Conservative management of canine pyometra. Part І : pathogenesis, patient selection and pharmacological basis

Abstract

Canine pyometra is a severe reproductive tract disease associated with prolonged progesterone exposure during diestrus, endometrial alterations, impaired local immune defence, and bacterial colonisation of the uterus. This review synthesised current evidence on the pathogenesis of canine pyometra, patient selection for conservative management, and the pharmacological basis of treatment. d the pharmacological basis of treatment. A systematic literature review was conducted using PubMed, Scopus, Web of Science, ScienceDirect, and Google Scholar. Search terms addressed canine pyometra, conservative treatment, aglepristone, prostaglandins, antiprogestins, and reproductive outcomes. Clinical and experimental studies, systematic reviews, and clinical recommendations were included. Owing to substantial clinical and methodological heterogeneity among the available studies, quantitative metaanalysis was not undertaken. The available evidence indicates that prolonged progesterone exposure promotes secretory and cystic endometrial changes, suppresses myometrial contractility and local immune responses, and favours cervical closure, thereby creating conditions conducive to bacterial colonisation. Although Escherichia coli remains the predominant bacterial pathogen, the microbiological spectrum is considerably broader and may include mixed bacterial communities. The success of conservative management depends on timely diagnosis, careful clinical assessment, and appropriate patient selection. Suitable candidates are clinically stable breeding bitches without severe systemic complications, whereas conservative treatment is inappropriate in animals with sepsis, peritonitis, uterine rupture, or severe renal or hepatic dysfunction. Aglepristone represents the cornerstone of pharmacological management. By blocking progesterone receptors, it disrupts progesterone-dependent uterine mechanisms, promotes cervical opening, and facilitates evacuation of pathological uterine contents. Mifepristone provides an alternative oral antiprogestin, whereas prostaglandins promote luteolysis and myometrial contractility. Their use, however, requires careful consideration of cervical patency and the animal’s clinical status because inadequate uterine drainage may increase the risk of adverse effects and complications. Conservative management of canine pyometra therefore requires careful and differentiated patient selection rather than a uniform therapeutic approach. Antiprogestins, particularly aglepristone, have a central role in fertility-preserving pharmacological management, whereas the use of prostaglandins should be guided by the clinical condition of the animal and the potential for effective uterine drainage. Піометра у сук є тяжким захворюванням репродуктивної системи, патогенез якого пов’язаний із тривалим прогестероновим впливом у діеструсі, змінами ендометрію, порушенням локального імунного захисту та бактеріальною колонізацією матки Метою роботи було узагальнити сучасні наукові дані щодо патогенезу піометри, критеріїв відбору пацієнтів для консервативного лікування та фармакологічного обґрунтування основних медикаментозних підходів. Дослідження виконано у форматі систематичного огляду літератури. Пошук здійснювали у базах PubMed, Scopus, Web of Science, ScienceDirect та Google Scholar за комбінаціями термінів, пов’язаних із піометрою у собак, консервативним лікуванням, аглепристоном, простагландинами, антигестагенами та репродуктивними наслідками. До аналізу включали клінічні та експериментальні дослідження, систематичні огляди та клінічні рекомендації. Через значну неоднорідність доступних публікацій кількісний метааналіз не проводили. Узагальнені дані показали, що тривала дія прогестерону сприяє секреторним змінам і залозисто-кістозній гіперплазії ендометрію, зниженню скоротливої активності міометрію, закриттю шийки матки та пригніченню локальної імунної відповіді, створюючи умови для бактеріальної колонізації. Важливе місце в патогенезі посідає Escherichia coli, хоча мікробіологічний спектр піометри є ширшим. Ефективність консервативної терапії залежить від своєчасної діагностики, клінічного стану та правильного відбору пацієнтів. Найбільш придатними є клінічно стабільні племінні суки без тяжких системних ускладнень; за сепсису, перитоніту, розриву матки або тяжкої ниркової чи печінкової недостатності консервативний підхід є недоцільним. Антигестагени, насамперед аглепристон, становлять основу фармакологічного підходу: блокада прогестеронових рецепторів сприяє відкриттю шийки матки та евакуації патологічного вмісту. Міфепристон розглядається як альтернативний антигестаген. Простагландини стимулюють скоротливу активність міометрію, але їх застосування потребує врахування прохідності шийки матки та загального стану тварини через ризик побічних реакцій. Отже, консервативне лікування піометри потребує диференційованого відбору пацієнтів. Антигестагени, передусім аглепристон, мають ключове значення, тоді як застосування простагландинів повинно визначатися клінічною ситуацією та можливістю ефективного дренування матки.