Стратегія еколого-економічного обгрунтування рекультивації порушених земель

Abstract

Розроблено еколого-економічну стратегію відновлення порушеного довкілля та можливі моделі створення рекультивованих земель. До стратегічних адаптивних заходів в умовах техногенного середовища треба віднести розроблення специфічних систем землеробства з підвищеними грунтозахисними та вологозберігаючими функціями, використання ресурсоощадливих технологій та механізмів, використання нових сортів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб, шкідників та до посухи, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду, визначення ділянок, придатних для вирощування найбільш продуктивних і високоякісних культур, впровадження меліоративних заходів, спрямованих на підвищення родючості рекультивованих земель. Все це сприятиме самому швидкому відшкодуванню вкладених коштів. Визначаючи галузі подальшого використання рекультивованих земель, треба обов'язково мати на увазі зміни клімату, що простежуються останнім часом. На рекультивованих землях, де порушені всі водоносні горизонти, ці зміни спрямовані у бік посушливості, що зумовлює збільшення витрат для впровадження зрошуваних масивів. Developed ecological and economic strategy for the restoration of the environment and possible models create reclaimed land. By strategic adaptive management in terms of industrial environment should include the development of specific farming systems with improved soil protecting and volohozberihayuchymy functions using resursooschadlyvyh technologies and mechanisms, use of new varieties of crops resistant to disease, pests and drought, based on length of growing season, identify areas suitable for growing the most productive and high-quality crops, introduction of ameliorative measures to improve the fertility of reclaimed land. All this will help as quickly recoverable investment. Defining the field of further use of reclaimed land, it is necessary to bear in mind the climate change observed recently. On reclaimed land where all affected aquifers, these changes are directed toward aridity, which leads to increased costs for the implementation of irrigated areas.