialu, liudskykh resursiv i pryrodnoho seredovyshcha v dovhostrokovomu periodi. Obgruntovano kryterialnyi zmist vyznachen “efektyvnist vidtvorennia” ta “ekonomichna efektyvnist” iz vydilenniam systemnykh vzaiemozviazkiv ta vidminnykh rys. Vyznacheno zmist poniattia “stalyi rozvytok ahrarnoho sektoru”, yak protsesu efektyvnoho funktsionuvannia ahrarnoi sfery, shcho zasnovuietsia na naiavnykh endohennykh ta ekzohennykh faktorakh, sformovanykh umovamy vidtvoriuvalnoi dynamiky ta zabezpechuie innovatsiine onovlennia vyrobnytstva, zberezhennia pryrodnoho potentsialu, pidvyshchennia rivnia ta yakosti zhyttia. Dovedeno priorytetnist zberezhennia biolohichnoho riznomanittia v protsesi hospodarchoi diialnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv, shcho peredbachaie implementatsiiu pryntsypiv ta elementiv polityky staloho rozvytku u vyrobnychi prohramy, vprovadzhennia diievykh mekhanizmiv motyvatsii, obgruntuvannia dovhostrokovykh perspektyv ta vidpovidnykh stymuliv, dyversyfikatsiiu diialnosti ta upravlinnia pidpryiemnytskym ryzykom. Obgruntovano, shcho stalist ahrarnoi sfery zabezpechuietsia naiavnymy faktoramy ta sformovanymy umovamy, yaki po vidnoshenniu do protsesu vidtvorennia mozhut buty endohennymy (formuiutsia stanom y efektyvnistiu vykorystannia resursnoho potentsialu, orhanizatsiino-ekonomichnymy formamy hospodariuvannia, innovatsiinoiu aktyvnistiu, spetsializatsiieiu, kontsentratsiieiu y dyversyfikatsiieiu vyrobnytstva) y ekzohennymy (instytutsionalnym seredovyshchem, rynkovymy umovamy, derzhavnym rehuliuvanniam, stanom navkolyshnoho seredovyshcha, zovnishnoekonomichnymy zviazkamy). Rozrobleni kontseptualni polozhennia formuvannia resursnoi polityky pidpryiemstv ahrarnoho sektoru, shcho uzahalniuiut pozytyvni elementy yii naibilsh zahalnykh typiv ta oriientovani na otrymannia synerhetychnoho efektu vid sukupnosti obgruntovanykh upravlinskykh vplyviv, spriamovanykh na formuvannia ta vykorystannia resursnoho potentsialu, dosiahnennia vstanovlenykh tsilei u vidpovidnosti do konkretnykh umov funktsionuvannia pidpryiemstva, shcho bude spryiaty pryskorenniu tempiv vidtvorennia ta pidvyshchenniu efektyvnosti funktsionuvannia ahrarnoho sektoru. Otrymaly rozvytok naukovi osnovy protsesu formuvannia ta funktsionuvannia vidtvoriuvalnykh mekhanizmiv v ahrarnomu sektori, yaki dopovneno yikh strukturnoiu kharakterystykoiu iz vyokremlenniam metamekhanizmu, yakyi intehruie vsi naiavni v ekonomichnii systemi (makro-, mezo-, mikrorivniv) mekhanizmy vidtvorennia ta funktsionalnykh vlastyvostei dekompozytsii ta kompozytsii, shcho zabezpechuiut vzaiemodiiu mizh rivniamy vidtvorennia. Dano otsinku suchasnomu stanu vidtvoriuvalnoho protsesu ta potentsialu zabezpechennia innovatsiinoho vidtvorennia v ahrarnomu sektori, vyiavleno faktychnu vidsutnist innovatsiino-investytsiinoho onovlennia osnovnykh fondiv ta vprovadzhennia innovatsii pry nominalnomu pidvyshchenniu chystoho prybutku silskohospodarskykh pidpryiemstv, pidvyshchenni produktyvnosti pratsi ta neznachnomu pidvyshchenni investytsii u osnovnyi kapital. Identyfikovani strukturoutvoriuiuchi skladovi protsesu rozshyrenoho vidtvorennia yak determinant staloho rozvytku, do skladu yakykh vidneseno vyrobnychu, ekonomichnu, sotsialnu, ekolohichnu ta systematyzovano indykatory staloho