Адаптація українського соціокультурного менеджменту до вимог воєнного часу

Abstract

Метою статті є висвітлення шляхів пристосування установ, що провадять в Україні заходи з соціокультурного менеджменту, до викликів і проблем воєнного часу. Для досягнення поставленої мети в роботі висвітлено сутність соціокультурного менеджменту, визначено особливості соціокультурної діяльності мирного та воєнного часів, проаналізовано досвід роботи конкретних соціокультурних установ приватної та державної власності у подоланні проблем і перепон, що виникли з початком повномасштабного воєнного вторгнення на територію України. Розроблено алгоритм найбільш ефективного кейсу із ризикменеджменту в умовах воєнного часу для установ соціокультурної спрямованості, який ґрунтується на узагальненому досвіді аналізованого українського підприємства. Наукова новизна даної статті полягає у розробці шляхів подолання воєнної кризи для підприємств соціокультурного характеру шляхом аналізу відповідного досвіду конкретних установ. При цьому напрямом подальших досліджень може бути порівняння описаного кейсу рішень із зарубіжним ризик-менеджментом аналогічних ситуацій, а також контроль та аналіз впровадження кейсу у діяльність окремих установ соціокультурної діяльності.