rozvytku, sered yakykh vydileno ekonomichni, sotsialni, ekolohichni. Dovedeno, shcho finansuvannia potreb ekonomichnoho rozvytku pidpryiemstva v ahrarnomu sektori, zabezpechennia yoho rozshyrenoho vidtvorennia za rakhunok vlasnykh resursiv ye naimensh ryzykovanoiu politykoiu. Vono ye dostupnym dlia pidpryiemstv, yaki spromozhni zabezpechyty vysoku ekonomichnu efektyvnist svoiei operatsiinoi diialnosti. Rezultaty provedenoho klasternoho analizu dovodiat, shcho silskohospodarski pidpryiemstva yaki ne pereobtiazheni zoboviazanniamy (vlasnyi kapital v razy perevyshchuie obsiah zoboviazan) takozh ye bilsh stabilnymy i finansovo stiikymy. Pry tsomu temp rozvytku pidpryiemstva obmezhuietsia obsiahom naiavnykh resursiv pry minimizatsii ryzyku vtraty kontroliu za pidpryiemstvom. Zniaty tse obmezhennia mozhlyvo za dopomohoiu finansuvannia potreb ekonomichnoho rozvytku i rozshyrenoho vidtvorennia v ahrarnomu sektori iz vykorystanniam instrumentiv zaluchennia investytsii. Tse dozvoliaie pryskoryty temp rozvytku, zabezpechyty bilsh shvydke onovlennia osnovnoho kapitalu ta vprovadzhennia innovatsii. Zaproponovano metodychnyi pidkhid do intehralnoi otsinky vidtvoriuvalnoi dynamiky, yakyi zasnovuietsia na vyznachenni sukupnoho vplyvu yakisnykh ta kilkisnykh pokaznykiv hospodarskoi diialnosti silskohospodarskykh vyrobnykiv i kharakteryzuie uchast u vidtvoriuvalnomu protsesi trudovykh, materialnykh, finansovykh, zemelnykh resursiv ta kapitalu. Arhumentovano, shcho vidnovlennia liudskoho kapitalu, stvorennia spryiatlyvykh umov dlia yoho rozshyrenoho vidtvorennia ye bazovoiu umovoiu realizatsii potentsialu ahrarnoho sektoru. Za umov suchasnoi demohrafichnoi sytuatsiina seli, starinnia naselennia ta stalykh tendentsii shchodo yoho skorochennia, obmezhenosti finansuvannia alternatyvnym napriamom vbachaiemo finansuvannia innovatsii poviazanykh iz rozvytkom pratseoshchadnykh vyrobnychykh napriamkiv ta tekhnolohii. Rozrobleno kontseptualnu model instytutsiinoho zabezpechennia protsesu vidtvorennia v ahrarnomu sektori, sut yakoi poliahaie u formuvanni yedynoi orhanizatsiinoi osnovy ta systemnoho instytutsiinoho vplyvu na vidtvoriuvalnu dynamiku za rakhunok vprovadzhennia prohramno-tsilovoho pidkhodu, infrastrukturnoho, normatyvno-pravovoho, informatsiinoho, kadrovoho, investytsiinoho zabezpechennia protsesu rozshyrenoho vidtvorennia, a takozh komunikatsiinoi vzaiemodii orhaniv upravlinnia, rozvytku intehratsiinykh formuvan ahrobiznesu, vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii vyrobnytstva ta upravlinnia. Pidhotovleni propozytsii shchodo zabezpechennia rozshyrenoho vidtvorennia v ahrarnomu sektori, yoho rozvytku ta pidvyshchenniu efektyvnosti subiektiv ta mekhanizmiv danoho protsesu za dopomohoiu vprovadzhennia innovatsiinoho upravlinskoho ta finansovoho instrumentariiu. Obgruntovano instrumentarii finansovoho zabezpechennia rozshyrenoho vidtvorennia v ahrarnomu sektori za dopomohoiu vykorystannia instrumentiv zvorotnoho vykupu, rozvytku mekhanizmiv mizhhospodarskoi kooperatsii u sferakh finansuvannia vytrat ta upravlinnia ryzykamy, formuvannia fondiv vzaiemnoho kredytuvannia kooperatyvnoho typu, vzaiemnykh rezervnykh fondiv, formuvannia finansovo-kredytnoi infrastruktury, realizatsii pryntsypiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva.